Розвиток пам'яті в ранньому дорослому віці

Процеси пам'яті різнорідні, тому спостерігається деяка різнорідність отриманих результатів при експериментальних дослідженнях пам'яті.

Так, Г. Еббінгауз сформулював положення про трифазну характеристику онтогенезу пам'яті: поступовий прогрес до 25 років, стабілізація функцій пам'яті від 25 до 50 років, а далі - інволюція і регрес пам'яті.

Дослідження свідчать про дійсне зниження деяких процесів пам'яті. На думку Б.Г.Ананьєва, раніше всього відбувається процес зниження образної пам'яті, причому ейдетична пам'ять послаблюється вже в підлітковому віці.

Високий рівень короткочасної вербальної пам'яті спостерігається у віці 18-30 років. До завершення другої фази ранньої дорослості її продуктивність знижується. Для довготривалої характерне зростання у віці 18-35 років, а зниження рівня розвитку від 30 до 40 років. Найвищі показники короткочасної зорової і слухової пам'яті припадають на 18-30 років. В період від 31 до 40 років спостерігається зниження рівня їх розвитку. Період 18-35 років найбільш сприятливий для вербального закріплення інформації в довготривалій пам'яті, поступове зниження відбувається у 36-40 років.

На думку С.Пако, логічна пам'ять знижується у період 20-45 років на 35-40%. Дослідник вважав, що деякі функції пам'яті у менш освічених молодих людей, відповідають рівню розвитку пам'яті освічених людей похилого віку. Особливості розвитку мнемічних функцій залежать від діяльності, до якої активно залучена особистість. Інтенсивна інтелектуальна діяльність найчастіше зумовлює високі показники різних видів пам'яті.

Б.Г. Ананьєв вважає, що уявлення про ранню інволюцію пам'яті в дорослих людей не відповідає дійсним потенціалам процесів пам'яті. У пам'яті, як і в перцептивних процесах, діє така закономірність: у ранньому і середньому віці дорослості формується й досягає найвищого рівня загальна система пам'яті, а на її базі починає розвиватися спеціалізована система пам'яті, необхідна для конкретної практичної діяльності. Багато дослідників відзначають залежність динаміки розвитку мнемічних функцій від характеру діяльності людини.

Розвиток мовлення у ранньому дорослому віці

Рання дорослість характеризується розвитком мовлення, яке збагачується лексично, складними синтаксичними структурами, стає більш відповідним загальноприйнятим граматичним нормам.

Зазначені зміни виявляють зростання можливостей мовленнєвої і мисленнєвої діяльності особистості.

Варто відзначити інтенсивний розвиток вербальних функцій інтелекту, що виявляється в оперуванні словами, розумінні їх значень.

Мовленнєві функції протистоять процесу старіння, інволюційні зміни в них відбуваються значно пізніше, ніж в інших психологічних функціях.

Розвиток уваги у ранньому дорослому віці

Різні властивості уваги в цей період виявляються нерівномірно. Найбільше змінюються з роками обсяг, переключення та вибірковість уваги. Показники їх розвитку зростають поступово до 33 років, найвищими вони є у 27-33 роки. Після 34 років вони поступово знижуються. Стійкість і концентрація уваги у ранньому дорослому віці суттєво не змінюються.

В 26-29 років увага за своїм розвитком випереджає пам'ять і мислення. Це свідчить про рухливість і гнучкість взаємозв'язків між пам'яттю та увагою.

В 30-33 роки знову настає високий розвиток уваги, а до 40 років швидкість прийому інформації, інтенсивність уваги знижується.

Важливу роль у розвитку уваги відіграє активна розумова діяльність людини.