
- •Державне регулювання зед в Україні
- •Характеристика правового регулювання зед
- •Адміністративне регулювання зед
- •Економічне регулювання зед
- •Характеристика системи митного регулювання в Україні
- •Митний контроль і митне оформлення при здійснення зед
- •Мито як інструмент економічної політики держави
- •Визначення митної вартості
- •Інші митні платежі
- •Пошук партнерів при здійсненні експортно – імпортних операцій
- •Організація та техніка підготовки
- •Основні розділи зовнішнього торгівельного контракту
- •Зовнішньо-економічна діяльність і зовнішньо-економічні зв’язки. Чинники та передумови розвитку.
- •Види і форми зед. Суб’єкти зед.
- •Державне регулювання зед в Укр.
- •Правові режими у сфері зед.
- •Класифікація принципів зед.
- •2. Принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у:
- •3. Принцип юридичної рівності і недискримінації, що полягає у:
- •4. Принцип верховенства закону, що полягає у:
- •5. Принцип захисту інтересів суб'єктів зед, який полягає у тому, що Україна як держава:
- •Характеристика поняття зустрічна торгівля та форми, що випливають на її розповсюдження.
- •Характеристика та класифікація форм зустрічної торгівлі.
Правові режими у сфері зед.
Правовий режим ЗЕД - це особливий порядок регулювання зовнішньоекономічної діяльності, що виражається в комплексі взаємопов'язаних між собою економіко-правових заходів (стимулюючих та обмежуючих), спрямованих на досягнення цілей такої діяльності згідно із визначеними законодавцем принципами.
Принципи зовнішньоекономічної діяльності закріплені та конкретизовані в ст. 2 Закону “Про ЗЕД”. Усі учасники зовнішньоекономічної діяльності при її здійсненні повинні дотримуватися таких принципів: - суверенітету народу України у здійсненні ЗЕД; - свободи зовнішньоекономічного підприємництва; - юридичної рівності і недискримінації; - верховенства закону; - врахування та захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; - еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.
Законодавство про ЗЕД, визначаючи цілі регулювання у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ст. 7 Закону “Про ЗЕД”), передбачає дві основні категорії економіко-правових засобів, що в комплексі забезпечують досягнення таких цілей: 1) стимулюючих; 2) обмежувальних.
До кола перших (стимулюючих) належать: А) права суб'єктів ЗЕД: загальні для всіх суб'єктів господарювання та спеціальні, закріплені законом для суб'єктів ЗЕД; Б) пільги для суб'єктів ЗЕД, що надаються за наявності передбачених законом умов (реалізації на території спеціальної/вільної економічної зони затверджених інвестиційних проектів відповідно до укладених інвестиційних договорів з органом управління відповідної СЕЗ; ввезення на територію України майна як вклад іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями тощо). Пільги можна поділити на дві категорії за критерієм кола суб'єктів, видів здійснюваної ними діяльності: 1) ті, що передбачаються для всіх суб'єктів господарювання у процесі здійснення певних видів господарської діяльності безвідносно до наявності в ній ознак ЗЕД (інноваційна, наприклад); 2) пільги, які встановлюються лише для суб'єктів ЗЕД в процесі її здійснення.
Слід зазначити, що у сфері ЗЕД застосовуються, як правило, пільги не до всіх суб'єктів ЗЕД, а лише щодо тих з них, які відповідають певним критеріям. Так, відповідно до ст. 11 Закону “Про ЗЕД” передбачається надання відповідно до законодавства: - податкових пільг - амортизаційних пільг
До обмежувальних заходів, що є складовою правового режиму ЗЕД, належать заборони та обмеження. Зокрема, до категорії перших слід віднести заборону здійснення певних категорій зовнішньоекономічних операцій (реекспорт, експорт заборонених до вивезення з території України товарів, субсидований імпорт, демпінговий імпорт). Більш різноманітними є обмеження, що можуть мати різні форми, зокрема: - ліцензування зовнішньоекономічних операцій як комплекс дій органу виконавчої влади з надання суб'єкту ЗЕД дозволу на здійснення протягом визначеного періоду експорту/імпорту товарів; розрізняють автоматичне ліцензування (застосовується щодо товарів, які не підлягають квотуванню) і неавтоматичне ліцензування (у разі встановлення квот на експорт/імпорт); - квотування (встановлення кількісних або інших обмежень) товарів, що підлягають експорту/імпорту; розрізняють глобальні квоти (встановлюються по товару без зазначення конкретних країн/груп країн, куди товар експортується або з яких він імпортується), індивідуальні квоти (встановлюються по товару з визначенням конкретної країни, куди товар може експортуватись або з якої він може імпортуватись); - застосування спеціальних санкцій до суб'єктів ЗЕД у разі порушення ними спеціального законодавства: антидемпінгових процедур; індивідуального режиму ліцензування; тимчасового зупинення ЗЕД (ст. 37 Закону “Про ЗЕД”); - дотримання спеціального порядку встановлення і використання технічних, фармакологічних, санітарних, фітосанітарних, ветеринарних та екологічних стандартів та; - застосування спеціальних імпортних процедур; - дотримання вимог митного (відповідно - Митного кодексу України та Закону “Про Митний тариф України”) та валютного регулювання; - обов'язковість обліку та звітності зовнішньоекономічних операцій суб'єктів ЗЕД, що здійснюється в передбаченому Законом “Про ЗЕД” (ст. 22) порядку;