ЗМІСТ

Розділ 1. ПРЕДМЕТ ТА МЕТОДИ ВІКОВОЇ ПСИХОЛОГІЇ

1.1. Предмет вікової психології

1.2. Методи дослідження

Організаційні (порівняльні, лонгітюдні, комплексні)

Розділ 2. ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ПСИХІКИ

2.1. Рушійні сили, чинники й умови психічного розвитку

Взаємодія біологічного і соціального чинників.

2.2. Теорії вікового психічного розвитку

Теорія дозрівання А. Гезелла

Нормативний підхід Л. Термена

Теорія трьох ступенів розвитку К. Бюлера

Теорія научіння І.П. Павлова і Дж. Уотсона

Соціогенетичні концепції психічного розвитку

Концепція соціального научіння. А. Бандура

Теорія Р. Сірса

Теорія конвергенції двох факторів.

Когнітивні теорії в психології розвитку

Теорія Ж. Піаже

Теорія морального розвитку Л. Колберга

Культурно-історична концепція Л.С. Виготського

Розділ 3. ПЕРІОДИЗАЦІЇ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ

3.1. Критерії періодизації психічного розвитку

3.2. Періодизація розвитку особистості за З.Фрейдом

3.3. Періодизація розвитку особистості за Е.Еріксоном

3.4. Періодизація розвитку особистості за Л.Колбергом

3.5. Періодизація інтелектуального розвитку за Ж.Піаже

Стадії розвитку інтелекту

3.6. Періодизація психічного розвитку за Л.С.Виготським

3.7. Періодизація психічного розвитку за Д.Б.Ельконіним

3.8. Періодизація розвитку особистості за А.В.Петровським

Розділ 4. ПЕРІОД НЕМОВЛЯТИ (від народження до 1-го року)

4.1. Криза новонародженості

Особливості розвитку органів чуття

Розвиток емоційної сфери

4.2. Вік немовляти

4.3. Криза 1-го року

Розділ 5. РАННЄ ДИТИНСТВО

5.1. Психологічна характеристика розвитку дитини в ранньому дитинстві

Соціальна ситуація розвитку

Розвиток предметної діяльності

5.2. Особливості спілкування в ранньому віці

Розвиток мови

Специфіка спілкування в ранньому віці

5.3. Розумовий розвиток дітей раннього віку

Розвиток мислення

Виникнення знакової функції

Розвиток уяви і пам'яті

5.4. Криза трьох років

Негативізм

Впертість

Норовливість дитини

Знецінювання

Розділ 6. ПСИХОЛОГІЯ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

6.1. Загальна характеристика дошкільного віку

1. Предметна гра

2. Рольова гра

3. Гра за правилами

6.2. Особливості спілкування дошкільника

Спілкування в сім'ї

Мовне та емоційне спілкування

Стилі спілкування дорослих з дитиною

6.3. Розумовий розвиток дошкільника

Практичне оволодіння мовою і осмисленість мови

Сенсорний розвиток

Загальна характеристика розвитку мислення

Розвиток уваги, пам'яті та уяви

6.4. Моральний розвиток дошкільника

6.5. Криза семи років

Розділ 7. ПСИХОЛОГІЯ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

7.1. Психологічна готовність дитини до навчання у школі

7.2. Соціальна ситуація розвитку молодшого школяра

7.3. Навчальна діяльність

Інші види діяльності в молодшому шкільному віці

Вплив учіння на розумовий розвиток дитини

7.4. Особливості спілкування молодшого школяра

Стилі спілкування, які пропонуються дорослими в сім'ї та у школі

Спілкування в сім'ї

Спілкування з учителем

7.5. Розумовий розвиток молодшого школяра

Усна і письмова мова

Сенсорний розвиток

Розвиток мислення

Розвиток уваги, пам'яті, уяви

Розвиток уваги

Розвиток пам'яті

Розвиток уяви

7.6. Розвиток особистості у молодшому шкільному віці

Розділ 8. ПСИХОЛОГІЯ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ

8.1. Соціальна ситуація розвитку в підлітковому віці

8.2. Фізіологічні особливості розвитку підлітка

8.3. Криза підліткового віку та підходи до її аналізу

8.4. Провідна діяльність у підлітковому віці

8.5. Навчальна діяльність підлітків

8.6. Розумовий розвиток в підлітковому віці

Сенсорний розвиток.

Увага

Пам'ять

Уява

Розвиток мислення

8.7. Розвиток особистості в підлітковому віці

Розділ 9. ПСИХОЛОГІЯ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ

9.1. Криза юнацького віку

9.2. Загальна характеристика юнацького віку

9.3. Соціальна ситуація розвитку в юнацькому віці. Професійне самовизначення

Провідна діяльність в юнацькому віці

9.4. Розвиток особистості в ранній юності

Екзистенціальна криза юнацького віку

9.5. Інтелектуальний розвиток в юності

9.6. Особливості спілкування в юнацькому віці

Розділ 10. ПСИХОЛОГІЯ РАННЬОЇ ДОРОСЛОСТІ

10.1. Розвиток особистості в дорослому віці

Поняття дорослості і критерії досягнення дорослості

10.2. Проблема періодизації дорослості

10.3. Загальна характеристика періоду ранньої дорослості

Перша фаза ранньої дорослості

Друга фаза ранньої дорослості

10.4. Розвиток психофізіологічних функцій в період ранньої дорослості

Розвиток сенсорної функції у ранньому дорослому віці

Розвиток моторної функції у ранньому дорослому віці

Розвиток мнемічної функції у ранньому дорослому віці

10.5. Розвиток когнітивної сфери в період ранньої дорослості

Розвиток інтелекту та мислення в ранньому дорослому віці

Розвиток пам'яті в ранньому дорослому віці

Розвиток мовлення у ранньому дорослому віці

Розвиток уваги у ранньому дорослому віці

10.6. Розвиток сімейних стосунків в ранньому дорослому віці

Вплив батьківства на розвиток в ранньому дорослому віці

Проблема самотності

Розвиток дружніх стосунків в ранній дорослості

10.7. Професійна діяльність в період раннього дорослого віку

Етапи професійного шляху

Професійна підготовка

Початок трудової діяльності

10.8. Особливості Я-концепції у ранньому дорослому віці

Я-концепція і самооцінка

Я - концепція і психологічний вік особистості

Я - концепція та сімейні стосунки

Професійна Я - концепція та самооцінка

10.9. Кризи раннього дорослого віку

Криза тридцяти років

Моделі поведінки жінок

Модель поведінки "Турботливі"

Модель поведінки "Або-або"

Модель поведінки "Інтегратори"

Модель поведінки "Нестабільні"

Моделі поведінки чоловіків.

Модель поведінки "Нестабільні"

Модель поведінки "Закриті"

Модель поведінки "Вундеркінди"

Криза середини життя

Розділ 11. ПСИХОЛОГІЯ ЗРІЛОГО ДОРОСЛОГО ВІКУ

11.1 Загальна характеристика зрілого дорослого віку

11.2. Зміни фізичного розвитку в зрілому дорослому віці

Менопауза і клімакс

11.3. Розвиток когнітивної сфери в зрілому дорослому віці

Розвиток сенсорних функцій відчуття та сприйняття

Розвиток уваги

Особливості розвитку інтелекту

11.4. Розвиток сімейних стосунків в зрілому дорослому віці

Стосунки з дорослими дітьми

Стосунки з літніми батьками

Виконання ролі бабусі чи дідуся

Зміни в сім'ї

Відтворення сім'ї

11.5. Дружні стосунки в зрілому дорослому віці

11.6. Професійний розвиток в зрілому дорослому віці

Переоцінка цінностей в середині кар'єри.

Втрата роботи

11.7. Особливості Я-концепції у зрілому дорослому віці

Особливості самооцінки особистості в зрілому дорослому віці

Я-концепція і зміна соціальних ролей

11.8. Криза зрілого віку

Розділ 12. ПСИХОЛОГІЯ СТАРОСТІ

12.1. Загальна характеристика старості

12.2. Теорії старіння і старості

Старість як біологічна проблема

Старість як соціальна проблема

Старість як когнітивна проблема

Комплексні теорії старіння

12.3. Розвиток когнітивної сфери у старості

Розвиток відчуття і сприйняття

Пам'ять

Розвиток мислення

Причини зниження інтелектуальних функцій

Основні чинники розвитку когнітивних функцій у старості

12.4. Вихід на пенсію: особливості адаптації

12.5. Розвиток сімейних стосунків у старості

12.6. Задоволеність життям у старості

12.7. Особливості Я-концепції у старості

Завдання розвитку в похилому віці

12.8. Типології особистості в період старості

12.9. Закінчення життєвого шляху людини

Страх смерті

Етапи вмирання

Посмертні переживання та галюцинації

Смерть як добровільний вибір

ГЛОСАРІЙ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Розділ 1. ПРЕДМЕТ ТА МЕТОДИ ВІКОВОЇ ПСИХОЛОГІЇ

1.1. Предмет вікової психології

Вікова психологія - це галузь психологічної науки, що вивчає закономірності етапів психічного розвитку та формування особистості протягом всього життя людини. Це передбачає вивчення особливостей структурних змін, новоутворень, співвідношення фізіологічних і природних чинників, рушійних сил індивідуального розвитку, індивідуально-типологічних відмінностей та їх детермінації тощо.

Предметом вікової психології є дослідження закономірностей психічного розвитку людини на різних етапах її онтогенезу, а також вивчення виникнення та розвитку психічних процесів та властивостей у дітей, підлітків, юнаків, дорослих та людей похилого віку. Вікова психологія вивчає особливості розвитку психічних процесів: відчуття, сприйняття, пам'яті, мислення, уяви на всіх вікових етапах життя особистості; становлення різних видів діяльності: гри, навчання, праці, спілкування; формування психічних якостей і властивостей особистості: самосвідомості, емоційної царини, характеру, здібностей.

Вікова психологія виявляє структурні зміни, новоутворення, які виникають з віком у психічній діяльності людини і свідчать про перехід від нижчих до вищих ступенів розвитку. Вікова психологія розкриває умови, які визначають процес розвитку, співвідношення в цьому процесі природних (спадковість, дозрівання) і соціальних чинників, за допомогою яких і через які реалізуються можливості психічного розвитку людського індивіда. Вона визначає роль історично здобутих цінностей (мови, досягнень науки, техніки, мистецтва) у формуванні людського індивіда як особистості. До предмету вікової психології входить вивчення рушійних сил індивідуального розвитку людської психіки, закономірностей переходу від попереднього до наступного, від нижчих до вищих, визначення індивідуально-типологічних відмінностей у психічному розвитку дітей, підлітків, молоді, дорослих.

Головна відмінність вікової психології від інших галузей психології - акцент на динаміці розвитку. Тому її називають генетичною психологією (від грецького "генезис" - походження, становлення).

У загальній структурі вікової психології виокремлюють дитячу психологію, психологію молодшого школяра, психологію підлітка, психологію ранньої юності, психологію дорослої людини, геронтопсихологію. Загальні вікові властивості завжди по-різному виявляються в конкретних соціальних та історичних умовах.

Дитяча психологія, у свою чергу, поділяється на психологію раннього віку, психологію дошкільника. Ці галузі знань розглядаються як розділи вікової психології.

Вікова психологія тісно пов'язана з іншими галузями психології: загальною психологією, психологією особистості, соціальною, педагогічною, диференційною психологією. Як відомо, загальна психологія вивчає та досліджує психічні функції - сприйняття, мислення, мовлення, пам'ять, увагу, уяву тощо. Вікова психологія простежує процес розвитку кожної психічної функції та зміну міжфункціональних зв'язків на різних вікових етапах. У психології особистості розглядаються такі особистісні утворення як мотивація, самооцінка та рівень домагань, ціннісні орієнтації, світогляд тощо, а вікова психологія відповідає на запитання, коли ці утворення з'являються, які їх особливості в певному віці. Зв'язок вікової психології з соціальною дає можливість простежити залежність розвитку та поведінки дитини і потім дорослої людини від специфіки тих груп, до яких вона входить: від сім'ї, групи дитячого садка, шкільного класу, підліткових компаній тощо. Кожен вік - це свій, особливий вплив людей, що оточують дитину, дорослих і однолітків. Цілеспрямований вплив дорослих, які виховують і навчають дитину, є предметом педагогічної психології. Вікова та педагогічна психологія вивчають процес взаємодії дитини і дорослого з різних боків: вікова психологія з точки зору дитини, педагогічна -з боку дорослого.

Вікова психологія тісно пов'язана з диференційною психологією, яка займається індивідуальними відмінностями у властивостях особистості та рівні розвитку інтелекту. Вікова психологія вивчає типові вікові закономірності, але при цьому розглядає і можливі відхилення в той чи інший бік від магістральних ліній розвитку, у тому числі різні лінії розвитку у дорослому віці.

Вікова психологія - особлива галузь психологічних знань. Вона дає характеристику різних вікових періодів, при цьому оперуючи поняттями "вік" та "дитинство".

Вік є основною категорією та проблемою вікової психології. Це певний період життя, який має фіксовані межі, це цикл розвитку, що має свою структуру і динаміку. Він не зводиться до суми окремих психічних процесів, не розглядається як календарна дата. Його тривалість зумовлюється власним внутрішнім змістом. Як наслідок, визначають календарний, або паспортний, вік (система хронологічного відліку від дня народження), біологічний (рівень функціонування біологічних систем організму, передусім, нервової), психологічний (рівень розвитку психічних структур - пам'яті, мислення тощо).

Психологічний вік може не співпадати з календарним. Віковий період зі своїм неповторним змістом - особливостями розвитку психічних функцій і особистості, особливостями взаємостосунків з оточуючими і провідною для нього діяльністю - має певні межі. Але ці календарні межі можуть зрушуватися, і одна людина вступає у новий віковий період раніше, інша - пізніше.

Початкові вікові періоди утворюють дитинство - цілу епоху, яка за своєю суттю є підготовкою до дорослого життя. Дитинство - явище історичне: його зміст і тривалість змінювалися протягом століть. Дитинство в первіснообщинному ладі було коротким, у середньовіччя тривало довше; дитинство сучасної дитини ще більш тривале і наповнилося складними видами діяльності - діти копіюють у своїх іграх стосунки дорослих, сімейні і професійні, засвоюють основи наук. Специфіка дитинства визначається рівнем соціально-економічного і культурного розвитку суспільства, в якому живе, виховується і навчається дитина.

Традиційна дитяча психологія, як перша частина вікової, охоплює процес розвитку дитини від народження до 7-ми років. Але сучасне дитинство триває і після вступу до школи. Деякі психологи розглядають підлітковий період як такий, що належить до дитинства. Частіше за все доцільніше вважати, що справжня дорослість настає після закінчення школи в 15 чи 17 років.