Митні класифікатори
Мінфін наказом від 20.09.2012 р. №1011 затвердив відомчі класифікатори, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій: — типів декларацій;
— митних режимів;
— особливостей переміщення товарів через кордон;
— умов постачання;
— характерів угод;
— видів транспорту;
— видів упаковок;
— звільнення від сплати митних платежів при ввезенні товарів до України;
— звільнення від сплати вивізного митного збору;
— документів;
— способів розрахунку;
— типів контейнерів;
— заходів гарантування;
— видів штрафних санкцій;
— підстав здійснення доплати (повернення) сум митних платежів;
— митних органів, їхніх структурних підрозділів, митних організацій, спеціалізованих навчальних закладів і науково-дослідної установи митної служби;
— видів надходжень бюджету, які контролюються митними органами;
— одиниць вимірювання й обліку, що використовуються у процесі оформлення митних декларацій;
— митних формальностей, які може бути визначено за наслідками застосування системи управління ризиками;
— ініціаторів проведення митних формальностей, які може бути визначено за наслідками застосування системи управління ризиками;
— результатів виконання митних формальностей, які може бути визначено за наслідками застосування системи управління ризиками;
— причин незавершення митного оформлення.
Види мита.
Мито - це непрямий податок, що стягується з товарів (інших предметів), які переміщаються через митний кордон, тобго ввозяться, вивозяться або проходять транзитом, і який включається до ціни товарів та сплачується за рахунок кінцевого споживача.
Розміри ставок та види мита в Україні встановлюються відповідно до Митного тарифу України, визначеного Законом України "Про Єдиний митний тариф України" та міжнародними договорами.
Митний тариф України - це систематизований звід ставок мита, якими обкладаються товари, які ввозять до митної території України.
Ставки митного тарифу України є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами.
Митний тариф затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.
Зміни і доповнення до Митного тарифу України мають бути офіційно опублікованими в загальнодоступних засобах масової інформації не пізніше, ніж за 45 днів до дати введення їх в дію. У тому випадку, якщо зазначені документи не будуть офіційно опубліковані, офіційною публікацією вважається публікація в офіційному періодичному виданні Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України. Датою офіційної публікації вважається дата фактичного виходу в світ відповідного номеру цього видання.
ВВІЗНЕ, ВИВІЗНЕ І ТРАНЗИТНЕ МИТО
В залежності від напрямку руху товару в Україні застосовується ввізне та вивізне мито.
Ввізне мито – це мито, яке стягується митницями при надходженні іноземних товарів на внутрішній ринок.
Вивізне мито – це мито, яке нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України. Воно застосовується в деяких країнах і встановлюється на певний строк, як правило, в разі нестачі сировини в країні.
2. ВИДИ МИТА ЗА СПОСОБОМ НАРАХУВАННЯ
За способом нарахування мита: адвалерне, специфічне, комбіноване.
Адвалерне мито – це мито, яке нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, що обкладаються митом.
Специфічне мито – це мито, яке нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, що обкладаються митом.
Комбіноване мито – це мито, що поєднує особливості адвокорного і специфічного митного обкладання.
3. ВИДИ ЗАОХОЧЕННЯ ІМПОРТУ ВВІЗНИМ МИТОМ.
За ступенем заохочення імпорту ввізне мито диференціюється за наступними видами: преференційне, пільгове, повне.
Преференційне мито – найкраще мито, яке встановлюється державою для створення особливо сприятливого режиму для одного чи декількох держав при ввезенні всіх або окремих груп імпортованих тарифів. Преференційне мито надається на засадах взаємності чи в однобічному порядку, але без поширення принципу найбільшого сприяння на треті країни. Це мито широко використовується країнами розвиненою ринковою економкою.
Пільгове мито – це мито, що створює режим найбільшого сприяння імпорту товарів з країн та економічних союзів, з якими Україна уклала торгово-економічні угоди з наданням режиму. Таким чином, іноземні суб’єкти господарської діяльності цих країн чи союзників мають пільгові ставки ввізного мита.
В даний час діє перелік країн, з якими Україна уклала торгово-економічні угоди з наданням режиму найбільшого сприяння або національного режиму. При ввезенні до митної території товарів та інших предметів, які походять з зазначених у переліку країн застосовуються пільгові ставки ввізного мита.
Повне мито – це мито, яке застосовується до товарів, що походять з країн, які не увійшли до переліку держав, з якими укладено угоди про вільну торгівлю та торгово-економічні угоди з наданням режиму найбільшого сприяння або національного режиму, а також до товарів, країну походження яких не встановлено.