
- •1. "Міжнародна економіка” як наука і як навчальна дисципліна.
- •2. Будова та методологія вивчення курсу.
- •3. Еволюція теорії міжнародної економіки.
- •4. Світове господарство.
- •5. Міжнародний поділ праці.
- •6. Система міжнародних економічних відносин.
- •7. Суть і структура середовища мев.
- •4) Міжнародний рух капіталів;
- •8. Природно-географічне середовище мев.
- •9. Політико-правове середовище міжнародних економічних відносин
- •10. Економічне середовище міжнародних економічних відносин
- •11. Соціально-культурне середовище міжнародних економічних відносин
- •12.Міжнародний рух капіталів.
- •13. Світовий ринок позичкових капіталів.
- •1.Світовий грошовий ринок—надання короткострокових позик переважно для обслуговування міжнародної торгівлі, і виступає у вигляді грошей (депозитів).
- •14. Міжнародний кредитні відносини.
- •15. Міжнародні фінансово-кредитні організації.
- •16. Проблеми і перспективи участі України в розвитку світового ринку капіталів.
- •17.Загальні закономірності розвитку світового ринку трудових ресурсів.
- •18. Суть міжнародних трудових відносин.
- •19. Основні тенденції розвитку сучасних міжнародних міграційних процесів.
- •20.Регулювання міжнародних міграційних процесів.
- •Державне регулювання міграції трудових ресурсів
- •1. Адміністративно-правові:
- •2. Економічні:
- •21. Україна у світових міграційних потоках.
- •22.Суть та структура міжнародного науково- технічного співробітництва.
- •23. Інтелектуальна власність у царині мнтс.
- •24. Міжнародне науково-технічне ліцензування.
- •Міжнародний інжиніринг
- •1. Інжиніринг, пов'язаний з підготовкою виробничого процесу:
- •2. Інжиніринг, пов'язаний із забезпеченням процесу виробництва та реалізації продукції:
- •26. Міжнародні міжвузівські наукові та навчальні стосунки.
- •Структура конференції:
- •Види конференцій:
- •27. Регулювання у сфері мнтс
- •28.Проблеми і перспективи участі України в мнтс
- •29. Загальний підхід до визначення суті міжнародного виробничого співробітництва.
- •Міжнародна спеціалізація і кооперація виробництва.
- •31. Міжнародне спільне підприємництво.
- •32.Транснаціональна кооперація
- •Вертикальний розтин системи міжнародного виробничого співробітництва. Міжнародне енергетичне співробітництво.
- •Сучасні міжнародні виробничі зв’язки України та пріоритетні напрямки їхнього розвитку.
- •Сучасна міжнародна торгівля в системі мев.
- •Особливості структури міжнародної торгівлі.
- •Ціноутворення в міжнародні торгівлі.
- •Регулювання міжнародних торговельних відносин.
- •Інструменти державної політики в царині зовнішньої торгівлі.
- •Діяльність міжнародних торговельних організацій.
- •Участь України в міжнародних торговельних відносинах.
- •Загальне ознайомлення зі системою міжнародних послугових відносин.
- •Міжнародний лізинг.
- •Міжнародний факторинг.
- •Міжнародний форфейтинг.
- •Міжнародний френчайзинг.
- •Міжнародний консалтинг
- •Світовий ринок професійних послуг.
- •Міжнародний туризм.
- •Страхові послуги на світовому ринку
- •Україна на світовому ринку послуг.
- •Специфіка міжнародних транспортних відносин як форми мев.
- •Особливості окремих видів міжнародних перевезень.
- •Міжнародне транспортно-експедиторське посередництво.
- •Міжнародні транспортні відносини й Україна.
- •Суть міжнародних валютних відносин і загальні відомості про валюту.
- •Світова валютна система.
- •Міжнародні валютні розрахунки.
- •Проблеми становлення валютної системи в Україні.
- •Особливості міжнародного співробітництва в рамках євро регіону
- •Вільні (спеціальні) економічні зони.
- •Міжнародна економічна інтеграція.
- •Європейські інтеграційні процеси.
- •Північноамериканська міжнародна економічна інтеграція.
- •Економічна інтеграція країн Латинської Америки.
- •Інтеграційні процеси в Азії й Африці.
- •Проблеми і перспективи розвитку глобальної економічної інтеграції
- •Інтеграція України в сучасну систему світогосподарських зв’язків.
- •Загальна характеристика глобальних проблем.
- •Роль мев у вирішенні проблем роззброєння і конверсії військового виробництва.
- •Роль мев у подоланні світової проблеми економічного відставання країн, що розвиваються.
- •Світова економіка та глобальні екологічні проблеми.
21. Україна у світових міграційних потоках.
Найпомітнішим наслідком глобалізації в Україні сьогодні є долучення її до світових міграційних процесів. Україна стала країною прийому емігрантів і водночас країною, що зумовлює імміграцію, одним з основних суб'єктів євразійських міграційних процесів.
Завданням міграційних потоків є переміщення працездатного населення у межах світового господарства в пошуках роботи, кращих умов життя відповідно до економічних законів.
Трудова міграція - глобальне світове явище, вона позначається і на країнах-донорах, і на країнах-реципієнтах. Демографічна ситуація в Україні як у країні-донорі значно гірша, ніж в інших.
По-перше, частка трудових мігрантів з України у відсотковому відношенні до кількості населення - найвища серед інших країн.
По-друге, в Україні відбувається сталий процес неухильного зменшення населення через різке скорочення народжуваності та зростання смертності. Тому утворений у нашому суспільстві демографічний вакуум неминуче заповнюють іммігранти з третіх країн зі стабільним природним приростом населення, які є традиційними постачальниками робочої сили у світі. Але вони - носії інших звичаїв і культурних традицій, іншого менталітету, й через засилля іммігрантів можуть відбуватися незворотні процеси в нашій культурі, у світогляді, в усьому суспільному бутті. Це сприяє формуванню соціально неповного суспільства, і може мати незворотній ефект для держави.
Характер участі України в міграційних процесах обумовлений низкою чинників, серед яких варто назвати її географічне, політико-соціальне становище, історичні традиції тощо.
Основні причини посилення міграційних процесів в Україні:
структурна перебудова економіки;
нерівномірність в розміщенні продуктивних сил;
розширення зовнішньоекономічних зв'язків України;
погіршення екологічної ситуації в окремих регіонах;
інтенсифікація інтеграційних процесів на національному грунті;
лібералізація процедур еміграції та імміграції;
економічні мотивації;
криміналізація суспільства.
Україна за географічним становищем є своєрідним буфером між державами СНД і східноєвропейськими країнами, що в свою чергу мають границі з державами ЄС. Тому через україну проходять шляхи міграції робочої сили з східних країн СНД і країн Азії до центральної Європи.
Частина мігрантів залишається в Україні, поповнюючи кількість безробітних. З іншого боку, існує значний досвід міграції українського населення до західно-європейських країн, США, Канади і Австралії. Перша хвиля міграції до цих країн почалась на початку нашого століття в західній Україні. Причинами цієї міграції були бідність і безробіття, а також війни.
На сьогоднішній день реципієнтами української робочої сили є Німеччина, США, деякі інші європейські країни. Слід зауважити, що в межах цього процесу існують два потоки працівників - потік низько кваліфікованої робочої сили і потік висококваліфікованих працівників, що отримав назву "відтік умів". Останній найбільш шкодить науковому потенціалу України, оскільки в рамках цього потоку Україну залишають найперспективніші вчені і спеціалісти.
Варто підкреслити, що місце України в міжнародній міграції робочої сили визначається рівнем її економічного розвитку, що є нижчим порівняно з країнами Західної та Центральної Європи, Росією, але вищим порівняно з деякими країнами Східної Європи та Азії (Таджикистан, В'єтнам та ін.). Це обумовлює наявність в Україні трудової імміграції. Прагнення підвищення життєвого рівня, отримання більш високої заробітної плати є фактором активізації еміграції. Основними країнами в'їзду для українських емігрантів стали Білорусь, Ізраїль, Німеччина, Росія, США, Чехія.
Певна кількість емігрантів виїхала до Австралії, Вірменії, Казахстану, Канади, Польщі, Туреччини. Основу емігрантських потоків складають два діаметрально протилежні сегменти ринку праці: з одного боку, висококваліфікована робоча сила, зацікавлена у більш повній реалізації та вищій оплаті; з іншого боку, низько кваліфікована робоча сила, для якої еміграція є альтернативою безробіттю.
Залучення українських працівників до роботи за кордоном може мати і специфічні причини, наприклад, пов'язані з розривом традиційних господарських зв'язків на території СНД. Так, протягом тривалого часу кадри для підприємств нафтогазової промисловості північної Росії комплектувалися за рахунок залучення працівників з України. Необхідність збереження колективів підприємств, що вже сформувалися, стала фактором еміграції в Росію частини цих працівників.
З точки зору стратегічних національних інтересів України інтелектуальна еміграція з України має негативні наслідки, але можливість самореалізації висококваліфікованих фахівців навіть за кордоном певною мірою підтримує престиж української науки у світі. Повернення інтелектуальних емігрантів за певних умов в Україну має надати поштовх вітчизняним дослідженням теоретичного і практичного характеру.
В умовах світової економічної кризи 2007-2010 років посилилися процеси трудової рееміграції, пов'язані із заходами державної міграційної політики щодо обмеження можливостей працевлаштування іноземних громадян і навіть прямої їх депортації.
Регулювання міграційних процесів в Україні свідчать про недостатність ефективного законодавства у цій сфері, самостійної міграційної служби, а також ресурсів для вирішення існуючих міграційних проблем. Механізм регулювання міграційних процесів в Україні доречно розглядати як єдність таких трьох складових: державне регулювання, ринкове саморегулювання і громадянське регулювання.
Певною мірою таке переміщення зумовлене неекономічними факторами. З погляду речового змісту міграція малокваліфікованої та некваліфікованої, достатньо досвідченої робочої сили відбувається з азіатських та африканських країн у розвинуті країни західної Європи та латиноамериканських країн - до США. Цей вид міграції наймасовіший .
Також має місце міграція висококваліфікованої та досвідченої робочої сили із західноєвропейських країн до США, частково із слаборозвинутих країн.
З погляду соціально - економічної форми міжнародна міграція робочої сили означає процес формування її інтернаціональної вартості, а також певну сукупність відносин економічної власності між різними суб'єктами з приводу привласнення створеного нею необхідного і додаткового продукту.
Отже, світові міграційні потоки є одним з найважливіших сфер державного регулювання міжнародних економічних відносин. Також міграція робочої сили виникає та розвивається зі становленням і еволюцією міжнародної міграції капіталу, міжнародної торгівлі.