34. Міжнародне транспортно-експедиторське посередництво.

Транспортно-експедиторські послуги – це комплекс посередницьких послугпо переміщенню товару від виробника до споживача.

Класифікація:

-по виду діяльності – транспортні підприємства, ТП контейнерні, навантажувальною технікою, складами, упакуванням, переробкою товарів;

-по організаційній формі – фірми, товариства, комбінати, підприємства, об’єднання, союзи і ін.

Транспортно-експедиторське обслуговування вирішує такі питання:

-звільнює ТП від допоміжних операцій;

-зосереджує підготовку товарів для транспортування;

-підготовлюєтовароупроваджуючі документи;

-забезпечує упаковку, маркування та зберігання вантажів;

-здійснює обробку вантажів при навантаженні-перевантаженні.

Світова структура транспортно-експедиторських організацій різноманітнавід невеликих фірм до великих об’єднань.Вони володіють автомобільними парками, контейнерами, залізничнимизасобами, складами, термінами, причинами і ін.

До нових видів послуг, що надаються експедиторськими організаціями є:декларування, лізинг, страхування, факторинг і ін.

Правове регулювання здійснюється національними та міжнароднимиорганізаціями.

-Національні експедиторські організації:

-Українська спілка експедиторів (УСЕ);

-Асоціація міжнародних автомобільних перевезень (Асмап).

-Міжнародні експедиторські організації:

Міжнародна Федерація експедиторських організацій (ФІАТА) була створена у1926 році з метою забезпечення інтересів експедиторів на міжнародномурівні на всіх видах транспорту.

Міжнародна асоціація по вдосконаленню перевантажувальних операцій натранспорті (ІУКА) була створена в 1926 році з метою підвищенняефективності перевантажувальних операцій та дослідженню проблемвдосконалення технології вантажних операцій і інформаційного обміну.

Найбільш розповсюдженими транспортно-експедиторськими організаціями є:

-складання поточних, річних і перспективних планів;

-організація складування та зберігання вантажів;

-упакування, маркування та комплектація вантажів;

-організація перевезень вантажів зі складу на склад;

-підготовка дрібних та партійних комплектних вантажів;

-забезпечення контейнерних вантажопотоків;

-забезпечення максимального вантажопідйомності ТЗ;

-підписання договорів з перевізниками;оформлення товаро супроводжуючих документів;

-оформлення прийому-здавальних документів;

-оформлення рекламаційних документів;

-сприяння перевантаження вантажів;

-розсортування, переупакування, маркування вантажів;

-підготовка ТЗ до перевезень специфічних вантажів;

34. Міжнародні транспортні відносини й Україна.

Враховуючи вигідне економіко-географічне положення України, роль транспортної галузі у забезпеченні позитивного балансу зовнішньоторговельних операцій повинна збільшуватися. Це можна забезпечити шляхом спрямування зусиль на розбудову транспортної інфраструктури з урахуванням конкурентоспроможності транспортної мережі України для здійснення транзитних перевезень, збільшення конкурентних можливостей інтеграції транспортної системи України у світову транспортну систему, забезпечення відповідності роботи транспортної системи новим вимогам, пов’язаним із завданнями розвитку економіки країни, забезпечення високої якості та швидкості здійснення як внутрішніх, так і міжнародних та транзитних перевезень.

Україна має досить розгалужену транспортну інфраструктуру, що за своїми кількісними ознаками загалом задовольняє вимоги щодо внутрішніх перевезень і залучення транзиту. Але за системою якісних показників, таких як рівень забезпечення швидкості, вагових норм, інформаційне забезпечення, збереження вантажу, рівень обслуговування на кордоні, сервіс на дорогах тощо ще значно відстає від вимог міжнародних стандартів. Спостерігається втрата конкурентоспроможності вітчизняних перевізників на міжнародних ринках перевезень – судноплавних, автомобільних та авіаційних компаній. Частка вітчизняного морського флоту у відправленнях експортних і транзитних вантажів становить 8 %, вітчизняних авіаперевізників у польотах на Європу – 20 %, автомобільного пасажирського транспорту у міжнародному сполученні – 45 %. У країні спостерігається витіснення українських перевізників із міжнародних ринків перевезень через втрату флоту, старіння парку всіх видів транспортних засобів, захоплення ринку перевезень зарубіжними транспортними та експедиторськими компаніями.

Для збереження надійних позицій на міжнародних транспортних ринках транспортно-дорожнийкомплекс західноукраїнських областей повинен відповідати європейським та міжнародним стандартам та забезпечувати належний рівень обслуговування міжнародних перевезень у напрямах міжнародних транспортних коридорів. Збільшення обсягів транзиту потребує розвитку транспортних вузлів та митних переходів, застосування нових високоефективних технологій, які б забезпечили якісне оформлення та здійснення митного контролю із мінімальними затратами.

Головним завданням галузі автомобільного транспорту на період 2005–2015 рр. є створення належних умов для входження українських міжнародних перевізників в європейську транспортну систему. На даний час в Україні налагоджено взаємовідносини в міжнародному автомобільному сполученні з 48 країнами.

З кожним роком країни Європи, які є основними партнерами України у зовнішньоекономічній сфері, посилюють вимоги до технічного стану автотранспорту, що пов’язано із проблемами навколишнього середовища. Кількість зареєстрованих екологічних автотранспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, постійно зростає.

Повноправне членство України в міжнародній організації Європейської Конференції Міністрів Транспорту (ЄКМТ), створеної для полегшення і інтеграції функціонування ринків міжнародних автомобільних перевезень, дозволило бути більш конкурентоспроможним українським перевізникам та дало можливість іноземним перевізникам безперешкодно здійснювати перевезення до України та транзитом через її територію, а українським перевізникам – до країн-учасниць ЄКМТ за наявності багаторазових дозволів ЄКМТ. Дозволи ЄКМТ дійсні для перевезень вантажів автомобільним транспортом між країнами-членами ЄКМТ (43 країни).

На міжнародному рівні Україна приєдналася або проводить процедури приєднання до основних конвенцій і багатосторонніх угод у галузі транспорту, які визначають пріоритетні напрямки та умови перевезень транзитних вантажів. Серед цих заходів найважливішими є приєднання до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ), проведення роботи щодо підписання Конвенції про процедуру міжнародного митного транзиту під час перевезення вантажів залізничним транспортом,розробка проекту Закону „Про приєднання України до Конвенції про спільну транзитну процедуру” та ін.

Одним із шляхів вирішення завдань реалізації транзитного потенціалу України та інтеграції транспортної системи у міжнародну транспортну мережу є реалізація Програми розвитку міжнародних транспортних коридорів в Україні на 2006–2010 рр., мета якої – розбудова національної мережі міжнародних транспортних коридорів, поліпшення її стану та збільшення пропускної спроможності, вдосконалення технології міжнародних перевезень за принципами логістичних товаропровідних систем. Це сприятиме реалізації державної політики щодо інтеграції транспортної системи України до транс’європейської шляхом приведення стану вітчизняної транспортної мережі у відповідність з нормами і стандартами ЄС; ефективного транспортного забезпечення зовнішньоекономічних зв’язків; залучення транзитних потоків країн Європи та Азії через територію України; збільшення надходжень до державного бюджету від експорту транспортних послуг.