
- •Вінницький обласний центр технічної творчості учнівської молоді
- •( Методична розробка)
- •1. Сучасні форми взаємодії педагога і б атьків молодших школярів.
- •2. Нотатки для керівника. Місце і роль сім'ї у вихованні особистості.
- •Типові помилки сімейного виховання.
- •Програма вивчення сім'ї.
- •Форми роботи педагогів з батьками
- •Орієнтовний план проведення батьківських зборів.
- •Анкета для батьків.
- •Підвищення рівня педагогічної освіти батьків.
- •Робота педагога з проблемними сім'ями.
- •Принципи роботи з неблагополучними сім'ями.
- •3. Цикл бесід «Як зрозуміти дитину»?
- •Запорука успішного виховання.
- •Як виховується довіра дитини до батьків.
- •Чи не занадто ми любимо свою дитину?
- •Прискорений розвиток дитини: добре це, чи погано?
- •Дитяча брехливість.
- •Дитяча жорстокість.
- •Дитячі ревнощі.
- •Дитина втікає з дому.
- •Як виховати дисципліновану дитину.
- •Дитяча тривожність. Як бути?
- •Ці незрозумілі дитячі страхи.
- •Якщо дитина надто сором'язлива.
- •4. Нестандартні форми роботи з батьками. Батьківські збори-знайомство.
- •Хід зборів
- •1. Знайомство.
- •2. Спогади дитинства.
- •3. Особливості адаптації (характеристика адаптаційного періоду).
- •4. Ознайомлення батьків з результатами анкетування дітей.
- •5. Висновок.
- •Тренінгове заняття.
- •Хід заняття
- •6. Вправа «Білль про права».
- •7. Аналіз анкет. Інформація про дві території.
- •9. Вправа «Мова «прийняття/неприйняття».
- •10. Вправа «Дерево підсумків».
- •11. Легенда в. Сухомлинського «Хто найкращий майстер на землі».
- •12. Слова-побажання батькам.
- •Семінар-практикум.
- •Хід семінару
- •11. Співчуття на словах, умовляння.
- •12. Жартування, відмова від розмови.
- • Пам'ятка батькам обдарованих дітей
- •Вчіться та навчайте дітей правильно спілкуватись
- • Ні виховній агресії в сім’ї!
- •Література
Підвищення рівня педагогічної освіти батьків.
Рівень педагогічної освіти батьків залежить від традицій у сім'ях, в яких вони виросли, від набутих знань, життєвого досвіду, здатності до саморозвитку. На сучасному етапі, у зв'язку з переходом до нового типу суспільства, утвердженням нових суспільних, етичних цінностей, а також із процесами глобалізації, педагогічна грамотність батьків нерідко відстає від реальної педагогічної ситуації, суспільних потреб, очікувань дитини. Тому педагогічний заклад має дбати про постійний розвиток педагогічних знань батьків, вдаючись до різних методів роботи.
Найпоширеніші методи роботи:
— педагогічна пропаганда (у вигляді індивідуальних та індивідуально-групових консультацій) серед батьків,
— виступи перед батьками психологів, лікарів, юристів;
— відвідування батьками занять;
— організація кабінетів педагогічного всеобучу батьків (тут мають бути зосереджені методичні матеріали з питань сімейного виховання, спеціальні стенди, присвячені різним напрямам сімейного виховання, конкретний роздатковий методичний матеріал для батьків - розклад занять, перелік порад для батьків тощо);
— обмін досвідом між батьками щодо сімейного виховання дітей;
— опрацювання педагогічних ситуацій, які використовують для розв'язання окремих питань сімейного виховання (це дає можливість з'ясувати уявлення
батьків про ті чи інші педагогічні проблеми сімейного виховання, а також допомагає здобути певні педагогічні знання).
Робота з батьками проводиться систематично та планово. Річний план такої роботи складається на основі завдань навчання та виховання, з урахуванням особливостей контингенту батьків і дітей, умов життя тощо.
Плануючи роботу з сім'ями учнів на наступні роки, педагог виходить з аналізу цієї роботи за попередній період, враховує зміни, які відбулися в сім'ї.
Робота педагога з проблемними сім'ями.
Сучасні сім'ї різноманітні, і від того, в якій родині живе дитина, залежить,
яким змістом наповнюється процес формування її особистості. Умовно сім'ї поділяють на благополучні та неблагополучні.
Благополучна сім'я — сім'я з високим рівнем внутрішньосімейної моральності, духовності, координації та кооперації, взаємної підтримки та взаємодопомоги, з раціональними способами розв'язання сімейних проблем.
Її благополуччя забезпечується гуманністю у взаєминах, умінням членів сім'ї любити і поважати один одного. Для неї характерна висока скоординованість дій під час вирішення внутрішньосімейних проблем, взаємоповага і взаєморозуміння, сформована позитивна моральна атмосфера. Дитина почувається рівноправною в сімейному колективі: її люблять, залучають до сімейних справ, водночас враховуючи її особисті інтереси та потреби. Діти цінують поради батьків, наслідують їхній особистий приклад. У нормальній сімейній атмосфері дитина росте доброзичливою, гуманною, спокійною та оптимістичною.
Неблагополучною є сім'я, яка через ті чи інші причини повністю або частково втратила свої виховні функції. Це спричинює несприятливі умови для виховання дітей.
До неблагополучних належать:
— сім'ї, де батьки — алкоголіки, наркомани — ведуть аморальний спосіб життя. У таких сім'ях формування особистості дитини спотворюється. Вона народжується слабкою, хворобливою, страждає на нервово-психічні захворювання, росте без турботи, опіки, не має найнеобхіднішого;
— сім’ї соціального ризику — це соціально незахищені сім'ї, які потребують підтримки соціальних служб. Ці сім'ї не можуть повноцінно виконувати свої функції внаслідок складних соціальних умов. Як правило, це малозабезпечені, багатодітні сім'ї, сім'ї, які мають дітей-інвалідів, батьків-інвалідів, а також сім'ї з неповнолітніми матерями;
— сім'ї конфліктні, де постійно відбуваються конфлікти між батьками, батьками і дітьми. В умовах конфліктної сім'ї дитина набуває негативного досвіду спілкування, відчуває вороже ставлення батьків один до одного. Вона зневірюється в можливості існування дружніх і довірливих стосунків між людьми. В конфліктній сім'ї дитина не засвоює загальнолюдських норм та цінностей, у неї формуються суперечливі почуття до своїх батьків, а інколи навіть і вороже ставлення до них. У конфліктній сім'ї через чвари між батьками дитина зазнає сильних психологічних травм. Якщо конфлікти в сім'ї відбуваються постійно, то вони здатні розхитати нормальну психіку дитини;
—сім'ї асоціальні, члени яких конфліктують з морально-правовими вимогами суспільства, схильні до правопорушень;
— сім'ї неповні, коли дитину виховує один з батьків, переважно мати. Виникають вони здебільшого внаслідок розлучення подружжя, смерті одного з батьків, позбавлення батьківських прав тощо. У таких сім'ях спілкування з дітьми збіднене, часто вони відчувають труднощі побутового характеру, психологічний дискомфорт, тому нерідко їм не вистачає врівноваженості, доброзичливості, натомість діти виявляють надмірну роздратованість, байдужість;
— сім'ї, зовні благополучні, які систематично припускаються серйозних прорахунків у сімейному вихованні через низьку педагогічну культуру та неосвіченість. Це сім'ї, де стосунки з дітьми є формальними, відсутня єдність у вимогах до дитини, наявні бездоглядність, надмірна батьківська любов або суворість у вихованні, застосовуються фізичні покарання тощо.
Захистити дітей від сімейного неблагополуччя може система регулювання сімейного виховання. Організацію допомоги батькам, якщо вони мають бажання нею скористатися, здійснюють педагог і навчальний заклад на основі формування стосунків співпраці, взаємодопомоги, взаєморозуміння.