Організація навчального процесу за кредитно-модульною системою

Основою для впровадження КМСОНП є державні стандарти вищої освіти, галузеві стандарти вищої освіти та стандарти Університету.

Для впровадження КМСОНП в Університеті розроблюються такі основні елементи ECTS:

• інформаційний пакет;

• договір про навчання між студентом і університетом;

• академічна довідка.

Індивідуальний навчальний план студента формується із нормативних (відповідно до освітньо-професійної програми) і вибіркових змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін). Послідовність засвоєння змістових модулів визначається навчальним планом (додаток 2) відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівців.

Нормативні змістові модулі складають сукупність обов’язкових навчальних дисциплін освітньо-професійної програми. Вибіркові змістові модулі включають дисципліни самостійного вибору ВНЗ та вільного вибору студента.

Індивідуальний навчальний план (додаток 3) формується щорічно студентом особисто під керівництвом куратора. Контроль за виконанням індивідуального навчального плану здійснює куратор відповідно до вимог Тимчасового положення.

Куратор призначається наказом ректора за поданням декана відповідного факультету. Куратор контролює навчання за індивідуальними планами студентів в межах академічної групи.

На факультеті роботою кураторів керує куратор ЕСТS від факультету. Як правило, куратором ЕСТS від факультету є декан (заступник декана) факультету. Він призначається наказом ректора за поданням декана відповідного факультету.

Куратор ЕСТS від університету призначається наказом ректора.

Для освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” у межах одного напряму підготовки фахівців нормативні змістові модулі є уніфікованими.

Нормативні змістові модулі циклу гуманітарних і соціально-економічних дисциплін при підготовці студентів на споріднених напрямах є уніфікованими.

Нормативний термін навчання визначається галузевим стандартом вищої освіти і становить на денній формі навчання 4 – 4,5 роки для освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” і 1 – 1,5 роки для освітньо-кваліфікаційного рівня „магістр”.

Граничний термін навчання може перевищувати нормативний на 1 рік; різниця між нормативним і граничним термінами навчання з державного бюджету не фінансується.

Формами навчальної діяльності є лекції, лабораторні, практичні, семінарські, індивідуальні заняття, всі види практик та консультацій, виконання кваліфікаційних і курсових проектів (робіт), самостійна робота, всі форми і види контролю успішності студентів (окрім державної атестації) та інші форми і види навчальної та науково-дослідної діяльності студентів, передбачені навчальним планом.

Призначення кредитів нормативним і змістовим модулям проводиться з урахуванням часу, який в середньому визначає студент на засвоєння модулю за всіма формами навчальної діяльності. Кредити призначаються у цілих числах, або з позначенням половинок таким чином, щоб на денній формі навчання сума кредитів за нормативними і вибірковими змістовими модулями за навчальний рік дорівнювала 60. Ціна кредиту складає 36 академічних годин.

Для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” за будь-якою формою навчання кількість кредитів становить 240 (при нормативному терміні навчання за денною формою 4 роки) або 270 (при нормативному терміні навчання за денною формою 4,5 роки); для освітньо-кваліфікаційного рівня „магістр” – 60 (при нормативному терміні навчання за денною формою 1 рік) чи 90 (при нормативному терміні навчання за денною формою 1,5 року).

Зарахування змістових модулів (призначення залікових кредитів) студенту проводиться за умови виконання ним всіх вимог, позначених у програмі навчальної дисципліни (змістового модуля) й описаних в інформаційному пакеті, після підсумкової атестації з даного змістового модуля.

Орієнтовані теми рефератів

1. Правові норми у взаємовідносинах суспільства з природою.

2.Економічні важелі оптимізації природокористування.

3.Майбутня діяльність фахівця-еколога, шляхи професійного вдосконалення.

Питання для самоперевірки

5. Назвіть форми навчання в інституті.

6. Дайте визначення поняттям: „спеціаліст”, „бакалавр”, „магістр”.

7. Які Ви знаєте освітні та освітні-кваліфікаційні рівні вищої освіти, дайте їм характеристику.

пРАКТИЧНА РОБОТА №7

Міжнародні екологічні організації

Мета:знати основні міжнародні організації в які працюють в галузі екології.

Організація Об'єднаних Націй - ООН (UNO - United Nations Organization) міжнародна організація держав, створена з метою підтримки і укріплення миру, безпеки і розвитку співробітництва між державами.

Проект статуту ООН був розроблений на конференції представників СРСР, США, Великобританії та Китаю у 1944 р. в Думбартон-Оксі (США). Заключний текст Статуту ООН був підписаний на конференції в Сан-Франциско 26 червня 1945 p., a 24 жовтня 1945р. після патифікації його СРСР, США, Великобританією, Францією Китаєм та багатьма іншими державами Статут набув чинності. Головним органом ООН є Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна і Соціальна Рада, Рада з Опіки, Міжнародний Суд та Секретаріат. Штаб-квартира ООН розташована в Нью-Йорку.

Рішенням Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку, що відбулася в червні 1992 р. в Ріо-де-Жанейро, була створена комісія зі сталого розвитку (CSD). Перша сесія відбулася у червні 1993 року. Генеральним секретарем ООН був затверджений „Тематичний план довготривалої програми робіт CSD".

Назви глав доповідей щодо всеохоплюючого застосуванг "Порядку денного в 21 столітті", прийнятого на конференції в Ріо-де-Жанейро, наступні:

A. Характерні риси визначення стійкості (статті 2-5).

Б. Фінансові ресурси та їх джерела (стаття 33).

B. Освіта, наука, передача екологічної технології, співробітництво і передача знань (статті 16, 34-37).

Г. Адміністративні органи, що приймають рішення (ст..8,38-40).

Д. Значення основних груп (стаття 23-32).

Е. Здоров'я, людські наслідки і чиста вода (статті 6, 7, 18, 21)

Є. Земля, опустелювання, ліси, біологічне різномаїття (статті 10-15).

Ж. Атмосфера, океани і моря (статті 9, 17).

3. Токсичні хімічні речовини і небезпечні відходи (статті 19-21).

Глави А, Б, В, Г, Д розглядаються щорічно. Глави Е, Є, Ж,З повинні розглядатися як довготривалі, тобто вони розглядаються один раз.

Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) - організаці яка вивчає стан і використання кліматичних ресурсів планети.

ВМО виконує програму вимірювань ступеня забруднення середовища проживання за допомогою мережі фонових станцій, розповсюджує знання з охорони природи, спрямовує зусилля на підготовку відповідних кадрів в області хімії атмосфери, фахівців з контролю за забрудненням повітряного і водного басейнів.

Всесвітня кліматична програма (ВКП) - програма, затверджена в 1979 р. на Восьмому конгресі Всесвітньої метеорологічної організації.

Всесвітня кліматична програма ставить перед собою такі задачі: допомогти народам у використанні даних про клімат, які вони мають, при плануванні і регулюванні всіх сторін людської діяльності, значно покращити сучасні знання про клімат і повніше зрозуміти відносний вплив різних чинників на нього; розробити методи довгострокового прогнозування можливих змін клімату, які мої б бути несприятливими для добробуту людського суспільства.

Всесвітня організація охорони здоров 'я (ВООЗ) - спецілізована установа ООН, діяльність якої спрямована на боротьбу з особливо небезпечними хворобами, розробку міжнародних санітарних правил та ін. Засновина в 1946 р. Місце перебування - м.Женева (Швейцарія).

„Всесвітня хартія природи” - документ, прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН у 1982 p., який проголошує, що основні природні процеси повинні зберігатися на відносно незмінному рівні, а всім формам життя повинна бути забезпечена можливість існування.

„Всесвітній фонд охорони дикої природи (WWF - World Wildlife Fond) - міжнародна суспільна організація, яка фінансує дії щодо збереження зникаючих видів тварин і рослин та їх місць існування. Штаб-квартира знаходиться в Швейцарії.

„Людина і біосфера” (МАБ) - довгострокова міжнародна міждисциплінарна програма наукових досліджень, метою якої є докладне вивчення структури і функціонування біосфери та її екологічних регіонів, систематичне спостереження за змінами біосфери в результаті впливу людини, прогнозування цих змін. Програма МАБ виконується під егідою ЮНЕСКО. Офіційно прийнята в 1970 р. на ХVІ сесії генеральної конференції ЮНЕСКО.

Міжнародна біологічна програма (МБП) - неурядова багаторічна науково-дослідна програма з вивчення, головним чином, біопродуктивності природних і створених людиною угруповань організмів у масштабах планети МБП проводилася з 1964 по 1974 pp. Вченими більш як 100 країн.

Міжнародна спілка охорони природи і природних ресурсів (IUCN International Union for Conservation of Nature and Natural Resources) - неурядова міжнародна організація, яка проводить дослідження і пропаганду охорони природи і раціонального використання природних ресурсів. Створена у 1948 р. за ініціативою ЮНЕСКО. До її складу входять офіційні представники 58 держав, більше 500 різних установ 116 країн і 24 міжнародні організації. МСОП видає міжнародні Червоні книги. Штаб-квартира МСОП знаходиться в м.Глан, Швейцарія.

ФАО (FAO - Food and Agriculture organization UN – продовольча та сільськогосподарська організація ООН) – спеціалізована установа ООН, створена у 1945 p., яка займається питаннями продовольчих ресурсів і розвитку сільського і промислового господарства. Штаб-квартира ФАО знаходиться в Римі.

ЮНЕП (UNEP - United Nations Environment Programmer) - міжурядова програма, започаткована за ініціативою Стокгольмської конференції ООН по довкіллю (1972 р.) і рішенням Генеральної Асамблеї ООН (1973 р.) і присвячена найбільш гострим проблемам сучасної екологічної кризи (спустиненню планети, деградації грунтів, забрудненню Світового океану і т.ін.). Штаб-квартира ЮНЕП знаходиться в м.Найробі (Кенія).

"Всесвітня стратегія охорони природи" — міжнародний документ, розроблений Міжнародною спілкою охорони природи природних ресурсів (МСОП) спільно з Програмою ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), при підтримці Всесвітнього фонду, охорони дикої природи, спрямований на управління процесами використання людиною біосфери, екосистем і видів, які входять до їх складу, з метою одержання стабільної користі зараз та у віддаленому майбутньому. "ВСОП" проголошена у 1980 році.

ЮНЕСКО (UNESKO - United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization) - міжурядова організація, заснована в 1946 p. спеціалізована установа ООН, яка сприяє укріпленню миру та безпеки, а також співробітництву народів шляхом розповсюдження освіти, науки і культури. Штаб-квартира знаходиться в м. Парижі.

ЮНІСЕФ (UNISEF - United Nations International Children Emergency Fund) - міжнародна організація, яка займається природоохоронною освітою і пропагандою дбайливого ставлення до природи серед жінок, дітей і юнацтва.

"Римський клуб" - неурядове науково-дослідне міжнародне об'єднання, гранична чисельність членів (вчених, представників політичних та ділових кіл) яких була визначена в 100 чоловік, покликане вивчати "сценарії" майбутнього розвитку людства в його взаємовідносинах з природою, створений у 1968 р. На замовлен "РК" було виконано низку робіт, найвідоміші з яких: "Межі росту 1972”; "Людство на роздоріжжі", 1974; "Перегляд міжнародного порядку", 1976 та ін.

Всесвітній день охорони навколишнього середовища - затверджений Конференцією ООН з навколишнього середовищ (м.Стокгольм, 5-16 червня 1972 р.) за пропозицією делегації Японії та Сенегалу і святкується щорічно 5 червня з метою привернення уваги світової спільноти до проблеми охорони навколишнього середовища.

Хід роботи

1. Зайти на сайт ООН та ознайомитись з екологічними програми.

2. Написати реферат про роботу екологічних організацій світу.

Питання для самоперевірки

3. Охарактеризуйте структуру органів державного управління охороною навколишнього середовища.

Орієнтовані теми рефератів

1. Органи державного управління охороною навколишнього середовища в Україні.

2. Органи державного управління охороною навколишнього середовища в області.

3. Місцеві органи управління охороною навколишнього середовища.

Практична робота №8

Вибір і оцінка теми наукового дослідження (об’єкт, предмет дослідження)

Мета роботи: ознайомитися з загальною схемою наукового дослідження та навчитися визначати об’єкт та предмет дослідження.

Основні поняття.

Кожне накове дослідження від творчого задуму до остаточного оформлення наукової праці має неповторну специфіку. Однак усі вони наділені заагальними особливостями, які охоплюють універсальні послідовні процеси (етапи):

1. Вибір теми, обгрунтування її актуальності і визначення рівня її розробленості; вибір об’єкта , предмета, окреслення мети і завдання дослідження.

2. Нагромадження необхідної інформації, пошук, вивчення й аналіз літературних та інших джерел з теми дослідження.

3. Відпрацювання гіпотези й теоретичних передумов дослідження, визначення наукового завдання.

4. Вибір методів дослідження, які є інструментами здобуття фактичного матеріалу, необхідною умовою досягнення поставленої мети.

5. Оброблення й аналіз результатівекспериментального дослідження.

6. Написання тексту роботи, оформлення її вступу і висновків, опис використаних джерел і створення додатків.

7. Підготовка до захисту і захист наукового дослідження.

Об’єкт дослідження – це те, що є предметом пізнання, практичного діяння, що вивчається, об’єктивне матеріальне явище або категорія духовного порядку, незалежні від досліджень і підлягають вивченню.

Предмет досліджень – це те , на що спрямована наша думка.

Тема – наукове завдання, що належить до конкретної галузі наукового дослідження. Наукова проблема об’єднує кілька тем.

Наукова проблема – конкретнее питання, яке виникає, коли наявних знань недостатньо для вирішення конкретного завдання і спосіб, за допомогою якого можна здобути відсутні знання, невідомий.

Основними вимогами до теми є актуальність, новизна, практична цінність.

Теми і проблеми досліджень зумовлені потребами розвитку суспільства. Обгрунтування теми дослідження має переконувати в актуальності міркувань, на підставі яких обрано проблему дослідження.

Актуальність дослідження залежить від того, наскільки його результати сприятимуть вирішенню конкретних практичних завдань. Новизна досліджень може полягати у відкритті нових закономірностей, визначені шляхів їх використання для практичних потреб людини, суспільства.

Мета дослідження здебільшого міститься у формулюванні теми і конкретизується в його завданнях, які дають уявлення про його спрямованість.

Наявність мети і завдань є передумовою для обгрунтування вибору методів, засобів (анкет, тестів, приладів, тощо)дослідження, методів оброблення результатів дослідження.

Хід роботи

1. Ознайомитися з основними вимогами до вибору і оцінки теми наукового дослідження.

2. Ознайомитися о поняттямм „об’єкт дослідження”, ”предмет дослідження”.

3. Самостійно вибрати тему наукового дослідження, подати обґрунтування вибору.

4. Визначити об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження.

5. Пібрати методи дослідження.