4. Економічне регулювання зед

Економічні методи регулювання економіки—методи, які використовує Національний банк України, Державна податкова служба України. Методи банківського регулювання—кредитно-грошового регулювання: · Контроль грошової маси—фактично контроль інфляції. Один з методів шокової терапії. Доведено, чим менше “живих” грошових коштів в країні, тим стабільніша в цій країні економічна ситуація. Перехід розвинених країн на кредитні картки, “електронні гроші”, банківські розрахунки—фактори, які підтверджують наведене твердження. · Контроль ринку цінних паперів, контроль кредитних резервів, контроль банківських валютних резервів, нарешті контроль курсу валют. · Контроль кредитної ставки, і відсотків по вкладах. Методи податкового регулювання— податкова політика—методи спрямовані на економічне стимулювання суб’єкта господарської діяльності: · Звільнення від сплати податку на додану вартість; · Створення вільних економічних зон з полегшеними умовами оподаткування; · Політика санацій—оздоровлення соціально-економічної ситуації на підприємствах. · Дотації та субсидії—допомога яка надається з державного бюджету.

5. Характеристика системи митного регулювання в Україні

Митна політика – система цілей, принципів, функцій, напрямів, засобів і механізмів діяльності держави у сфері митних економічних відносин. Цілі митної політики – забезпечення національних митних інтересів держави та їх безпеки.

Безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України, до яких належать Державна митна служба України (далі — Держмитслужба) як центральний орган виконавчої влади, регіональні митниці, митниці (рис. 37). Крім митних органів до складу митної служби України входять спеціалізовані митні установи та організації (експлуатаційні, транспортні, інформаційно-аналітичні, освітні тощо), які створюються для виконання завдань, покладених на митні органи. Для боротьби з контрабандою, особливо з контрабандою наркотиків, підакцизних і високоліквідних товарів, зброї, вибухівки, культурних та історичних цінностей, іншими товарами і транспортними засобами під час їх переміщення митною територією України у зонах діяльності регіональних митниць утворюються підрозділи з боротьби з контрабандою і порушеннями митних правил, які підпорядковуються безпосередньо Держмитслужбі.

Митні органи України при проведенні в життя митної політики розв'язують такі головні завдання:

1. захист економічних інтересів України;

2. контроль за додержанням законодавства України про митну справу;

3. забезпечення виконання зобов'язань, які випливають з міжнародних договорів України стосовно митної справи;

4. використання засобів митно-тарифного та позатарифного регулювання при переміщенні через митний кордон України товарів та інших предметів;

5. вдосконалення митного контролю і оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;

6. комплексний контроль разом з Національним банком України за валютними операціями;

7. здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку за участю Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України;

8. створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиро потоку через митний кордон країни;

9. боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;

10. співробітництво з митними та іншими органами зарубіжних країн, а також з міжнародними організаціями з питань митної справи;

11. ведення митної статистики.

Функції:

1.Митний тариф, як податок на товари, котрі ввозяться та вивозяться, виконує фіскальну функцію. Митні доходи - являються однією із статей доходної частини бюджету держави.

2. Митний тариф, як інструмент торговельної політики, а також державного регулювання виконує захисну, протекціоністську функцію.

3.За допомогою митних тарифів держава надає національну підтримку товаровиробникам та відповідним галузям виробництва.

4.Митний тариф встановлений в умовах, коли існує різниця між національними та світовими цінами, він створює ширші можливості для імпорту товарів а до того ж, виконує стимулюючу функцію .

5.Митний тариф може виконувати стабілізуючу функцію, в свою чергу вирівнюючи умови конкуренції для вітчизняних та іноземних виробників при цьому не створюючи переваг ні для одної з сторін.

6.Митний тариф являється предметом переговорів для отримання торговельних преференцій, пільгових кредитів та ін. Роль мита у економічному контексті полягає в створенні вартісного бар’єра, завдяки якому підвищується ціна на товари, незалежно від застосованого раніше експортного, імпортного, чи транзитного мита, а також стимулюється державний розвиток окремих галузей економіки чи підприємств та надходження коштів до державного бюджету країни.

Митний режим – комплекс взаємопов’язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення. ^[1]. З метою застосування законодавства України з питань державної митної справи запроваджуються такі митні режими:

1. імпорт (випуск для вільного обігу);

2. реімпорт;

3. експорт (остаточне вивезення);

4. реекспорт;

5. транзит;

6. тимчасове ввезення;

7. тимчасове вивезення;

8. митний склад;

9. вільна митна зона;

10. безмитна торгівля;

11. переробка на митній території;

12. переробка за межами митної території;

13. знищення або руйнування;

14. відмова на користь держави.

• Митні режими встановлюються виключно Митним кодексом України.

• Декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені Митним кодексом України.

• Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей.