
- •1.1. Предмет вікової психології
- •1.2. Методи дослідження
- •Організаційні (порівняльні, лонгітюдні, комплексні)
- •Розділ 2. Передумови розвитку психіки
- •2.1. Рушійні сили, чинники й умови психічного розвитку
- •Взаємодія біологічного і соціального чинників.
- •2.2. Теорії вікового психічного розвитку
- •Теорія дозрівання а. Гезелла
- •Нормативний підхід л. Термена
- •Теорія трьох ступенів розвитку к. Бюлера
- •Теорія научіння і.П. Павлова і Дж. Уотсона
- •Соціогенетичні концепції психічного розвитку
- •Концепція соціального научіння. А. Бандура
- •Теорія р. Сірса
- •Теорія конвергенції двох факторів.
- •Когнітивні теорії в психології розвитку Теорія ж. Піаже
- •Теорія морального розвитку л. Колберга
- •Культурно-історична концепція л.С. Виготського
- •Розділ 3. Періодизації психічного розвитку
- •3.1. Критерії періодизації психічного розвитку
- •3.2. Періодизація розвитку особистості за з.Фрейдом
- •3.3. Періодизація розвитку особистості за е.Еріксоном
- •3.4. Періодизація розвитку особистості за л.Колбергом
- •3.5. Періодизація інтелектуального розвитку за ж.Піаже
- •3.6. Періодизація психічного розвитку за л.С.Виготським
- •3.7. Періодизація психічного розвитку за д.Б.Ельконіним
- •3.8. Періодизація розвитку особистості за а.В.Петровським
- •Розділ 4. Період немовляти (від народження до 1-го року)
- •4.1. Криза новонародженості
- •Особливості розвитку органів чуття
- •Розвиток емоційної сфери
- •4.2. Вік немовляти
- •4.3. Криза 1-го року
- •Розділ 5. Раннє дитинство
- •5.1. Психологічна характеристика розвитку дитини в ранньому дитинстві
- •Соціальна ситуація розвитку
- •Розвиток предметної діяльності
- •5.2. Особливості спілкування в ранньому віці
- •Розвиток мови
- •Специфіка спілкування в ранньому віці
- •5.3. Розумовий розвиток дітей раннього віку
- •Розвиток мислення
- •Виникнення знакової функції
- •Розвиток уяви і пам'яті
- •5.4. Криза трьох років
- •Негативізм
- •Впертість
- •Норовливість дитини
- •Знецінювання
- •Розділ 6. Психологія дошкільного віку
- •6.1. Загальна характеристика дошкільного віку
- •1. Предметна гра
- •2. Рольова гра
- •3. Гра за правилами
- •6.2. Особливості спілкування дошкільника Спілкування в сім'ї
- •Мовне та емоційне спілкування
- •Стилі спілкування дорослих з дитиною
- •6.3. Розумовий розвиток дошкільника Практичне оволодіння мовою і осмисленість мови
- •Сенсорний розвиток
- •Загальна характеристика розвитку мислення
- •Розвиток уваги, пам'яті та уяви
- •6.4. Моральний розвиток дошкільника
- •6.5. Криза семи років
- •Розділ 7. Психологія молодшого школяра
- •7.1. Психологічна готовність дитини до навчання у школі
- •7.2. Соціальна ситуація розвитку молодшого школяра
- •7.3. Навчальна діяльність
- •Інші види діяльності в молодшому шкільному віці
- •Вплив учіння на розумовий розвиток дитини
- •7.4. Особливості спілкування молодшого школяра
- •Стилі спілкування, які пропонуються дорослими в сім'ї та у школі
- •Спілкування в сім'ї
- •Спілкування з учителем
- •7.5. Розумовий розвиток молодшого школяра Усна і письмова мова
- •Сенсорний розвиток
- •Розвиток мислення
- •Розвиток уваги, пам'яті, уяви
- •Розвиток уваги
- •Розвиток пам'яті
- •Розвиток уяви
- •7.6. Розвиток особистості у молодшому шкільному віці
- •Розділ 8. Психологія підліткового віку
- •8.1. Соціальна ситуація розвитку в підлітковому віці
- •8.2. Фізіологічні особливості розвитку підлітка
- •8.3. Криза підліткового віку та підходи до її аналізу
- •8.4. Провідна діяльність у підлітковому віці
- •8.5. Навчальна діяльність підлітків
- •8.6. Розумовий розвиток в підлітковому віці
- •Сенсорний розвиток.
- •Розвиток мислення
- •8.7. Розвиток особистості в підлітковому віці
- •Розділ 9. Психологія юнацького віку
- •9.1. Криза юнацького віку
- •9.2. Загальна характеристика юнацького віку
- •9.3. Соціальна ситуація розвитку в юнацькому віці. Професійне самовизначення
- •Провідна діяльність в юнацькому віці
- •9.4. Розвиток особистості в ранній юності
- •Екзистенціальна криза юнацького віку
- •9.5. Інтелектуальний розвиток в юності
- •9.6. Особливості спілкування в юнацькому віці
- •Розділ 10. Психологія ранньої дорослості
- •10.1. Розвиток особистості в дорослому віці
- •Поняття дорослості і критерії досягнення дорослості
- •10.2. Проблема періодизації дорослості
- •10.3. Загальна характеристика періоду ранньої дорослості
- •Перша фаза ранньої дорослості
- •Друга фаза ранньої дорослості
- •10.4. Розвиток психофізіологічних функцій в період ранньої дорослості
- •Розвиток сенсорної функції у ранньому дорослому віці
- •Розвиток моторної функції у ранньому дорослому віці
- •Розвиток мнемічної функції у ранньому дорослому віці
- •10.5. Розвиток когнітивної сфери в період ранньої дорослості
- •Розвиток інтелекту та мислення в ранньому дорослому віці
- •Розвиток пам'яті в ранньому дорослому віці
- •Розвиток мовлення у ранньому дорослому віці
- •Розвиток уваги у ранньому дорослому віці
- •10.6. Розвиток сімейних стосунків в ранньому дорослому віці
- •Вплив батьківства на розвиток в ранньому дорослому віці
- •Проблема самотності
- •Розвиток дружніх стосунків в ранній дорослості
- •10.7. Професійна діяльність в період раннього дорослого віку
- •Етапи професійного шляху
- •Професійна підготовка
- •Початок трудової діяльності
- •10.8. Особливості я-концепції у ранньому дорослому віці
- •Професійна я - концепція та самооцінка
- •10.9. Кризи раннього дорослого віку Криза тридцяти років
- •Моделі поведінки жінок Модель поведінки "Турботливі"
- •Модель поведінки "Або-або"
- •Модель поведінки "Інтегратори"
- •Модель поведінки "Нестабільні"
- •Моделі поведінки чоловіків.
- •Модель поведінки "Нестабільні"
- •Модель поведінки "Закриті"
- •Модель поведінки "Вундеркінди"
- •Криза середини життя
- •Розділ 11. Психологія зрілого дорослого віку
- •11.1 Загальна характеристика зрілого дорослого віку
- •11.2. Зміни фізичного розвитку в зрілому дорослому віці
- •Менопауза і клімакс
- •11.3. Розвиток когнітивної сфери в зрілому дорослому віці
- •Розвиток сенсорних функцій відчуття та сприйняття
- •Розвиток уваги
- •Особливості розвитку інтелекту
- •11.4. Розвиток сімейних стосунків в зрілому дорослому віці
- •Стосунки з дорослими дітьми
- •Стосунки з літніми батьками
- •Виконання ролі бабусі чи дідуся
- •Відтворення сім'ї
- •11.5. Дружні стосунки в зрілому дорослому віці
- •11.6. Професійний розвиток в зрілому дорослому віці
- •Переоцінка цінностей в середині кар'єри.
- •Втрата роботи
- •11.7. Особливості я-концепції у зрілому дорослому віці
- •Особливості самооцінки особистості в зрілому дорослому віці
- •11.8. Криза зрілого віку
- •Розділ 12. Психологія старості
- •12.1. Загальна характеристика старості
- •12.2. Теорії старіння і старості
- •Старість як біологічна проблема
- •Старість як соціальна проблема
- •Старість як когнітивна проблема
- •Комплексні теорії старіння
- •12.3. Розвиток когнітивної сфери у старості Розвиток відчуття і сприйняття
- •Розвиток мислення
- •Причини зниження інтелектуальних функцій
- •Основні чинники розвитку когнітивних функцій у старості
- •12.4. Вихід на пенсію: особливості адаптації
- •12.5. Розвиток сімейних стосунків у старості
- •12.6. Задоволеність життям у старості
- •12.7. Особливості я-концепції у старості
- •Завдання розвитку в похилому віці
- •12.8. Типології особистості в період старості
- •12.9. Закінчення життєвого шляху людини
- •Страх смерті
- •Етапи вмирання
- •Смерть як добровільний вибір
- •Глосарій
- •Список використаної літератури
3.4. Періодизація розвитку особистості за л.Колбергом
У зарубіжній психології існують інші періодизації розвитку особистості, в яких відображено окремі сторони розвитку. Однією з них є періодизація розвитку моральної свідомості Лоренса Колберга.
Л.Колберг досліджував моральні судження та етичні уявлення дітей різного віку. Діти оцінювали вчинки героїв оповідань і обґрунтовували свої судження. З'ясувалося, що на різних вікових етапах діти по-різному розв'язують моральні проблеми. Л.Колберг використовував оповідання, які містять складні конфлікти морального значення і вимагають вирішення.
Учений розглядав розвиток моральної свідомості як послідовний процес. На підставі узагальнення значного експериментального матеріалу він виокремив шість стадій розвитку, об'єднавши їх у три рівні.
Перший - доморальний рівень. Норми моралі виступають для дитини як щось зовнішнє. Дитина дотримується правил, встановлених дорослими, з чисто егоїстичних міркувань. Спочатку вона орієнтується на покарання і поводить себе "добре", щоб його уникнути (І стадія). Потім вона починає орієнтуватися і на заохочення, очікуючи одержати за свої правильні дії схвалення або іншу нагороду (II стадія).
Другий рівень - конвенційна мораль (від конвенція - домовленість, угода). Джерело моральних приписів для дитини залишається зовнішнім. Але вона вже намагається поводити себе певним чином через потребу у схваленні, у підтримці гарних стосунків зі важливими для неї людьми.
Орієнтація у своїй поведінці на виправдання очікувань і схвалення інших характерна для III стадії, на авторитет - для IV. Цим визначається нестійкість поведінки дитини, залежність її від зовнішніх впливів.
Третій рівень - автономна мораль. Моральні норми і принципи становлення стають власним досягненням особистості, тобто переходять у внутрішній план. Вчинки визначаються не зовнішнім тиском чи авторитетом, а власною совістю. Спочатку виявляється орієнтація на принципи суспільного благополуччя, демократичні закони, прийняті на себе зобов'язання перед суспільством (V стадія), далі - на загальнолюдські етичні принципи (VI стадія).
На доморальному рівні знаходяться всі дошкільники та більшість семиліток (близько 70%). Цей рівень зберігається у деяких дітей до 16 років. Більшість дітей до 13 років розв'язують моральні проблеми на другому рівні, їм властива конвенційна мораль. З розвитком інтелекту відбувається розвиток вищого рівня моральної свідомості: усвідомлені моральні принципи не можуть з'явитися раніше підліткового віку, коли формується логічне мислення. Однак наявність формально-логічних операцій не є достатньою умовою для вищого рівня розвитку моралі. Навіть інтелектуально розвинені дорослі люди можуть не досягати рівня автономної моралі.
3.5. Періодизація інтелектуального розвитку за ж.Піаже
У своїх дослідженнях Жан Піаже простежив, як мислення дитини поступово змінює свій характер протягом дитинства та підліткового віку.
Дитина, на думку Ж.Піаже, має певні схеми дій, за допомогою яких вона розв'язує різноманітні пізнавальні задачі. Ці схеми дії відносно прості у немовляти і дуже складні у підлітка. Схеми дії незалежно від міри складності послуговуються двома основними механізмами - асиміляцією і акомодацією. Асиміляція полягає у зміні нової задачі відповідно до наявної схеми дій, тобто включення нової проблемної ситуації до складу тих, з якими дитина справляється без зміни існуючих схем дій. Акомодація передбачає зміну схем дій таким чином, щоб можна було їх застосувати до нової задачі. У ході пристосування до нової проблемної ситуації асиміляція і акомодація об'єднуються і їх поєднання дає адаптацію. Завершує адаптацію встановлення рівноваги, коли вимоги середовища (задачі) і
схеми дії, якими володіє дитина, приходять до відповідності. На думку Ж.Піаже, інтелектуальний розвиток прагне до стабільної рівноваги. На кожному віковому етапі рівновага порушується і відновлюється; повна логічна рівновага досягається у підлітковому віці на рівні формальних операцій.
Інтелектуальний розвиток дитини є спонтанним, він проходить низку стадій, порядок дотримання яких залишається незмінним. До 7-8 років взаємодія дитини зі світом речей і людей підпорядковуються законам біологічного пристосування. Однак, біологічне дозрівання зводиться тільки до відкриття можливостей розвитку; ці можливості ще слід реалізувати. Вікові рамки появи тієї чи іншої стадії інтелектуального розвитку залежать від активності самої дитини, її спонтанного розвитку, від культурного середовища. До біологічних чинників на певному рівні розвитку приєднуються соціальні, завдяки яким у дитини виробляються норми мислення і поведінки. Це відбувається у 7-8 років, коли соціальне життя починає відігравати прогресивну роль у розвитку інтелекту.
|
|
||||||||||||||||||||||||
Стадії розвитку інтелекту Стадії - це ступені або рівні розвитку, які послідовно змінюють одна одну. На кожному рівні досягається відносно стабільна рівновага, яка потім знову порушується. Процес розвитку інтелекту є зміною трьох великих періодів, протягом яких відбувається становлення трьох основних інтелектуальних структур. Спочатку формуються сенсомоторні структури - системи послідовно виконуваних матеріальних дій. Потім виникають структури конкретних операцій - системи дій, що виконуються в умі, але з опорою на зовнішні, наочні дані. Ще пізніше відбувається становлення формально-логічних операцій. Формальна логіка, за Ж.Піаже, - це вищий ступінь у розвитку інтелекту. Інтелектуальний розвиток дитини є переходом від нижчих стадій до вищих. При цьому кожна попередня стадія готує наступну, перебудовується на вищому рівні (табл.3.2). Таблиця 3.2. Інтелектуальний розвиток дитини за Ж.Піаже
Сенсомоторний період охоплює перші два роки життя дитини. У дитини практично відсутня мова і уявлення, а поведінка будується на підставі координації сприйняття і руху. При народженні дитина має лише вроджені рефлекси. Рефлекси здатні змінюватися. Ця стадія називається стадією вправляння рефлексів. У результаті вправляння рефлексів формуються перші навички. На другій стадії дитина повертає голову в бік подразника, стежить поглядом за предметом, що рухається, намагається схопити іграшку. В основі навички лежать первинні кругові реакції - дії, що повторюються. Дитина повторює одну й ту саму дію заради самого процесу. Дії підкріплюються власною активністю дитини, яка приносить їй задоволення. Вторинні кругові реакції з'являються на третій стадії, коли дитина зосереджена не на власній активності, а на змінах, викликаних її діями. Дії повторюються заради продовження цікавих вражень. Четверта стадія - початок практичного інтелекту. Схеми дій, утворені на попередній стадії, об'єднуються в єдине ціле і використовуються для досягнення мети. Випадкові зміни дій дають неочікувані ефекти - нові враження - дитина їх повторює і закріплює нову схему дій. Теоретичні кругові реакції з'являються на п'ятій стадії: дитина спеціально змінює дії, щоб подивитися, до яких результатів це приведе. Це стадія активного експериментування. Шоста стадія характеризується інтеріоризацією схем дій. Якщо дитина раніше здійснювала різні зовнішні дії, щоб досягти мети, пробувала, помилялася, то тепер вона вже може комбінувати схеми дій в умі і раптово приходити до правильного рішення. З 2-х років життя починається період формування репрезентативного інтелекту і практичних операцій. Репрезентативний інтелект - мислення за допомогою уявлень. На етапі доопераціональних уявлень дитина нездатна до доведень, міркувань. Це виявляється в феноменах Ж. Піаже. Дошкільникам показують дві глиняні кулі: діти вважають їх однаковими, у них на очах змінюють форму однієї кульки, надаючи їй форми ковбаски. На запитання: чи однакова кількість глини у кульці і ковбасці, діти відповідали, що в ковбасці більша, бо вона довша. У дитини відсутній принцип збереження кількості речовини, вона орієнтується на зовнішні ознаки об'єктів. Етап доопераціональних уявлень завершується з появою розуміння збереження кількості речовини. Зникають феномени Ж.Піаже, і діти 7-8 років дають правильні відповіді. Етап конкретних операцій пов'язаний зі здатністю до міркувань, доведення, співвідношення різних точок зору. Логічні операції потребують опори на наочність, не можуть здійснюватися в гіпотетичному плані (тому вони називаються конкретними). До 11 років у дитини складається підґрунтя для формування наукових понять. Вищий період інтелектуального розвитку - період формальних операцій. Підліток звільняється від конкретної прив'язаності до об'єктів, даних у безпосередньому сприйнятті, і набуває можливості мислити так само, як дорослі. Він розглядає судження як гіпотези, з яких можна вивести різноманітні судження; його мислення стає гіпотетично-дедуктивним. |