
- •3. Типологія, види і функції соціальних інститутів.
- •5 Види і етапи педагогічної взаємодії та їх роль у навчально-виховному процесі.
- •6 Зв'язки з громадськістю (Public relations) у роботі різних соціальних інститутів, основні вимоги до них.
- •№9Функції та ознаки економічних соціальних інститутів.
- •12Нормативно-правова база
- •13. Сутність і зміст поняття «педагогічна взаємодія з інститутом сім*ї»
- •18. Характеристика умов успішної педагогічної взаємодії з сім'єю.
- •23.Особливості педагогічної взаємодії з професійно-технічними училищами.
18. Характеристика умов успішної педагогічної взаємодії з сім'єю.
Сімейне виховання буде успішним за умов:
сім’я – це дружний і міцний колектив;
інтереси членів родини перебувають у єдності з інтересами суспільства;
повна сім’я;
єдність вимог з боку батька і матері;
наявність у батьків почуття відповідальності за виховання дітей;
атмосфера взаємної довіри.
Умови успішного виховання у сім’ї:
наявність справжнього авторитету батьків, старших братів і сестер;
дотримання чіткого режиму дня всіма членами сім’ї;
збереження і примноження традицій родини;
відносини зваємної поваги та вимогливості між батьками і дітьми;
неконфліктність стосунків між батьками;
вивчення батьками і врахування у виховному процесі індивідуальних особливостей дітей, їх захоплень, інтересів;
врахування віку в статі дитини;
єдність пред’явлених вимог зі сторони всіх вихователів.
Умови успішної педагогічної взаємодії з сім’єю
проведення заходів, спрямованих на підвищення авторитету батьків
довіра до виховних можливостей батьків, підвищення рівня їх педагогічної культури й активності у вихованні
педагогічний такт, неприпустимість необережного втручання в життя сім'ї
життєстверджувальний, мажорний настрій під час вирішення проблем виховання
опора на позитивні риси дитини, орієнтація на успішний розвиток особистості
19.Особливості проведення батьківських зборів. 1.У підготовці та проведенні батьківських зборів допомагає анкетування батьків. В анкетах потрібно передбачити питання про напрямки виховання, які хвилюють батьків, яка інформація їм потрібна і яку допомогу у вихованні дітей вони можуть надати школі. 2.Оголошення про батьківські збори, тему зборів та необхідність відвідування батьків потрібно зробити за 2-3 тижні до дати проведення з обов’язковим записом у щоденники. За 3-4 дні в щоденниках робиться повторний запис-нагадування. 3.До підготовки батьківських зборів залучаються члени батьківського комітету. Необхідно подумати, хто з батьків зможе виступити на зборах. З кожним виступаючим слід поговорити окремо, відмітити позитивні моменти у вихованні дітей, підкреслити основні напрямки повідомлення. До зборів потрібно підготувати виставки творів учнів, цікаве анкетування, яке потім можна проаналізувати на зборах, виставку педагогічної літератури за темою зборів. 4.Виступ класного керівника на зборах повинен бути добре підготовленим, емоційним, доброзичливим. 5.Потрібно наводити позитивні (з них починати виступ) факти з життя класу, аналізувати негативні явища, але тільки факти, в яких є цілковита ясність. Не можна постійно згадувати одні й ті ж самі прізвища учнів в позитивному або негативному плані. 6.Про негативні моменти у навчанні або вихованні учня повідомляти батьків потрібно або письмово (лист з балами успішності і зауваженнями класного керівника), або індивідуально після зборів. 7.Можна практикувати виступи-лекції перед батьками юристів, медиків. Але після виступу бажано обговорити дане питання «за круглим столом», тобто дати можливість батькам висловити своє ставлення до даної проблеми. 8.Зряду питань, які обговорюються на зборах, приймається рішення, яке доводиться до всіх батьків. Періодично батьківський комітет звітуєть- ся про виконання прийнятих рішень. 9.Чим більше батьків будуть брати участь у підготовці батьківських зборів, тим активніше вони будуть себе вести на самих зборах. 10.Обов’язково потрібно подякувати всім батькам, які готували збори і які допомагали школі між зборами.
20.Особливості педагогічної взаємодії з дошкільними навчальними закладами. Педагогічна взаємодія -соціальна взаємодія, яке здійснюється в умовах педагогічного процесу і визначається цілями розвивального характеру по відношенню до суб'єктів взаємодії; при цьому цілі такої взаємодії можуть різною мірою усвідомлюватися кожним із суб'єктів.особливістю професійної діяльності педагога дошкільної освіти - включення дорослого в процес спілкування і спільної дитячої діяльності, виділити особливий вид педагогічної взаємодії. У цьому випадку дорослий, регулюючи взаємодію дітей, сприймається його учасниками по-різному - як педагог (дорослий, який навчає і коригує поведінку учасників взаємодії), як лідер (він направляє взаємодія і коригує дії учасників), як рівноправний партнер (який може що- або придумати, допомогти, але й підкорятися вимозі інших учасників).Враховуючи вікові та індивідуальні особливості дітей дошкільного віку, що лежать в основі взаємодії їх один з одним можна виділити три основні, лінії (тактики) поведінки педагога в рамках розвиваючої стратегії, які визначають сутність педагогічного регулювання спілкування дітей та їх спільної діяльності -тактика навчання -коригуюча тактика -направляюча тактика. В якості основних типів педагогічного регулювання виділяють наступні: навчально-коригуючий, направляюче-коригувальний і спрямовуючий.
21. Особливості педагогічної взаємодії з неформальними угрупуваннями та обєднаннями.. Група молоді – це люди, які взаємодіють один з одним таким чином, що кожний впливає на інших і сам знаходиться під їхнім впливом. Ознаки групи: – наявність між членами певних відносин; – сформованість внутрішньої організації (роз приділення обов’язків, статусів); – усвідомлення кожним своєї приналежності до групи; – груповий тиск, спонукання кожного індивіда до поведінки у відповідності до прийнятих норм. Соціальному педагогові необхідно досліджувати та вивчати неформальні групи через наступні причини: – потрібно знати, що твориться в цій сфері, які спостерігаються тенденції та напрямки для того, щоб могти управляти цим процесом. – Малі неформальні групи слід розглядати як випадок функціонування і розвитку суспільства. Вони є нашим суспільством в мініатюрі, а невеликі групи значно простіше дослідити, аніж суспільство загалом. Для того, щоб працювати із неформальними групами, потрібно чітко усвідомити до якої саме категорії вона належить, тобто доміно коротко зупинитися на класифікації. Найбільш поширена типологія пропонує ділити існуюче різноманіття неформальних груп на: – просоціальні, діяльність яких узгоджується із суспільними цінностями та установками; – асоціальні, діяльність яких не узгоджується із суспільними цінностями та нормами. Члени цих груп ведуть асоціально-кримінальний спосіб життя і здійснюють різні правопорушення; – кримінальні, яким характерно здійснення кримінальної діяльності, що призводить до деперсонізації особистості. Соціально-педагогічна діяльність з різними групами може реалізовуватися за декількома напрямами: – використання потенціалу існуючих просоціальних груп для вирішення завдань з реабілітації чи корекції особистості; можливе також здійснення просоціальним групам необхідної підтримки; – сумісна діяльність з організаторами дитячого та молодіжного руху з переорієнтації асоціальних груп в просоціальні (дезорганізація); – сумісна діяльність з психологами, батьками, педагогами з виведення окремих неповнолітніх із групи асоціального спрямування та переорієнтації їхньої поведінки (реорганізація
№ 22. 0собливості педагогічної взаємодії з позашкільними навчальними закладами. Школа і позашкільні навчальні заклади тісно взаємопов’язані, оскільки позашкільна робота є складовою і невід’ємною частиною всієї навчально-виховної роботи, яка проводиться для удосконалення знань, вмінь і навичок учнів, підвищення їхнього культурного рівня тощо. Взаємодія – двосторонній процес, в ході якого зміни відбуваються не тільки в житті вихованців, а й у їхніх вихователів. Заняття дітей в гуртках і секціях не повинні бути для вчителів справою тільки позашкільних закладів. Тому педагоги шкіл вступають у безпосередні контакти з вихователями позашкільних закладів з метою реалізації однієї спільної мети – всебічного і гармонійного розвитку особистості дитини. Головна особливість взаємодії з позашкільними навчальними закладами полягає в тому, що вона будується на взаємній співтворчості педагогів і дітей, на їхній дружбі і духовній спільності. Спільна діяльність школи з позашкільними закладами має на меті розкрити необмежені можливості більш раннього і плідного розвитку дітей, активізувати діяльність дитини, регулювати оптимальні взаємини у системі: “особистість – сім’я – школа – позашкільні виховні інститути – суспільство”.