1. Аналіз діяльності учнів

1. Співвідношення внутрішнього та зовнішнього в діяльності учнів: зовнішні прояви розумової діяльності (вислови, міміка та ін. ); стійкість уваги, швидкість переключення уваги учнів.

2. Співвідношення самостійності та наслідування в діяльності учнів: переважає виконання завдань за зразком, шляхом копіювання чи самостійне знаходження рішення.

3. Співвідношення відтворювальної і творчої діяльності учнів.

4. Співвідношення навантаження на пам’ять і мислення учнів.

5. Співвідношення конкретного та абстрактного мислення в діяльності учнів: проаналізувати, на якому рівні формуються знання учнів: на рівні конкретно-чуттєвих уявлень, узагальнюючих образів, понять тощо.

6. Використання учнями способів та прийомів розумової діяльності: встановити та назвати розумові дії, якими володіють учні; які розумові дії використовують частіше; який рівень усвідомлення своїх дій.

7. Співвідношення інтелектуального та емоційного в учбовій діяльності учнів: проаналізувати ситуації навчальної роботи без емоційного ставлення та ситуації, коли емоційні стани учнів змінювали пошук вирішення задачі.

8. Ставлення учнів до уроку і динаміка їх емоційних переживань на різних етапах уроку. Проаналізувати ситуації позитивного та негативного впливу емоцій на пізнавальну активність учнів.

2. Аналіз діяльності вчителя

1. Особливості самоорганізації вчителя:

а) підготовленість до уроку (ступінь оволодіння навчальним змістом і структурними компонентами уроку; ступінь усвідомлення мети уроку і внутрішньої готовності до її здійснення);

б) робоче самопочуття на початку уроку і в процесі його здійснення (зібраність, енергійність, наполегливість у процесі досягнення мети уроку; оптимістичний підхід до всього, що відбувається на уроці; педагогічна винахідливість).

2. Виконання педагогічних функцій:

   1. Інформаційна функція:

• характеристика викладання навчального матеріалу (точність, логічність; уміння акцентувати увагу на суттєвих ознаках предметів, явищ; уміння спиратися на попередній досвід учнів, здійснювати зв’язок із практикою).

2.2. Розвивальна функція:

- уміння створювати умови для формування та розвитку пізнавальних психічних процесів, емоційно-вольової сфери, спрямованості особистості, вольових рис характеру та здібностей учнів;

• уміння цілеспрямовано формувати мотиви учіння.

2.3. Конструктивна функція:

• уміння здійснювати відбір та організацію змісту навчальної інформації;

• проектування діяльності учнів, власної діяльності і поведінки;

• уміння виділяти ключові ідеї навчального предмету, інтерпретувати інформацію, яка надходить з газет та журналів, встановлювати міжпредметні зв’язки.

2.4. Комунікативна функція:

• уміння встановлювати правильні взаємовідносини з учнями;

• інтерпретувати та читати внутрішній стан за нюансами поведінки;

• володіти засобами невербального спілкування (міміка, жести);

• прийняти точку зору учня (“децентрація” вчителя);

• уміння володіти різними ролями як засобом запобігання конфліктам в спілкуванні; підтримувати однакове ставлення до всіх дітей;

• володіти засобами, підсилюючими вплив (прийомами риторики);

• характеристика мовлення, експресивні якості вчителя;

• педагогічний такт учителя;

• домінуючий стиль педагогічного спілкування;

• психологічний клімат у класі (уміння вчителя підтримувати атмосферу радісного щирого спілкування в класі, діловий контакт або інші настрої).

2.5. Організаційна функція:

• організація інформації в процесі її підготовки і повідомлення учням;

• організація індивідуальної і групової учбової роботи учнів на уроці; показати, які групи учнів за рівнем навчальності формує вчитель і як поєднує фронтальну роботу в класі з груповими та індивідуальними формами учбової роботи;

• організація власної діяльності та поведінки в процесі взаємодії з учнями;

• співвідношення спонукання учнів до діяльності (коментарії, які викликають позитивні почуття у зв’язку з роботою, яка виконана; установки. які стимулюють інтерес, вольове зусилля до подолання труднощів) та примушення (нагадування про оцінку, різкі зауваження).

2.6. Гностична функція (дослідницька):

• уміння вивчати зміст та засоби впливу на інших людей; вікові та індивідуально-психологічні особливості учнів, а також особливості процесу та результатів власної діяльності, її переваг та недоліків;

• уміння вивчати стан окремих психічних функцій (пам’яті, мислення, уваги, мовлення) та цілісних характеристик видів діяльності, навчальності і вихованості учнів;

• передбачати та враховувати можливі ускладнення в учнів у процесі навчання;

• визначати причини відставання та здійснювати індивідуальний та диференційований підхід в процесі навчання.

3. Характеристика стилю вчителя в контролі і оцінках знань, умінь учнів:

• співвідношення контролю, аналізу і оцінки діяльності учнів, які здійснюються вчителем, і взаємної критичної оцінки, самоконтролю і самоаналізу учнів;

• вирішальний критерій оцінки знань, умінь учнів;

• використання оцінки відносно індивідуальних досягнень чи оцінки “від загальної вимоги”.

Загальні висновки

1. Рівень, на якому формувалися знання учнів (конкретно-чуттєві уявлення, узагальнюючі образи, поняття, виведення формул тощо).

2. Рівень досягнутого учнями розуміння навчального матеріалу (описове, порівняльне, пояснювальне, узагальнююче, оцінювальне, проблемне).

3. Рівень засвоєння способів та прийомів розумової діяльності.

4. Характеристика ставлення учнів до уроку і до навчального предмету.

5. Загальна оцінка розвиваючого та виховного ефекту уроку.