6) Інфляція
Інфляція – знецінення грошей через те, що в економіці їх стає більше, ніж потрібно. Інфляція може бути викликана скороченням виробництва при незмінній грошовій масі або додатковим випуском грошей в обіг при незмінній товарній масі.
Розрізняють відкритий і подавлений типи інфляції. Відкритій інфляції властива тенденція до зростання цін. Вона формується в результаті двоякого механізму. Перший – це механізм адаптивних інфляційних очікувань. В основі другого механізму лежить взаємозв’язок витрат і цін. Це так звана інфляція витрат (спіраль "зарплата–ціна").
Інфляція буває не тільки відкритою. В деяких випадках держава, не демонтуючи причини інфляції, намагається подавляти форми її прояву. Якщо відкрита інфляція проявляється в загальному підвищенні цін, то подавлена – у хронічній нестачі товарів і послуг, їхньому перманентному дефіциті. Тому інфляційні очікування при подавленій інфляції називаються дефіцитними.
Види інфляції
Повзуча (регульована, 5–7% на місяць).
Галопуюча (20–25%).
Гіперінфляція (50% на місяць).
Стагфляція – застій (спад виробництва поєднується з розвитком інфляційних процесів.
Дефляція – вилучення з обігу частини надлишкової грошової маси, випущеної в період інфляції.
Фактори інфляції
Фінансування потреб (бюджетних) грошовою емісією.
Кредитна емісія.
Індексація доходів.
Дотації.
Визначення, що найбільш чітко відображають суть ринку:
Місце, де відбувається процес купівлі–продажу результатів людської діяльності.
Ринок – це сукупність економічних відносин між людьми у сфері обміну, посередництвом яких здійснюється реалізація результатів людської праці.
Ринок – це місце, де відбувається остаточне визнання суспільством втіленої в результати діяльності праці.
Ринок – це місце збалансування попиту і пропозиції і ринкової ціни.
Висновки
1 Першим типом економічної організації суспільного виробництва було натуральне господарство, за якого продукти праці використовувались для задоволення особистих потреб виробників і членів їх родин.
2. Товарне виробництво – це такий тип організації економіки, при якому продукти праці виробляються для продажу на ринок.
3.Товар- це продукт праці, який має дві властивості: задовольняє певну потребу людини, та здатний обмінюватись на інші блага в певних пропорціях.
4. Розробку теорії вартості було почато представниками класичної політичної економії У. Петті,А.Сметом, Д.Рікардо, а розвинуто К.Марксом, який розробив учення про двоїстий характер праці.
5. Грошова форма вартості - результат тривалого історичного розвитку. Грошовий обмін є не тільки результатом, а й важливим фактором всебічного розвитку і поглиблення суспільного поділу праці і її спеціалізації.
6. Сутність грошей у тому, що вони загальним еквівалентом, знаряддям обсягу загально-необхідних затрат, та засобом експлуатації труда.
7. Гроші виконують такі основні функції: міри вартості, засобу обігу, нагромадження, платежу і функції світових грошей.
8. При золотому обігу і тоді, коли грошово-кредитні гроші вільно обмінюються на золото кількість грошей, необхідних для обороту, залежить від суми цін і швидкості обігу грошової одиниці.
9. Розвиток товарного виробництва та грошового обігу привів у наші дні до суттєвих змін у використанні золота як грошей. Нині відбувається процес демонстрації золота.