Робота 6. Порівняння повітряного та кісткового проведення звуку у людини (дослід Рінне)
Повітряне проведення звуку є нормальним фізіологічним процесом, а кісткове проведення — це супутній процес і для отримання слухової інформації має другорядне значення.
Мета роботи: виявити переваги повітряного проведення звуків.
Для роботи потрібен камертон.
Хід роботи. Обстежуваного садять на стілець. Прикладають камертон, що звучить, до соскоподібного відростка. Обстежуваний при цьому має почути звук, що поступово слабне. Як тільки звук зникає, камертон переносять до вуха. Звук знову з'являється.
При ушкодженні звукопровідного апарата спостерігається зворотне явище — звуку камертона не чути тоді, коли він міститься біля зовнішнього слухового ходу, і стає чути при переносі його до соскоподібного відростка.
Результати роботи.
1) Обстежуваний чує звук, коли камертон знаходиться на соскоподібному відростку.
2) Коли звук зникає при кістковій провідності, при перенесенні камертона до зовнішнього слухового ходу обстежуваний ___________________________________
Висновки:
(відповісти на такі запитання: який вид проведення звуку більш ефективний; який вид проведення звуку переважає у обстежуваного)
Виконати завдання Завдання 1.
При дослідженні гостроти слуху у коваля з 30 річним стажем роботи виявили, що гострота слуху знижена до низьких частот для правого і лівого вуха, в той же час до високих частот вона майже нормальна як для правого, так і для лівого вуха.
Поясніть можливі причини зменшення гостроти слуху до низьких частот при тривалій професійній діяльності коваля , назвіть місце локалізації пошкодження у головних структурах слухової сенсорної системи.
Відповідь
Завдання 2.
При дослідженні гостроти слуху у працівника дискотеки виявили, що гострота слуху знижена до високих частот для правого і лівого вуха, в той же час до низьких частот вона майже нормальна як для правого, так і для лівого вуха.
Поясніть можливі причини зменшення гостроти слуху до високих частот при тривалому впливу гучних звуків високої частоти, назвіть місце локалізації пошкодження у головних структурах слухової сенсорної системи.
Відповідь:
Завдання 3.
Чоловік 60 років звернувся до лікаря зі скаргою, що погано чує на праве вухо. При дослідженні кісткової провідності виявилось, що чоловік чує сильніший звук саме з правого боку у порівнянні з протилежною стороною.
Поясніть, які причини призвели до погіршення слухових відчуттів з правої сторони, чи можна їх усунути і відновити нормальний слух.
Відповідь:
Завдання 4.
При дослідженні бінокулярного зору виявили, що бінокулярний зір нормальний, без провідного ока.
Назвіть, при яких умовах людина двома очима бачить одне зображення, хоча на сітківці кожного ока виникає своє зображення – зменшене, дійсне, обернене.
Відповідь:
Протокол перевірено. ________________________
(підпис викладача, дата)
Література
Основна
Нормальна фізіологія. / За ред. В. І. Філімонова/. К. : Здоров'я, 1994.— с. 100—127.
Посібник з фізіології. За редакцією проф. В.Г. Шевчука. Вінниця: Нова книга, 2005. С.414-436
Додаткова
Фізіологія людини. Вільям Ф. Ганонг. Переклад з англ. - Львів: БаК, 2002.—с.138-171.
Змістовий модуль 8. Фізіологічні основи поведінки.
Практичне заняття 18
Фізіологічні основи поведінки. Дослідження утворення та гальмування умовних рефлексів.
Теоретичні питання
Поняття «поведінка» та «вища нервова діяльність» Природжені та набуті форми поведінки.
Роль внутрішніх потреб у формуванні поведінки.
Природжена діяльність організму.
Умовний рефлекс як елементарний акт набутої форми поведінки (правила утворення умовних рефлексів).
Сучасні уявлення про механізм утворення тимчасового зв'язку.
Гальмування умовних рефлексів.
Практичні роботи
Утворення у щура захисного умовного рефлексу уникнення (відеофільм).
Електроенцефалографія.
Протокол практичного заняття №18.__ “____”_________200__
Робота 1. Утворення у щура захисного умовного рефлексу “уникнення” (або відеофільм)
Мета роботи: виробити у щура захисний умовний рефлекс (уникнення).
Для роботи потрібні: щури, спеціальна камера з металевою підлогою, електростимулятор, пристрій для звукового сигналу.
Хід роботи. Скласти електричний ланцюг для пропускання електричного струму через підлогу камери. Посадити щура або декілька (щурів) в камеру. Спостерігати за його поведінкою в нових умовах. Спершу застосувати тільки больовий подразник, замкнувши ланцюг електричного струму, і спостерігати за реакцією щура — як тільки він опиниться на дерев'яній підставці, (або втече через отвори в іншу секцію клітки, де не діє електричний струм) струм вимкнути. Повторити кілька разів з інтервалом 1—2 хв. Потім поєднати звуковий та електричний подразники: спочатку увімкнути звуковий сигнал, а через 5 с — електричний струм. Через 5 с їх спільної дії звук вимкнути. Як тільки щур опиниться на дерев'яній підставці, розімкнути ланцюг електричного струму. Повторювати доти, доки щур не стане вистрибувати на підставку під час дії метронома без електричного подразнення.
Результати роботи:
(описати поведінку щура (або трьох щурів, як у відеофільмі, на всіх етапах досліду).
Висновки: (зазначити вид умовного рефлексу, назвати умови, що призвели до його утворення)
Робота 2. Електроенцефалографія
На ЕЕГ виділяють такі основні ритми з діапазонами частот: альфа-ритм (α) – 8-13 Гц; бета-ритм (β) – частота 14-30 Гц; тета-ритм (θ) – частота 4-7 Гц; дельта-ритм (Δ) – частота 1-3 Гц. Найхарактернішим основним ритмом є альфа-ритм, який реєструється, як правило, у потиличних, потилично-скроневих, тім’яно-потиличній зонах у стані спокою, із заплющеними очима, його амплітуда – 50-100 мкВ. Бета-ритм виявляється у центральних і лобних ділянках великих півкуль головного мозку і є проявом активації нейронів кори і підкірки. Інші ритмі з малою частотою і високою амплітудою реєструються на різних фазах сну. Викликані потенціали дозволяють аналізувати сприйняття й аналіз сенсорних сигналів ділянками кори головного мозку, що важливо при психофізіологічних дослідженнях
Мета роботи: ознайомитися з методом електроенцефалографії; визначити на ЕЕГ -ритм та зміни його при деяких функціональних станах.
Хід роботи. Запис ЕЕГ проводять на багатоканальному електроенцефалографі. Обстежуваний сідає в зручне крісло в екранованій камері. На його голові фіксують електроди за допомогою гумового шлему (або гумовими бинтами) і з'єднують їх із приладом. Після налагодження приладу записують ЕЕГ у спокійному розслабленому стані (голова лежить на спинці крісла) із заплющеними та розплющеними очима, при дії одиночних світлових короткочасних подразників, під час виконання математичних дій.
Результати роботи:
Схема ЕЕГ : на схемі альфа-ритм у стані спокою, бета ритм – при відкритих очах і під час виконання математичних дій.
Висновки: (зазначити, 1) які ритми ЕЕГ характеризують а)стан спокою; б) стан активації кори головного мозку; 2) про що свідчать зареєстровані викликані потенціали)