
- •1.1. Предмет вікової психології
- •1.2. Методи дослідження
- •Організаційні (порівняльні, лонгітюдні, комплексні)
- •Розділ 2. Передумови розвитку психіки
- •2.1. Рушійні сили, чинники й умови психічного розвитку
- •Взаємодія біологічного і соціального чинників.
- •2.2. Теорії вікового психічного розвитку
- •Теорія дозрівання а. Гезелла
- •Нормативний підхід л. Термена
- •Теорія трьох ступенів розвитку к. Бюлера
- •Теорія научіння і.П. Павлова і Дж. Уотсона
- •Соціогенетичні концепції психічного розвитку
- •Концепція соціального научіння. А. Бандура
- •Теорія р. Сірса
- •Теорія конвергенції двох факторів.
- •Когнітивні теорії в психології розвитку Теорія ж. Піаже
- •Теорія морального розвитку л. Колберга
- •Культурно-історична концепція л.С. Виготського
- •Розділ 3. Періодизації психічного розвитку
- •3.1. Критерії періодизації психічного розвитку
- •3.2. Періодизація розвитку особистості за з.Фрейдом
- •3.3. Періодизація розвитку особистості за е.Еріксоном
- •3.4. Періодизація розвитку особистості за л.Колбергом
- •3.5. Періодизація інтелектуального розвитку за ж.Піаже
- •3.6. Періодизація психічного розвитку за л.С.Виготським
- •3.7. Періодизація психічного розвитку за д.Б.Ельконіним
- •3.8. Періодизація розвитку особистості за а.В.Петровським
- •Розділ 4. Період немовляти (від народження до 1-го року)
- •4.1. Криза новонародженості
- •Особливості розвитку органів чуття
- •Розвиток емоційної сфери
- •4.2. Вік немовляти
- •4.3. Криза 1-го року
- •Розділ 5. Раннє дитинство
- •5.1. Психологічна характеристика розвитку дитини в ранньому дитинстві
- •Соціальна ситуація розвитку
- •Розвиток предметної діяльності
- •5.2. Особливості спілкування в ранньому віці
- •Розвиток мови
- •Специфіка спілкування в ранньому віці
- •5.3. Розумовий розвиток дітей раннього віку
- •Розвиток мислення
- •Виникнення знакової функції
- •Розвиток уяви і пам'яті
- •5.4. Криза трьох років
- •Негативізм
- •Впертість
- •Норовливість дитини
- •Знецінювання
- •Розділ 6. Психологія дошкільного віку
- •6.1. Загальна характеристика дошкільного віку
- •1. Предметна гра
- •2. Рольова гра
- •3. Гра за правилами
- •6.2. Особливості спілкування дошкільника Спілкування в сім'ї
- •Мовне та емоційне спілкування
- •Стилі спілкування дорослих з дитиною
- •6.3. Розумовий розвиток дошкільника Практичне оволодіння мовою і осмисленість мови
- •Сенсорний розвиток
- •Загальна характеристика розвитку мислення
- •Розвиток уваги, пам'яті та уяви
- •6.4. Моральний розвиток дошкільника
- •6.5. Криза семи років
- •Розділ 7. Психологія молодшого школяра
- •7.1. Психологічна готовність дитини до навчання у школі
- •7.2. Соціальна ситуація розвитку молодшого школяра
- •7.3. Навчальна діяльність
- •Інші види діяльності в молодшому шкільному віці
- •Вплив учіння на розумовий розвиток дитини
- •7.4. Особливості спілкування молодшого школяра
- •Стилі спілкування, які пропонуються дорослими в сім'ї та у школі
- •Спілкування в сім'ї
- •Спілкування з учителем
- •7.5. Розумовий розвиток молодшого школяра Усна і письмова мова
- •Сенсорний розвиток
- •Розвиток мислення
- •Розвиток уваги, пам'яті, уяви
- •Розвиток уваги
- •Розвиток пам'яті
- •Розвиток уяви
- •7.6. Розвиток особистості у молодшому шкільному віці
- •Розділ 8. Психологія підліткового віку
- •8.1. Соціальна ситуація розвитку в підлітковому віці
- •8.2. Фізіологічні особливості розвитку підлітка
- •8.3. Криза підліткового віку та підходи до її аналізу
- •8.4. Провідна діяльність у підлітковому віці
- •8.5. Навчальна діяльність підлітків
- •8.6. Розумовий розвиток в підлітковому віці
- •Сенсорний розвиток.
- •Розвиток мислення
- •8.7. Розвиток особистості в підлітковому віці
- •Розділ 9. Психологія юнацького віку
- •9.1. Криза юнацького віку
- •9.2. Загальна характеристика юнацького віку
- •9.3. Соціальна ситуація розвитку в юнацькому віці. Професійне самовизначення
- •Провідна діяльність в юнацькому віці
- •9.4. Розвиток особистості в ранній юності
- •Екзистенціальна криза юнацького віку
- •9.5. Інтелектуальний розвиток в юності
- •9.6. Особливості спілкування в юнацькому віці
- •Розділ 10. Психологія ранньої дорослості
- •10.1. Розвиток особистості в дорослому віці
- •Поняття дорослості і критерії досягнення дорослості
- •10.2. Проблема періодизації дорослості
- •10.3. Загальна характеристика періоду ранньої дорослості
- •Перша фаза ранньої дорослості
- •Друга фаза ранньої дорослості
- •10.4. Розвиток психофізіологічних функцій в період ранньої дорослості
- •Розвиток сенсорної функції у ранньому дорослому віці
- •Розвиток моторної функції у ранньому дорослому віці
- •Розвиток мнемічної функції у ранньому дорослому віці
- •10.5. Розвиток когнітивної сфери в період ранньої дорослості
- •Розвиток інтелекту та мислення в ранньому дорослому віці
- •Розвиток пам'яті в ранньому дорослому віці
- •Розвиток мовлення у ранньому дорослому віці
- •Розвиток уваги у ранньому дорослому віці
- •10.6. Розвиток сімейних стосунків в ранньому дорослому віці
- •Вплив батьківства на розвиток в ранньому дорослому віці
- •Проблема самотності
- •Розвиток дружніх стосунків в ранній дорослості
- •10.7. Професійна діяльність в період раннього дорослого віку
- •Етапи професійного шляху
- •Професійна підготовка
- •Початок трудової діяльності
- •10.8. Особливості я-концепції у ранньому дорослому віці
- •Професійна я - концепція та самооцінка
- •10.9. Кризи раннього дорослого віку Криза тридцяти років
- •Моделі поведінки жінок Модель поведінки "Турботливі"
- •Модель поведінки "Або-або"
- •Модель поведінки "Інтегратори"
- •Модель поведінки "Нестабільні"
- •Моделі поведінки чоловіків.
- •Модель поведінки "Нестабільні"
- •Модель поведінки "Закриті"
- •Модель поведінки "Вундеркінди"
- •Криза середини життя
- •Розділ 11. Психологія зрілого дорослого віку
- •11.1 Загальна характеристика зрілого дорослого віку
- •11.2. Зміни фізичного розвитку в зрілому дорослому віці
- •Менопауза і клімакс
- •11.3. Розвиток когнітивної сфери в зрілому дорослому віці
- •Розвиток сенсорних функцій відчуття та сприйняття
- •Розвиток уваги
- •Особливості розвитку інтелекту
- •11.4. Розвиток сімейних стосунків в зрілому дорослому віці
- •Стосунки з дорослими дітьми
- •Стосунки з літніми батьками
- •Виконання ролі бабусі чи дідуся
- •Відтворення сім'ї
- •11.5. Дружні стосунки в зрілому дорослому віці
- •11.6. Професійний розвиток в зрілому дорослому віці
- •Переоцінка цінностей в середині кар'єри.
- •Втрата роботи
- •11.7. Особливості я-концепції у зрілому дорослому віці
- •Особливості самооцінки особистості в зрілому дорослому віці
- •11.8. Криза зрілого віку
- •Розділ 12. Психологія старості
- •12.1. Загальна характеристика старості
- •12.2. Теорії старіння і старості
- •Старість як біологічна проблема
- •Старість як соціальна проблема
- •Старість як когнітивна проблема
- •Комплексні теорії старіння
- •12.3. Розвиток когнітивної сфери у старості Розвиток відчуття і сприйняття
- •Розвиток мислення
- •Причини зниження інтелектуальних функцій
- •Основні чинники розвитку когнітивних функцій у старості
- •12.4. Вихід на пенсію: особливості адаптації
- •12.5. Розвиток сімейних стосунків у старості
- •12.6. Задоволеність життям у старості
- •12.7. Особливості я-концепції у старості
- •Завдання розвитку в похилому віці
- •12.8. Типології особистості в період старості
- •12.9. Закінчення життєвого шляху людини
- •Страх смерті
- •Етапи вмирання
- •Смерть як добровільний вибір
- •Глосарій
- •Список використаної літератури
Теорія трьох ступенів розвитку к. Бюлера
Дослідники в європейських країнах значною мірою були зацікавлені в аналізі якісних особливостей процесу розвитку. їх цікавили стадії чи етапи розвитку поведінки в філо- і онтогенезі. Австрійський психолог К.Бюлер запропонував теорію трьох ступенів розвитку: інстинкт, дресура, інтелект. К.Бюлер пов'язував ці ступені, їх виникнення не тільки з дозріванням мозку і ускладненням відносин з навколишнім середовищем, але і з розвитком афективних процесів, з розвитком переживання задоволення, пов'язаного з дією. На його думку, перший етап - інстинкти - характеризуються тим, що насолода наступає в результаті задоволення інстинктивної потреби, тобто після виконання дії. На рівні навичок задоволення переноситься на самий процес здійснення дії. З'являється поняття: "функціональне задоволення". Але існує ще передбачуюче задоволення, яке з'являється на етапі інтелектуального розв'язання задачі. Таким чином, перехід задоволення "з кінця на початок", за К.Бюлером - основна рушійна сила розвитку поведінки. К.Бюлер переніс цю схему на онтогенез. Проводячи на дітях експерименти, К.Бюлер помітив подібність примітивного використання знарядь у людиноподібних мавп і дитини, і тому сам період прояву первинних форм мислення у дитини він назвав шимпанзе-подібним віком. Вивчення дитини за допомогою зоопсихологічного експерименту було важливим кроком до створення дитячої психології як науки. Незадовго до цього, В. Вундт писав, що дитяча психологія взагалі неможлива, оскільки дитині недоступне самоспостереження.
К. Бюлер ніколи не відносив себе до біогенетистів. В його працях можна знайти навіть критику біогенетичної концепції. Однак його погляди - ще глибший прояв концепції рекапітуляції, оскільки етапи розвитку дитини ототожнюються зі ступенями розвитку тварин. Л.С. Виготський вважав, що К. Бюлер намагався привести до одного знаменника факти біологічного і соціокультурного розвитку та ігнорував принципову своєрідність розвитку дитини. К. Бюлер поділяв однобічний і помилковий погляд сучасної йому дитячої психології на психічний розвиток як на єдиний і біологічний за своєю природою процес.
Дещо пізніше критичний аналіз концепції К. Бюлера дав К. Лоренц. Він указав, що уявлення К. Бюлера про надбудову в процесі філогенезу вищих ступенів поведінки над нижчими суперечать істині. На думку К. Лоренца, це три незалежні одна від одної лінії розвитку, що виникають на певному етапі тваринного царства.
Теорія научіння і.П. Павлова і Дж. Уотсона
Досить тривалу історію має підхід, пов'язаний з загальними настановами біхевіоризму. Цей напрямок в американській психології ототожнює поняття розвитку з поняттям научіння, набуттям нового досвіду. Значний вплив на розроблення цієї концепції мали ідеї І.П. Павлова. Американські психологи сприйняли в учінні І.П. Павлова ідею про те, що пристосувальна діяльність характерна для всього живого. В американську психологію увійшла сама ідея проведення строгого наукового експерименту, створеного І.П. Павловим ще при вивченні системи травлення.
Вже в перших експериментах І.П. Павлова з виведеною назовні слинною залозою була реалізована ідея зв'язку залежних і незалежних змінних, яка проходить через всі американські дослідження поведінки і її генезис не тільки у тварин, зле і в людини. Геніальність І.П. Павлова, на думку американських колег, полягала в тому, що йому вдалося показати, як прості елементи можуть бути ізольовані, підлягали аналізу і проконтрольовані в лабораторних умовах. Розробка ідей І.П. Павлова в американській психології відбувалася переважно в одному з аспектів цього простого, але все ще невичерпаного в американській психології явища - феномену умовного рефлексу.
В ранніх дослідженнях научіння на перший план вийшла ідея поєднання стимулу і реакції, умовних і безумовних стимулів. Так виникла асоціаністська концепція научіння (Дж. Уотсон, Е. Газрі). Коли увагу дослідників привернули функції безумовного стимулу у встановленні нового асоціативного стимульно-реактивного зв'язку, виникла концепція научіння, в якій головний акцент було зроблено на значенні підкріплення (Е.Торндайк і Б.Скіннер). Пошуки відповіді на запитання про те, чи залежить научіння від таких станів досліджуваного, як голод, спрага, біль, які одержали в американській психології назву драйву, привели до виникнення складніших теоретичних концепцій научіння - концепцій Н. Міллера і К. Халла. Саме тут намітився поворот від строгого поведінкового експерименту павловського типу до вивчення мотивації і пізнавального розвитку дитини.
Пізніше американські вчені звернулися до аналізу орієнтувального рефлексу як необхідної умови вироблення нового нервового зв'язку, нових поведінкових актів. У 50-х - 60-х роках значний вплив на ці дослідження мали праці радянських психологів, особливо, Є.М. Соколова і О.В. Запорожця.
У свідомості американських психологів особливим чином переломилась ще одна ідея павловського експерименту - ідея побудови нового поведінкового акту в лабораторії, на очах експериментатора. Вона вилилась в ідею "технології поведінки", її побудови на основі позитивного підкріплення будь-якого вибраного за бажанням експериментатора поведінкового акту (Б. Скіннер). Такий механістичний підхід до поведінки повністю ігнорував необхідність орієнтування суб'єкта в умовах власної дії.