Робота 3. Дослідження холодової та теплової чутливості шкіри людини

Терморецептори, тобто теплові та холодові рецептори, розташовані у шкірі глибше, ніж дотикові. Наявність їх доведена давно, але немає єдиної думки щодо морфологічної ідентифікації їх. Припускають, що холодові подразнення сприймають колби Краузе, а теплові–вільні нервові закінчення. Щільність їх розташування – 10-13 холодових та 1-2 теплові рецептори на 1 см² шкіри. Є ділянки з більшим або меншим скупченням їх.

Дослідження проводять за допомогою термоестезіометра. Це невеликий скляний конус, у вершину якого впаяний металевий стержень з високою теплопровідністю. Порожнину конуса заповняють гарячою або холодною водою і щільно закривають пробкою. Металевий стержень при цьому набуває певної температури, і його прикладають до шкіри. Таким чином виявляють відповідні теплові або холодові точки.

Мета роботи: переконатися у наявності холодових та теплових рецепторів у шкірі людини, визначити щільність їх розташування.

Для роботи потрібні: термоестезіометри, вода з льодом, вода температури 50 °С, картонний трафарет з отвором площею 1 см².

Хід роботи. Термоестезіометр заповнюють водою з льодом, закривають його пробкою. На шкіру накладають трафарет і у межах Його отвору прикладають кінець термоестезіометра. Це повторюють 30 разів. Підраховують, скільки разів досліджуваний відчує холод. Досліджують долонну та тильну поверхні кисті руки.

Для визначення теплової чутливості користуються термоестезіометром, заповненим водою температури 50°С. Підраховують, у скількох випадках з 30 досліджуваний зафіксує відчуття тепла. Досліджують також долонну та тильну поверхні шкіри кисті руки.

Результати роботи:

Виявлено 1 см² шкіри:1) холодових точок на долонній поверхні кисті _______________________, на тильній поверхні кисті_______________________

2) теплових точок виявлено на долонній поверхні кисті _______________________, на тильній поверхні кисті_______________________

Висновки:

1) Щільність розташування холодових рецепторів більша на _____________; менша __________

2)Щільність розташування теплових рецепторів більша на _____________; менша __________

3) На одній ділянці шкіри щільність розташування холодових рецепторів _______________ , ніж теплових рецепторів.

Робота 4. Дослідження больової чутливості шкіри людини

Шкіра має больову чутливість. Вважають, що відчуття болю виникає у разі подразнення ноцицепторів — рецепторів пошкодження. Це високопорогові механорецептори, що збуджуються механічними стимулами значної сили, здатними порушити цілісність тканин. До ноцицепторів належать також хеморецептори, які активізуються під час зміни рН у тканинах у бік окислення, що відбувається під час температурних та хімічних порушень. Найпростішим і добре дозованим способом викликання больового відчуття є доторкування до шкіри голкою з різною силою.

Мета роботи: з'ясувати, чи всі ділянки шкіри мають однакову больову чутливість.

Для роботи потрібні: трафарет з отвором площею 1 см², стерильні булавки або ін'єкційні голки, що не були в користуванні.

Хід роботи. На внутрішню поверхню шкіри передпліччя накладають картонний трафарет з отвором. Досліджуваний при цьому дивиться у інший бік. Періодично наносять легкі уколи голкою чи булавкою в різних місцях у межах отвору трафарету. При кожному доторкуванні голкою досліджуваний повідомляє, що він відчуває — укол чи доторкування. Підраховують, у скількох випадках з 30 піддослідний відчув біль, а в скількох — доторкування. Потім повторюють дослід на зовнішній поверхні шкіри передпліччя.

Результати роботи:

1) Больових точок виявлено на 1 см² шкіри передпліччя: на внутрішній поверхні ______ , на зовнішній поверхні ________ .

Висновки:

1) Щільність розташування больових рецепторів на внутрішній поверхні шкіри передпліччя _____________________ ніж на зовнішній поверхні.

Протокол перевірено. ________________________

(підпис викладача, дата)

Література

Основна

1. Нормальна фізіологія. / За ред. В. І. Філімонова/. К. : Здоров'я, 1994.— с. 80—92.

2. Посібник з фізіології. За редакцією проф. В.Г.Шевчука. Вінниця: Нова книга, 2005. С.405-414

Додаткова

Фізіологія людини. Вільям Ф. Ганонг. Переклад з англ. - Львів: БаК, 2002.—с.126—137.

Практичне заняття 17

Дослідження зорової та слухової сенсорних систем

Теоретичні питання

1. Загальна фізіологічна характеристика зорової сенсорної системи та її відділів.

2. Окоруховий апарат. Роль руху очей у формуванні зорової функції. Бінокулярний зір.

3. Конвергенція зорових ліній.

4. Світлопровідний та фокусуючий апарат. Акомодація. Зіничний рефлекс.

5. Світлосприймальний і аналізуючий апарат, Фоторецепція. Рецепторні поля сітківки, гострота зору, поле зору.

6. Зовнішні колінчасті тіла. Зорова кора.

7. Сприйняття кольорів.

8. Методи дослідження основних зорових функцій та їх показників (бінокулярного, периферичного, центрального, колірного зору).

9. Загальна фізіологічна характеристика слухової системи та її відділів.

10. Звукопровідний апарат, функції зовнішнього вуха, передача звукових коливань каналами завитка.

11. Звукосприймальний апарат, функції рецепторних клітин спірального органа.

12. Електричні явища у завитку. Електрична активність шляхів та центрів слухового аналізатора.

13. Аналіз частоти звуків, інтенсивності звучання.

14. Основні звукові відчуття.