38. Політична культура юриста.

Політична культура юриста – це рівень реальної оцінки ним політичної ситуації, яка має безпосереднє відношення до правових явищ, вироблення власних політико-національних переконань з метою політичного прогнозування ефективності національного права. Розвиток політичної культури юриста полягає у свідомому засвоєнні і критичному осмисленні ним історичних та політичних знань. Сформовані таким чином політичні погляди і знання юриста дозволяють більш ефективно здійснювати аналіз і оцінювати явища суспільного життя.

39. Економічна культура юриста.

Економічна культура - це система цінностей і спонукань господарської діяльності, поважне відношення до будь-якої форми власності і комерційному успіху як до великого соціального досягнення, створення і розвиток соціального середовища для підприємництва. Процес утвердження економічної культури в студентів юристів, значною мірою сприяє становленню суспільної економічної культури, що одночасно формує високий рівень правової свідомості населення. Ці орієнтири зможуть дати зрозуміти своєрідність вітчизняної самобутності економіко-правових процесів, розробити свої форми ринку, ринкового поводження і ринкової культури підприємництва, що є адекватними українським традиціям.

42. Етична культура юриста.

Це знання юристом його моральних прав та обов’язків та використання їх у професійній діяльності. Юрист має бути гуманним, чесним, правдивим, справедливим, доброзичливим, чуйним, простим, скромним, має дотримуватись професійної таємниці.

43. Інформаційна культура юриста.

Це вміння формулювати свою потребу в інформації, ефективно здійснювати пошук необхідної інформації в усій сукупності інформаційних ресурсів, переробляти і створювати якісно нову інформацію, вести індивідуальні інформаційно-пошукові системи, відбирати та оцінювати інформацію, а також - здатність до інформаційного спілкування і комп'ютерну грамотність.