Модель поведінки "Інтегратори"

Намагаються поєднувати шлюб і материнство з кар'єрою. Суть кризи полягає у відчутті втоми, пригніченості завданнями, вини перед чоловіком і дітьми; жінці постійно доводиться жертвувати сім'єю і кар'єрою для того, щоб все встигнути. Часто жінки не витримують таких навантажень і на деякий час відмовляються від роботи, доки не підростуть діти, або відмовляються від шлюбу та виховання дітей. Інші знаходять більш позитивний вихід: перерозподіляють домашні обов'язки з чоловіком, працюють вдома, використовуючи сучасні засоби зв'язку, неповний робочий день, запрошують няню тощо.

Модель поведінки "Нестабільні"

В молодості обирають нестабільний спосіб життя: багато подорожують, часто змінюють місце проживання, заняття і сексуальних партнерів. Дж.Віткін стверджує, що жінка, яка обирає таку модель поведінки віддає перевагу тому, щоб не визначатися в житті: не має стабільного прибутку, сім'ї, професії; часто має незрілу особистість і занижену самооцінку; живе сьогоднішнім днем і не задумується про майбутнє.

Суть кризи тридцяти років полягає у втомі від "вільного життя", перед жінкою постає проблема подальшого самовизначення, пошуку себе у світі дорослих і отримання професії. Якщо завдання попередніх вікових періодів невирішені, вони можуть ускладнити вирішення завдань наступних періодів. В крайніх випадках розвиток може затриматися настілки, що людина не може перейти до наступного періоду. Часто жінки цієї категорії включені до групи ризику: ведуть асоціальний спосіб життя, для них характерна деструктивна поведінка (вживання алкоголю, наркотиків тощо).

Моделі поведінки чоловіків.

Дж.Віткін і Г.Шихі виокремлюють три основні моделі поведінки чоловіків:

Модель поведінки "Нестабільні"

Чоловіки, які нездатні намітити чіткі внутрішні орієнтири в молодому віці. Вони здатні лише на обмежені емоційні переживання, не мають сформованого уявлення про те, яка професія їх приваблює, не прагнуть до стабільності.

Суть кризи: люди, які обрали таку модель поведінки, поступово деградують і руйнують себе. Внутрішній досвід цього періоду розвитку має хаотичний характер, а зовнішня структура нестабільності може зберігатися протягом шести-семи років.

В деяких чоловіків продовження "експериментів юності" має позитивний характер - в тому випадку, якщо допомагає формувати основу для подальшого вибору. Чоловіки, які починають дорослість з "нестабільною" моделлю поведінки, до тридцяти років відчувають сильне бажання визначити особисті цілі і зв'язки.

Модель поведінки "Закриті"

Найбільш поширена категорія. Чоловіки, які мирно, без криз та самоаналізу, визначають чіткі орієнтири на початку молодості. Люди, які дотримуються такої моделі поведінки надійні, однак, легко піддаються впливу та зовнішньому тиску. В пошуках ранньої стабільності вони часто не вдаються до серйозної оцінки системи цінностей, яка знаходиться в основі їх цілей.

З настанням кризи тридцяти років, вони можуть шкодувати про те, що не використали молоді роки для досліджень різних аспектів навколишнього світу. Частина чоловіків, які мають сміливі, незаангажовані погляди на життя можуть використати перехід до тридцятилітнього віку для руйнування шаблонного "почуття обов'язку", якщо кар'єрне становище їх не влаштовує.