Робота 2. Визначення швидкості проведення збудження нервом
Нервові і м'язові імпульси проводяться волокнами нервів і м'язів з великою швидкістю. У теплокровних тварин швидкість проведення ПД руховими нервовими волокнами у середньому дорівнює 100 м/с, а скелетними м'язовими — 4 м/с. .
Швидкість
поширення ПД у нервових і м'язових
волокнах може бути розрахована за
такою формулою:
де S — чинник надійності, який відображає, на скільки амплітуда ПД (Апд) як струм, що викликає збудження у сусідніх ділянках мембрани, більша ніж поріг деполяризації (∆Е), тобто деполяризації, яка потрібна для виникнення ПД у сусідніх ділянках.
- константа довжини,
яка відображає відстань, на якій
відбувається зменшення електротонічного
потенціалу перед
фронтом ПД. Вона переважно залежить
від опору мембрани (rm)
і цитоплазми
(ri)
:
=rm/ri
. У свою чергу
опір цитоплазми обернено пропорційний
діаметру волокна. Таким чином,
відображає крутизну зменшення
амплітуди
електротонічних потенціалів по обидва
боки виниклого ПД.
— стала часу мембрани. Вона відображає
швидкість зростання
деполяризації мембрани
до рівня Екр.
3алежить від опору та ємкості мембрани.
3наючи Апд, ∆Е,
опір мембрани і цитоплазми, можна
розрахувати швидкість поширення ПД.
Мета роботи: визначити швидкість проведення збудження сідничним нервом жаби.
Для роботи потрібні: установка для реєстрації ПД, катодний осцилограф, підсилювач, електростимулятор, подразні й відвідні електроди, волога камера, вазелінове масло, ізольований сідничний нерв жаби.
Хід роботи. 1. Підготовчий етап.
Ізольований сідничний нерв жаби розміщують у вологій камері. Накладають на нього подразні та відвідні електроди на відстані 2 см один від одного і заливають вазеліновим маслом.
Переводять прилади у потрібний режим роботи. Підбирають силу подразнення і швидкість розгортання так, щоб на екрані осцилографа був чітко видний артефакт подразного струму і ПД нерва, що відводиться.
2.Основний етап.
Циркулем
виміряти на екрані осцилографа відстань
від артефакту
подразного струму до початку висхідної
фази ПД. 3наючи
швидкість розгортання променя
осцилографа, вирахувати, якому
інтервалу часу відповідає ця відстань,
тобто визначити час (Т)
поширення ПД від подразних електродів
до відвідних. Швидкість проведення ПД
нервом визначають за формулою:
,
де L
— відстань між подразними і відвідними
електродами, Т — час поширення збудження
від подразних до першого відвідного
електрода.
Результати роботи:
1) Розрахунок швидкості проведення збудження нервом жаби:
Висновки:
1) Найшвидші нервові волокна, що входять до складу сідничного нерва жаби, належать до групи___________________________________________
2) Швидкість проведення збудження нервовими волокнами залежить від таких чинників:_____________________________________________________________________
Робота 3. Дослідження механізмів проведення збудження через нервово-м'язові синапси
У нервово-м'язових синапсах медіатором є ацетилхолін, а молекулярними циторецепторами постсинаптичної мембрани — Н-холінорецептори.
Хімічні речовини, що блокують передачу імпульсів збудження з рухових нервів на м'язові волокна, називають міорелаксантами. Усі міорелаксанти — це курареподібні речовини (диплацин, дитилін тощо). Блокуюча дія міорелаксантів на нервово-м'язові синапси обумовлена їх здатністю вибірково зв'язуватися з Н-холінорецепторами постсинаптичної мембрани цих синапсів, унаслідок чого Н-холінорецептори уже не можуть зв'язуватися з ацетилхоліном.
Мета роботи: виявити дію міорелаксантів на нервово-м'язові синапси.
Для роботи потрібні: електростимулятор ІЕС—1М, вилочкові подразні електроди, препарувальний набір, препарувальна дощечка, розчин Рінгера, піпетка, шприц, 2 % розчин диплацину, жаба.
Хід роботи. Трохи піднявши шкіру на спині жаби, ввести їй підшкірно 0,3—0,5 мл 2 % розчину диплацину. Через 7—10 хв декапітувати жабу і зруйнувати в неї спинний мозок.
Поклавши жабу на препарувальну дощечку, оголити на одній із задніх лапок сідничний нерв і камбаловидний м'яз.
Помістивши подразні електроди на камбаловидний м'яз, а потім на сідничний нерв, провести пряме й непряме подразнення м'яза електричними імпульсами різної амплітуди. Простежити за результатами прямого і непрямого подразнення м'яза.
Результати роботи:
Після введення 2 % розчину диплацину подразнення електричним струмом сідничного нерву (непряме подразнення) спостерігаємо, що камбаловидний м’яз __________________________________________
При прямому подразненні електричним струмом камбаловидного м’яза спостерігаємо_______________________________________________________________
Висновки: Диплацин блокує нервово-м’язову передачу збудження завдяки дії на_________________________________________________________________________