34. Загальне ознайомлення зі системою міжнародних послугових відносин.

Під широким терміном “міжнародна торгівля” можна розуміти не тільки відносини купівлі продажу товарів, а й послуг.

Світовий ринок послуг – це система міжнародних відносин обміну, де основним товарним об”єктом виступають різноманітні види послуг і яка існує на основі МПП.

Послуга – це продукт праці, створений в результаті угоди про купівлю- продаж, у якого відсутня речова форма.

Умови розвитку світового ринку послуг:

• науково-технічний прогрес(інтелектуальні послуги).

• ускладнення виробництва.

• насичення ринків товарами(торговельні послуги).

• інформаційний бум.

• нові наукові відкриття(ноу-хау).

• зростання кількості компаній по наданню послуг.

• прискорений розвиток нових видів транспорту.

• підвищення частки нових видів послуг(банківських, страхових, посередницьких).

До світового ринку послуг відносять міжнародний інжиніринг і міжнародне ліцензування, але вони відносяться до сфери міжнародного науково-технічного співробітництва, а фрахт і транспортні послуги розглядаються в межах міжнародних транспортних відносин.

Суб'єктами світового ринку є державні органи різних рівнів (центральні, регіональні, муніципальні), а також підприємства й організації, міжнародні організації (при наданні фінансово-кредитної допомоги та інвестиційних коштів), транснаціональні корпорації та міжнародні об'єднання, окремі особи.

Об'єктами світового ринку є товари й послуги, що обертаються в міжнародній торгівлі, фактори виробництва.

За об'єктною ознакою структури світового ринку зазвичай виділяють наступні сегменти :

• товарів і послуг

• ринок капіталу

• ринок робочої сили

• ринок цінних паперів

• ринок валюти

Інфраструктура світового ринку представлена міжнародними економічними, фінансово-кредитними установами і організаціями як загальносвітового (СОТ, Міжнародна торгова палата, Міжнародний валютний фонд тощо), так і регіонального значення (Європейський банк реконструкції та розвитку тощо).

34. Міжнародний лізинг.

Міжнародний лізинг- це спеціальна операція, за якою лізингова фірма на основі угоди з орндарем купує у виробника предмети оренди іпередає їх орендареві на певний термін за встановлену плату.

Суб’єкти лізингу: лізингова компанія (орендодавець), ліссор (орендодавець), рентор (орендар), холдер (орендар).

Об’єкти лізингу: техніка для офісів, різне обладнання, машини.

Види:

За терміном дії оренди міжнарод. лізинг ділиться:

-рентинг–короткостроковий лізинг на термін від 1 години до 1 місяця;

-гайринг–середньостроковий лізинг терміном від 1 місяця до 1 року;

-лізинг–довгостроковий лізинг терміном більше 1 року.

За окупністю:

-фінансовий лізинг –лізингова компанія намагається повернути авансовий капітал + прибуток(період оренди відповідає строку ек. життя об”єкта лізингу)

-оперативний лізинг –об”єкт лізингу здається на термін, що становить тільки частину терміну його ек. життя.

За суттю експортно-імортнихоепрацій:

-екпортний лізинг – виробник(В) і лізингова компанія (ЛК) в одній країні,а фірма-орендар (О) в іншій;

-імпортний лізинг – ЛК і О в одній країні, а В в ін.;

-транзитний – ЛК, В, О в різних країнах.

За формою надання оренди

-звичайнийтрохсубєктний(в-лк-о)

-зворотній(в-лк-в(о)

-лізинг постачальника(в-лк-в(о)-о1

-Розподільчий лізинг(в-лк-о1,о2,о…)

Фактори розвитку міжнародного лізингу:

-скорочення обсягу ліквідних коштів через труднощі,які постійно виникають на грошовому ринку

-загострення конкуренції,що вимагає оптимізації інвестицій

-зменшення прибутків підприємства,що обмежує їхні можливості

-сприяння розвитку лізингових операцій з боку урядових органів і фінансового світу загалом.