
- •1. "Міжнародна економіка” як наука і як навчальна дисципліна.
- •2. Будова та методологія вивчення курсу.
- •3. Еволюція теорії міжнародної економіки.
- •4. Світове господарство.
- •5. Міжнародний поділ праці.
- •6. Система міжнародних економічних відносин.
- •7. Суть і структура середовища мев.
- •4) Міжнародний рух капіталів;
- •8. Природно-географічне середовище мев.
- •9. Політико-правове середовище міжнародних економічних відносин
- •10. Економічне середовище міжнародних економічних відносин
- •11. Соціально-культурне середовище міжнародних економічних відносин
- •12.Міжнародний рух капіталів.
- •13. Світовий ринок позичкових капіталів.
- •1.Світовий грошовий ринок—надання короткострокових позик переважно для обслуговування міжнародної торгівлі, і виступає у вигляді грошей (депозитів).
- •14. Міжнародний кредитні відносини.
- •15. Міжнародні фінансово-кредитні організації.
- •16. Проблеми і перспективи участі України в розвитку світового ринку капіталів.
- •17.Загальні закономірності розвитку світового ринку трудових ресурсів.
- •18. Суть міжнародних трудових відносин.
- •19. Основні тенденції розвитку сучасних міжнародних міграційних процесів.
- •20.Регулювання міжнародних міграційних процесів.
- •Державне регулювання міграції трудових ресурсів
- •1. Адміністративно-правові:
- •2. Економічні:
- •21. Україна у світових міграційних потоках.
- •22.Суть та структура міжнародного науково- технічного співробітництва.
- •23. Інтелектуальна власність у царині мнтс.
- •24. Міжнародне науково-технічне ліцензування.
- •Міжнародний інжиніринг
- •1. Інжиніринг, пов'язаний з підготовкою виробничого процесу:
- •2. Інжиніринг, пов'язаний із забезпеченням процесу виробництва та реалізації продукції:
- •26. Міжнародні міжвузівські наукові та навчальні стосунки.
- •Структура конференції:
- •Види конференцій:
- •27. Регулювання у сфері мнтс
- •28.Проблеми і перспективи участі України в мнтс
- •29. Загальний підхід до визначення суті міжнародного виробничого співробітництва.
- •Міжнародна спеціалізація і кооперація виробництва.
- •31. Міжнародне спільне підприємництво.
- •32.Транснаціональна кооперація
- •Вертикальний розтин системи міжнародного виробничого співробітництва. Міжнародне енергетичне співробітництво.
- •Сучасні міжнародні виробничі зв’язки України та пріоритетні напрямки їхнього розвитку.
- •Сучасна міжнародна торгівля в системі мев.
- •Особливості структури міжнародної торгівлі.
- •Ціноутворення в міжнародні торгівлі.
- •Регулювання міжнародних торговельних відносин.
- •Інструменти державної політики в царині зовнішньої торгівлі.
- •Діяльність міжнародних торговельних організацій.
- •Участь України в міжнародних торговельних відносинах.
- •Загальне ознайомлення зі системою міжнародних послугових відносин.
- •Міжнародний лізинг.
- •Міжнародний факторинг.
- •Міжнародний форфейтинг.
- •Міжнародний френчайзинг.
- •Міжнародний консалтинг
- •Світовий ринок професійних послуг.
- •Міжнародний туризм.
- •Страхові послуги на світовому ринку
- •Україна на світовому ринку послуг.
- •Специфіка міжнародних транспортних відносин як форми мев.
- •Особливості окремих видів міжнародних перевезень.
- •Міжнародне транспортно-експедиторське посередництво.
- •Міжнародні транспортні відносини й Україна.
- •Суть міжнародних валютних відносин і загальні відомості про валюту.
- •Світова валютна система.
- •Міжнародні валютні розрахунки.
- •Проблеми становлення валютної системи в Україні.
- •Особливості міжнародного співробітництва в рамках євро регіону
- •Вільні (спеціальні) економічні зони.
- •Міжнародна економічна інтеграція.
- •Європейські інтеграційні процеси.
- •Північноамериканська міжнародна економічна інтеграція.
- •Економічна інтеграція країн Латинської Америки.
- •Інтеграційні процеси в Азії й Африці.
- •Проблеми і перспективи розвитку глобальної економічної інтеграції
- •Інтеграція України в сучасну систему світогосподарських зв’язків.
- •Загальна характеристика глобальних проблем.
- •Роль мев у вирішенні проблем роззброєння і конверсії військового виробництва.
- •Роль мев у подоланні світової проблеми економічного відставання країн, що розвиваються.
- •Світова економіка та глобальні екологічні проблеми.
24. Міжнародне науково-технічне ліцензування.
Міжнародне ліцензування – це структурний елемент міжнародного науково-технічного співробітництва, що виступає у вигляді міжнародної ліцензійної торгівлі ліцензіями на винаходи, патентами, технологіями, ноу-хау.
Ліцензія – це дозвіл, який видається ліцензіаром ліцензіату на промислове і\або комерційне використання винаходу протягом обумовленого терміну за винагороду. Ліцензійна торгівля на світовому ринку здійснюється шляхом укладання ліцензійних угод.
Основні види ліцензійних угод:
1.Проста ліцензія – ліцензіар дозволяє на певних умовах використовувати винахід ліценціату, залишаючи при цьому за собою право, як самостійно користуватися так і видавати аналогічні ліцензії іншим зацікавленим особам.
2.Виключна ліцензія – ліцензіар має право сам користуватись винахадом і дозволяє використовувати винахід виключно ліцензіату.
3.Повна ліцензія – ліцензіар передає повністю права ліцензіату.
Види ліцензійних винагород за надання ліцензійних прав на використання винаходу:
Роялті – це періодичні процентні відчислення.
Паушальний платіж – це чітко зафіксована в угоді сума, яка виплачується разово(або в розстрочку).
Перехресне ліцензування – це обмін ліцензіями чи петентами, які за передбаченням є еквівалентними.
Попередня плата – це платіж, який компенсує витрати ліцензіара ще до здійснення ліцензійної угоди.
Передача цінних паперів і надання права участі у прибутку
Об”єкти міжнародного ліцензування: розробки конструктивного, технологічного характеру, склад матеріалу, речовини чи сплаву, способи лікування, способи пошуку та добування корисних копалин, товарні та промислові знаки.
На практиці терміни дії ліцензійних угод складають від 3- до 10років, і більше для ліцензій, освоєння яких вимагає значних капітальних витрат.
Ліцензійні угоди. Їх сутність зводиться до того, що ліцензіар (власник технології) дозволяє і фактично сприяє ліцензіату (особі чи організації, яка купує технологію чи відповідні права) у використанні запатентованого винаходу чи технології у вигляді ноу-хау. Ліцензіар, як правило, одержує винагороду за використання технології чи надані послуги. Оплата ліцензійних угод може мати вигляд:
роялті – періодичних процентних відрахувань від собівартості ліцензованої продукції (тобто проценту від реалізації продукції, яка виготовлена за ліцензією). Розмір роялті – 2 – 10 %, частіше – 3 – 5 %;
паушальних платежів – виплати ліцензіару твердої фіксованої суми за 2 – 3 рази.
Розрізняють:
патентні класичні ліцензії, коли купуються права на запатентований винахід;
ноу-хау ліцензії, які передбачають передачу не тільки запатентованої технології, але й виробничого досвіду (їх частка – 70 – 80 % на світовому ринку ліцензій).
Надання ліцензій здійснюється на основі укладання ліцензійної угоди. При цьому ліцензіата цікавлять такі моменти:
а) передача права власності за відповідними технологіями, такі розглядаються в ліцензії як об’єкт купівлі-продажу;
б) максимальна готовність предмета ліцензії для комерційного (в тому числі виробничого) використання, технічна достатність;
в) мінімізація комерційних і технічних ризиків, а також витрат коштів і часу в зв’язку з освоєнням ліцензії.
Розрізняють три основні види ліцензійних угод:
• угода виняткової ліцензії;
• угода простої ліцензії;
• угода повної ліцензії.
Об”єкти міжнародного ліцензування: розробки конструктивного, технологічного характеру, склад матеріалу, речовини чи сплаву, способи лікування, способи пошуку та добування корисних копалин, товарні та промислові знаки.
Ліцензування експортно-імпортних операцій полягає в необхідності одержання дозволу, виданого державними органами, на здійснення зовнішньоторговельних операцій, експортних або імпортних, з певними товарами, які є в списках тих, хто ліцензується по імпорту або експорту. Ліцензії на експортно-імпортні операції видаються на основі заявок суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, згідно з формою, яка затверджується Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України.
Ліцензування зовнішньоторговельних операцій тісно взаємодіє з кількісними обмеженнями зовнішньоторговельних операцій — квотами на імпорт і експорт окремих товарів. Введення квот гарантує, що експорт або імпорт певного товару не буде перевищувати встановлені розміри. Квотування є досить гнучким інструментом державного регулювання зовнішньої торгівлі, оскільки зміна тарифів звичайно регламентується національним законодавством або міжнародними договорами.
Ліцензування експорту (імпорту) товарів здійснюється у формі автоматичного або неавтоматичного ліцензування.
Автоматичне ліцензування визначається як комплекс дій органу виконавчої влади з надання суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності дозволу на здійснення протягом визначеного періоду експорту (імпорту) товарів, щодо яких не встановлюються квоти (кількісні або інші обмеження). Автоматичне ліцензування експорту (імпорту) як адміністративна процедура з оформлення та видачі ліцензії не справляє обмежувального впливу на товари, експорт (імпорт) яких підлягає ліцензуванню.
Неавтоматичне ліцензування визначається як комплекс дій органу виконавчої влади з надання суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності дозволу на здійснення протягом визначеного періоду експорту (імпорту) товарів, щодо яких установлюються певні квоти (кількісні або інші обмеження). Неавтоматичне ліцензування експорту (імпорту) як адміністративна процедура з оформлення та видачі ліцензії використовується в разі встановлення квот (кількісних або інших обмежень) на експорт (імпорт) товарів.