26. Психологічна культура юриста.

Юрист повинен уміти володіти такими психологічними категоріями, як мотивація, бажання, спонукання, захоплення, натхнення, нахили та ін. Юрист повинен вміти знімати напруженість чи долати психологічні бар'єри, на основі власних сформованих позитивних емоцій виявляти професійну зацікавленість, вміло застосовувати владні повноваження. Завдяки цьому збільшується творчий потенціал, з'являється натхнення, підвищується працездат­ність, саморегульованість та спостережливість, активізуються пізнавальні процеси та гострота почуттів у професійній дія­льності.

27. Психологічний склад особистості судді.

Здійснення суддівських обов'язків – один із психологічно найскладніших видів людської діяльності, що вимагає поєднання всіх духовних і фізичних сил, уміння аналізувати і зважувати. Суддя повинен вірно та відповідно до закону розглядати судові справи. Суддя завжди знаходиться в центрі уваги учасників судового процесу, на ньому лежить велика відповідальність. Він має вміти аналізувати інформацію, він має бути об’єктивним, має вміти спілкуватися з людьми в ході судового процесу, має бути емоційно врівноваженим, вміти слухати, самоорганізовувати себе та керувати особами, що діють в сфері судового процесу, має вміти робити правильні висновки.

28. Психологічний склад особистості працівника оперативно-розшукових підрозділів.

Має бути сміливим, спритним, мати хорошу пам’ять, вміти швидко та правильно приймати рішення, бути самоорганізованим, витривалим, емоційно врівноваженим, спостережливим, проникливим, аналізувати свої вчинки, розуміти психологію інших людей, бути дисциплінованим та вміти розраховувати час.

29. Психологічний склад особистості прокурора.

Наявність причинно-наслідкового мислення, здатність проникати в суть подій та фактів, бачити наслідки подій, вміння ставити ціль і досягати її, швидкість розв’язання задач, вміння відфільтровувати непотрібні факти, виявляти неточності та перекручення в показаннях.

30. Психологічний склад особистості слідчого.

Виділення з навколишнього середовища важливої інформації, мати здібності слідопита, криміналістичні знання, життєвий досвід. На допиті він має володіти психологією, тактикою допиту. Він має вміти організовувати свій психічний стан, контролювати себе. Він має вміти організовувати розслідування, бути зібраним, точним, організованим, рішучим. Має володіти глибокими знаннями в усіх галузях права, вміти будувати та доводити гіпотези.

31. Психологічний склад особистості адвоката.

Має вміти спілкуватись з людьми, готуватись до процесу, здійснювати прийоми, вироблені адвокатською практикою та власним досвідом. Має чітко встановлювати план дій, формулювати свої погляди, виявляти неточності, досконально продумувати всі питання, що необхідно з’ясувати. Повинен знати особистість підзахисного, його психологію та мотиви. Має бути принциповим, чесним, має стверджувати почуття законності, мати глибокі знання в усіх галузях права.

32. Психологічний склад особистості нотаріуса.

Має професійно досліджувати документи, бути терплячим, пильним, охайним, вміти викликати довіру, бути готовим виконувати свої обов’язки не зважаючи ні на які труднощі.

33. Психологічний склад особистості приватного юридичного консультанта.

Має вміти завойовувати авторитет в колективі, організовувати людей, бути охайним, точним, принциповим, доброзичливим, уважним, вміти слухати, переконувати та викликати довіру.

34. Психологічні типи особи.

Темперамент – динаміка психічних процесів. Сангвінік – сильний, врівноважений. Холерик – сильний, неврівноважений. Флегматик – сильний, врівноважений, інертний. Меланхолік – слабкий, неврівноважений.

35. Здібності та характер особи.

Здібності – психологічні можливості особистості. Характер – якість особистості, що узагальнює найбільш виражені, тісно взаємозалежні і тому що чітко виявляються в різних видах діяльності властивості особистості, це “каркас” і підструктура особистості, накладена на її основні підструктури.

36. Психологічне спрямування особи.

Спрямованість – органічна єдність потреб, інтересів, установок, поглядів, ідей, що одночасно є мотивами діяльності. Переконання – найвища форма спрямованості.

37. Конфлікти в юридичній діяльності.

Конфлікт – загострення суперечностей, що виникають у ре­зультаті відмінності у поглядах, інтересах, прагненнях людей і сприймаються та оцінюються його учасника­ми як несумісні з їх власними. Це супроводжується спро­бами примусового нав'язування власної позиції і призводить до психологічної напруженості та протиборства. Основними складовими конфлікту є: учасники кон­флікту; причини його виникнення; сприйняття конфліктуючими один одного в ситуації, що виникла (насправді чи уяв­но); спрямованість і емоційна виразність дій конфліктуючих.