
- •1.1. Предмет вікової психології
- •1.2. Методи дослідження
- •Організаційні (порівняльні, лонгітюдні, комплексні)
- •Розділ 2. Передумови розвитку психіки
- •2.1. Рушійні сили, чинники й умови психічного розвитку
- •Взаємодія біологічного і соціального чинників.
- •2.2. Теорії вікового психічного розвитку
- •Теорія дозрівання а. Гезелла
- •Нормативний підхід л. Термена
- •Теорія трьох ступенів розвитку к. Бюлера
- •Теорія научіння і.П. Павлова і Дж. Уотсона
- •Соціогенетичні концепції психічного розвитку
- •Концепція соціального научіння. А. Бандура
- •Теорія р. Сірса
- •Теорія конвергенції двох факторів.
- •Когнітивні теорії в психології розвитку Теорія ж. Піаже
- •Теорія морального розвитку л. Колберга
- •Культурно-історична концепція л.С. Виготського
- •Розділ 3. Періодизації психічного розвитку
- •3.1. Критерії періодизації психічного розвитку
- •3.2. Періодизація розвитку особистості за з.Фрейдом
- •3.3. Періодизація розвитку особистості за е.Еріксоном
- •3.4. Періодизація розвитку особистості за л.Колбергом
- •3.5. Періодизація інтелектуального розвитку за ж.Піаже
- •3.6. Періодизація психічного розвитку за л.С.Виготським
- •3.7. Періодизація психічного розвитку за д.Б.Ельконіним
- •3.8. Періодизація розвитку особистості за а.В.Петровським
- •Розділ 4. Період немовляти (від народження до 1-го року)
- •4.1. Криза новонародженості
- •Особливості розвитку органів чуття
- •Розвиток емоційної сфери
- •4.2. Вік немовляти
- •4.3. Криза 1-го року
- •Розділ 5. Раннє дитинство
- •5.1. Психологічна характеристика розвитку дитини в ранньому дитинстві
- •Соціальна ситуація розвитку
- •Розвиток предметної діяльності
- •5.2. Особливості спілкування в ранньому віці
- •Розвиток мови
- •Специфіка спілкування в ранньому віці
- •5.3. Розумовий розвиток дітей раннього віку
- •Розвиток мислення
- •Виникнення знакової функції
- •Розвиток уяви і пам'яті
- •5.4. Криза трьох років
- •Негативізм
- •Впертість
- •Норовливість дитини
- •Знецінювання
- •Розділ 6. Психологія дошкільного віку
- •6.1. Загальна характеристика дошкільного віку
- •1. Предметна гра
- •2. Рольова гра
- •3. Гра за правилами
- •6.2. Особливості спілкування дошкільника Спілкування в сім'ї
- •Мовне та емоційне спілкування
- •Стилі спілкування дорослих з дитиною
- •6.3. Розумовий розвиток дошкільника Практичне оволодіння мовою і осмисленість мови
- •Сенсорний розвиток
- •Загальна характеристика розвитку мислення
- •Розвиток уваги, пам'яті та уяви
- •6.4. Моральний розвиток дошкільника
- •6.5. Криза семи років
- •Розділ 7. Психологія молодшого школяра
- •7.1. Психологічна готовність дитини до навчання у школі
- •7.2. Соціальна ситуація розвитку молодшого школяра
- •7.3. Навчальна діяльність
- •Інші види діяльності в молодшому шкільному віці
- •Вплив учіння на розумовий розвиток дитини
- •7.4. Особливості спілкування молодшого школяра
- •Стилі спілкування, які пропонуються дорослими в сім'ї та у школі
- •Спілкування в сім'ї
- •Спілкування з учителем
- •7.5. Розумовий розвиток молодшого школяра Усна і письмова мова
- •Сенсорний розвиток
- •Розвиток мислення
- •Розвиток уваги, пам'яті, уяви
- •Розвиток уваги
- •Розвиток пам'яті
- •Розвиток уяви
- •7.6. Розвиток особистості у молодшому шкільному віці
- •Розділ 8. Психологія підліткового віку
- •8.1. Соціальна ситуація розвитку в підлітковому віці
- •8.2. Фізіологічні особливості розвитку підлітка
- •8.3. Криза підліткового віку та підходи до її аналізу
- •8.4. Провідна діяльність у підлітковому віці
- •8.5. Навчальна діяльність підлітків
- •8.6. Розумовий розвиток в підлітковому віці
- •Сенсорний розвиток.
- •Розвиток мислення
- •8.7. Розвиток особистості в підлітковому віці
- •Розділ 9. Психологія юнацького віку
- •9.1. Криза юнацького віку
- •9.2. Загальна характеристика юнацького віку
- •9.3. Соціальна ситуація розвитку в юнацькому віці. Професійне самовизначення
- •Провідна діяльність в юнацькому віці
- •9.4. Розвиток особистості в ранній юності
- •Екзистенціальна криза юнацького віку
- •9.5. Інтелектуальний розвиток в юності
- •9.6. Особливості спілкування в юнацькому віці
- •Розділ 10. Психологія ранньої дорослості
- •10.1. Розвиток особистості в дорослому віці
- •Поняття дорослості і критерії досягнення дорослості
- •10.2. Проблема періодизації дорослості
- •10.3. Загальна характеристика періоду ранньої дорослості
- •Перша фаза ранньої дорослості
- •Друга фаза ранньої дорослості
- •10.4. Розвиток психофізіологічних функцій в період ранньої дорослості
- •Розвиток сенсорної функції у ранньому дорослому віці
- •Розвиток моторної функції у ранньому дорослому віці
- •Розвиток мнемічної функції у ранньому дорослому віці
- •10.5. Розвиток когнітивної сфери в період ранньої дорослості
- •Розвиток інтелекту та мислення в ранньому дорослому віці
- •Розвиток пам'яті в ранньому дорослому віці
- •Розвиток мовлення у ранньому дорослому віці
- •Розвиток уваги у ранньому дорослому віці
- •10.6. Розвиток сімейних стосунків в ранньому дорослому віці
- •Вплив батьківства на розвиток в ранньому дорослому віці
- •Проблема самотності
- •Розвиток дружніх стосунків в ранній дорослості
- •10.7. Професійна діяльність в період раннього дорослого віку
- •Етапи професійного шляху
- •Професійна підготовка
- •Початок трудової діяльності
- •10.8. Особливості я-концепції у ранньому дорослому віці
- •Професійна я - концепція та самооцінка
- •10.9. Кризи раннього дорослого віку Криза тридцяти років
- •Моделі поведінки жінок Модель поведінки "Турботливі"
- •Модель поведінки "Або-або"
- •Модель поведінки "Інтегратори"
- •Модель поведінки "Нестабільні"
- •Моделі поведінки чоловіків.
- •Модель поведінки "Нестабільні"
- •Модель поведінки "Закриті"
- •Модель поведінки "Вундеркінди"
- •Криза середини життя
- •Розділ 11. Психологія зрілого дорослого віку
- •11.1 Загальна характеристика зрілого дорослого віку
- •11.2. Зміни фізичного розвитку в зрілому дорослому віці
- •Менопауза і клімакс
- •11.3. Розвиток когнітивної сфери в зрілому дорослому віці
- •Розвиток сенсорних функцій відчуття та сприйняття
- •Розвиток уваги
- •Особливості розвитку інтелекту
- •11.4. Розвиток сімейних стосунків в зрілому дорослому віці
- •Стосунки з дорослими дітьми
- •Стосунки з літніми батьками
- •Виконання ролі бабусі чи дідуся
- •Відтворення сім'ї
- •11.5. Дружні стосунки в зрілому дорослому віці
- •11.6. Професійний розвиток в зрілому дорослому віці
- •Переоцінка цінностей в середині кар'єри.
- •Втрата роботи
- •11.7. Особливості я-концепції у зрілому дорослому віці
- •Особливості самооцінки особистості в зрілому дорослому віці
- •11.8. Криза зрілого віку
- •Розділ 12. Психологія старості
- •12.1. Загальна характеристика старості
- •12.2. Теорії старіння і старості
- •Старість як біологічна проблема
- •Старість як соціальна проблема
- •Старість як когнітивна проблема
- •Комплексні теорії старіння
- •12.3. Розвиток когнітивної сфери у старості Розвиток відчуття і сприйняття
- •Розвиток мислення
- •Причини зниження інтелектуальних функцій
- •Основні чинники розвитку когнітивних функцій у старості
- •12.4. Вихід на пенсію: особливості адаптації
- •12.5. Розвиток сімейних стосунків у старості
- •12.6. Задоволеність життям у старості
- •12.7. Особливості я-концепції у старості
- •Завдання розвитку в похилому віці
- •12.8. Типології особистості в період старості
- •12.9. Закінчення життєвого шляху людини
- •Страх смерті
- •Етапи вмирання
- •Смерть як добровільний вибір
- •Глосарій
- •Список використаної літератури
Розвиток предметної діяльності
Перехід від періоду немовляти до раннього дитинства пов'язаний з розвитком нового ставлення до світу предметів - вони починають виступати для дитини не просто об'єктами, зручними для маніпулювання, а і як речі, що мають певне призначення і певний спосіб використання, тобто в тій функції, яка закріплена за ними суспільним досвідом. Основні інтереси дитини переносяться в сферу оволодіння все новими і новими діями з предметами, а дорослий набуває ролі наставника, співробітника і помічника. Протягом всього періоду здійснюється перехід до предметної діяльності. Специфіка предметної діяльності полягає в тому, що дитині вперше відкриваються функції предметів: призначення речей є їхніми прихованими властивостями. Функції предметів не можуть бути виявлені шляхом простого маніпулювання. Дитина може багато разів відкривати і закривати дверці шафи, стукати ложкою об підлогу, але ні на крок не просунеться в пізнанні функцій предметів.
Тільки дорослий здатний в тій чи іншій формі розкрити дитині, для чого призначений той чи інший предмет. Засвоєння призначення предметів дитиною є специфічно людським, воно принципово відрізняється від тих форм наслідування, які спостерігаються у тварин. Завдяки дорослому дитина відразу входить до світу постійних предметів. Вона засвоює постійне призначення предметів, закріплене за ними суспільством і в цілому не змінюється залежно від ситуації.
На перших ступенях розвитку предметної діяльності дія і предмет жорстко пов'язані між собою: дитина здатна виконувати засвоєну дію тільки з тим предметом, який для цього призначений. Поступово відбувається відокремлення дії від предмету, в результаті якого діти раннього віку набувають можливості виконувати дію і з невідповідними до їх віку предметами чи використовувати предмет не за прямим призначенням.
Таким чином, зв'язок дії з предметом проходить три фази розвитку. На першій з предметом можуть виконуватися будь-які відомі дитині дії. На другій фазі предмет використовується тільки за прямим призначенням. Нарешті, на третій фазі відбувається нібито повернення до старого, вільного використання предмета, але на зовсім іншому рівні: дитина знає основну функцію предмета.
У зв'язку з оволодінням предметною діяльністю змінюється характер орієнтування дитини в нових для неї ситуаціях, при зустрічі з новими предметами. Якщо в період маніпулювання дитина, одержавши незнайомий предмет, діє з ним всіма відомими їй способами, то пізніше її орієнтування спрямоване на з'ясування того, для чого цей предмет слугує, як його можна застосувати. Орієнтування типу "що таке?" змінюється орієнтуванням типу "що з цим можна робити?".
Способи використання різних предметів відрізняються між собою. В одних випадках для застосування предмета досить виконати елементарну дію, в інших - складну, що вимагає врахування властивостей предмету і його зв'язку з іншими предметами. Дія, яка ставить більші вимоги до психіки, більше сприяє психічному розвитку. Серед дій, якими оволодіває дитина в ранньому дитинстві, особливо значущими для її психічного розвитку є співвідносні та знаряддєві дії. Співвідносними є дії, мета яких полягає в приведенні двох чи кількох предметів (або їх частин) у певні просторові взаємовідношення. Це, зокрема, складання пірамідок, використання всіляких збірно-розбірних іграшок тощо.
Співвідносні дії вимагають урахування властивостей предметів - підбору предметів відповідно до їх форми і розміру, розміщення їх в певному порядку. Ці дії повинні регулюватися тим результатом, який потрібно одержати (зібрати пірамідку), але дитина не в змозі самостійно досягти його, та вона спочатку і не прагне до цього. Дорослий дає дитині зразок дії, звертає її увагу на помилки, вчить добиватися правильного результату. В кінцевому рахунку дитина оволодіває дією. Але вона може виконуватися різними способами. В одних випадках - запам'ятовування способу виконання дій, в інших - метод спроб і помилок, в третіх - дії за певним порядком.
Знаряддєві дії - це дії, в яких один предмет - знаряддя - використовується при впливі на інші предмети. Застосування навіть найпростіших ручних знарядь не тільки збільшує природні сили людини, але й дає їй можливість виконувати різноманітні дії, які взагалі недоступні неозброєній руці. Знаряддя є нібито штучними органами людини, які вона ставить між собою і природою.
Дитина оволодіває знаряддєвими діями в ході навчання при систематичному керівництві дорослого, який показує дію, спрямовує руку дитини, звертає її увагу на результат. Засвоєння знаряддєвих дій проходить кілька етапів. На першому етапі знаряддя фактично є для дитини тільки продовженням її власної руки і вона намагається діяти ним, як рукою. Дія дитини на цьому етапі є не знаряддєвою, а ручною.
Наступний етап характеризується тим, що дитина починає орієнтуватися на зв'язок знаряддя з предметом, на який спрямовується дія, але виконує її успішно тільки від випадку до випадку, намагаючись повторити рухи, які ведуть до успіху. І тільки на третьому етапі відбувається достатнє пристосування руки до властивостей знаряддя - виникає знаряддєва дія.
Важливим у знаряддєвих діях є те, що дитина засвоює принцип використання знарядь, що є одним із основних принципів діяльності людини. Це дає дитині змогу в деяких ситуаціях переходити до самостійного використання предметів як простих знарядь.
Виконуючи правила користування предметами, дитина входить до світу постійних речей: предмети виступають для неї як речі, що мають певне призначення і певний спосіб використання. Предмет набуває для неї певного функціонального значення - постійного значення, закріпленого за ним суспільством.
Результати досліджень свідчать про те, що діти раннього віку міцно засвоюють суспільні способи використання речей і порушувати правила користування предметом не хочуть. Разом з тим використання поліфункціональних предметів дає позитивне новоутворення у психічному розвитку дитини: поліфункціональні предмети виступають для дитини як засіб оволодіння заміщеннями. Останні звільняють дитину від консервативності у функціональному призначенні предмета в світі постійних речей - вона починає набувати свободу дій з предметами.