Виконати завдання:

Завдання 1.

1.Поріг деполяризації нервового волокна – 15 мВ. При подразненні електричним струмом в ділянці А генерується потенціал дії з амплітудою 120мВ, в ділянці В мембрана частково пошкоджена і має амплітуду ПД 60мВ. Чи виникатиме ПД в ділянці С, яка не пошкоджена, якої амплітуди, чому?

Відповідь:

Завдання 2.

Як і чому зміниться швидкість проведення збудження по нервовому волокну після збільшення внутрішньоклітинної концентрації іонів калію?

Відповідь:

Завдання 3.

При отруєнні токсином ботулізму, який може знаходитись у домашніх консерваціях, одним із перших симптомів є подвоєння зорових образів (диплопія). Назвіть механізми виникнення диплопії

Відповідь:

Протокол перевірено. ________________________

(підпис викладача, дата)

Література

Основна

1.Нормальна фізіологія / 3а ред. В. I. Філімонова.— К.: 3доров'я, 1994.— С. 21—27.

2. Посібник з фізіології. За редакцією проф.В.Г.Шевчука. Вінниця: Нова книга, 2005. С.43-57.

Додаткова

1.Фізіологія людини. Вільям Ф.Ганонг. Переклад з англ. Львів: БаК, 2002 – C. 58-69

Практичне заняття 4. Дослідження механізмів скорочення скелетних м’язів.

Теоретичні питання

1. Види скорочень скелетних м'язів залежно від режиму їх навантаження і подразнення м'язових волокон. Скорочення скелетних м'язів у фізіологічному стані.

2. Фізіологічні чинники, що визначають ступінь скорочення м'язів і силу їх напруги, задану масою вантажу.

3. Механізм поєднання збудження із скороченням у скелетних м'язах.

4. Механізми м'язового скорочення і розслаблення. Роль енергії в скороченні і розслабленні м'язів.

Практичні роботи

1. Дослідження залежності ступеня скорочення м'яза від кількості волокон, що беруть участь у скороченні.

2. Дослідження залежності характеру скорочень м'яза від частоти його подразнення.

Протокол практичного заняття №4. “____”_____200___ Робота 1. Дослідження залежності ступеня скорочення м'яза від

кількості волокон, що беруть участь у скороченні

Одним із основних чинників, які визначають як ступінь скорочення м'язів, так і силу їх напруги, задану масою переміщуваного вантажу, є кількість м'язових волокон, що беруть участь у скороченні. Ця залежність обумовлена тим, що при збільшенні у м'язі кількості волокон, що скорочуються, одночасно в ньому зростає число працюючих містків, а отже, й сумарна сила, генерована цими містками. При цьому сила скорочення кожного поодинокого міоциту не змінюється.

Тому м'язи під час ізометричних скорочень отримують можливість розвивати більшу напругу, тобто утримувати більший вантаж, а при ізотонічних скороченнях — як розвивати більшу напругу, утримуючи більший вантаж, так і скорочуватися інтенсивніше, тобто переміщувати більший вантаж на довшу відстань.

3алежнІсть ступеня скорочення м'яза від числа його волокон можна встановити в досліді на ізольованому м'язі за допомогою його електричного подразнення різної сили. Волокна м'язів характеризуються різною збудливістю, а отже й відрізняються пороговою силою подразнення. Тому при збільшенні сили електричного подразнення м'яза поступово зростатиме кількість його волокон, що скорочуються (доки всі волокна не будуть збуджені). Реєструючи ізотонічні скорочення, можна переконатися в тому, що у міру збільшення сили подразнення м'яза їх амплітуда зростає.

Мета роботи: встановити залежність ступеня скорочення м'яза від числа його волокон, що беруть участь у скороченні.

Для роботи потрібні: стимулятор ІЕС—1М, волога камера, міограф з вантажем масою 15—20 г, кімограф, препарувальний набір, препарувальна дощечка, розчин Рінгера, піпетка, жаба.

Хід роботи. Приготувати ізольований нервово-м'язовий препарат жаби (сідничний нерв — камбаловидний м'яз), закріпити його у вологій камері, з'єднавши з міографом. Подразні електроди приєднати до м'яза (подразнення м'яза пряме). Наблизити міограф до поверхні барабана. Перевірити, чи встановлений важельок міографа в площині, що дотична до поверхні барабана. Реєструвати скорочення м'яза на нерухомому барабані кімографа. Увімкнути електростимулятор. Частота подразнення становить 1 імп/с. Поступово збільшувати силу електричного подразнення м'яза, починаючи з 0, і записувати його скорочення доти, поки їх амплітуда не перестане змінюватися. Після запису кожного наступного скорочення м'яза переміщати барабан кімографа на 0,5—1 см.

Результатм роботи:

Результати роботи оформити у вигляді схеми запису, отриманого на барабані кімографа.

В исновки:

1. При збільшенні величини напруги подразнюючого електричного струму амплітуда скорочення скелетного м’яза збільшується, бо (пояснити причини__________________

Робота 2. Дослідження залежності характеру скорочення м'яза від частоти його подразнення

Мета роботи: встановити, як зміняться форма, тривалість і амплітуда скорочень м'яза у разі збільшення частоти його подразнення.

Для роботи потрібні: стимулятор ІЕС—1М, волога камера, міограф з вантажем масою 15—20 г, кімограф, препарувальний набір, препарувальна дощечка, розчин Рінгера, піпетка, жаба.

Хід роботи. Приготувати ізольований нервово-м'язовий препарат жаби (сідничний нерв — камбаловидний м'яз), закріпити його у вологій камері, з'єднати з міографом. Нерв препарата помістити на подразні електроди (подразнення м'яза непряме). Наблизити міограф до барабана кімографа. Перевірити, чи встановлений важельок міографа в площині, що дотична до поверхні барабана. 3апустити барабан кімографа. Увімкнути електростимулятор. Частота подразнення становить 1 імп/с. Поступово збільшувати силу електричного подразнення м'яза доти, доки амплітуда його одиночних скорочень, що реєструються на барабані кімографа, припинить зростати.

3а допомогою відповідного перемикача електростимулятора збільшити частоту подразнення м'яза спочатку до 5 імп,/с, потім до 10 –15 –20 імп/с, 25 імп/с, а потім до 50 імп/с, реєструючи тетанічні скорочення.

3упинити барабан кімографа і вимкнути електростимулятор.

Результати роботи.

Висновки (відповісти на такі запитання:1) при яких умовах подразнення виникають а)одиночні скорочення, б)зубчатий тетанус, в) суцільний тетанус? 2)Чому амплітуда тетанічного скорочення більша, ніж одиночного?)

1)

2)