5. Види стат спостереження за часом та способом обліку

За часом реєстрації статистичні спостереження бувають:

– одноразове – у міру виникнення потреби у статистичних даних;

– періодичне – через певні, раніш обумовлені, проміжки часу;

– поточне – систематична реєстрація явища у міру його виникнення.

Поточне (безперервне) спостереження полягає в безперервній реєстрації фактів по міру того, як вони виникають. Наприклад, реєстрація актів громадянського стану, облік зареєстрованих злочинів, пожеж тощо. При поточному спостереженні факти реєструються постійно. Зрозуміло, що злочинність можна спостерігати лише шляхом поточного (безперервного) спостереження.

Перервне спостереження відображає рівень того чи іншого правового явища на якусь-то дату чи момент часу. Воно завжди проводиться з метою одержання даних, які не можна отримати іншим шляхом. Воно може проводитися як періодичне, тобто здійснюватися через певні проміжки часу (наприклад, перепис населення проводиться один раз через десять років)

За способом реєстрації даних статистичні спостереження поділяються на:

– анкетне спостереження – розповсюджуються серед опитуваних осіб анкети, які особи самі заповнюють

та надсилають у зворотному напрямку, одначе не всі розповсюджені анкети повертаються і якість

відповідей не завжди бува доброю; це найпростіший і найдешевший метод обстеження;

– моніторинг – спеціально організоване спостереження, яке виконують фахівці своєї справи;

– самореєстрація – окрім анкет, обстежуваним особам надають інструкції та контролюють

достовірність інформації, а заповнення анкет здійснюється особами спостереження;

– документальний облік – реєстрація фактів на підставі наданих документів первинного обліку;

– опитування – спостереження думок.

6. Суть методу групування. Охарактеризуйте групувальну ознаку .

Групування - невід'ємний елемент зведення, його найважливіший етап. Це процес утворення груп одиниць сукупності, однорідних у певному істотному відношенні, а також тих, що мають однакові або близькі значення групувальної ознаки. Групуванням називають розподіл статистичної сукупності на групи (частини) за рядом характерних для них ознак. Це статистичний метод розчленування складного масового явища на істотно різні групи з метою всебічної характеристики його стану, розвитку і взаємозв'язків. Групувальними ознаками можуть бути кількісні, атрибутивні (якісні), результативні та факторні ознаки. Типологічні групування дозволяють виділити найхарактерніші соціально-економічні типи, групи явищ, з яких складається неоднорідна аналізована сукупність, визначити істотні відмінності між ними, а також ті ознаки, що є спільними для усіх груп. Структурні групування характеризують розподіл якісно однорідної сукупності на групи за певною ознакою. Їх використовують у процесі економічного аналізу для вивчення складу, структури та структурних зрушень в якісно однорідних сукупностях, їх розподілу за величиною варіюючої ознаки. Аналітичні групування використовують для вивчення та виявлення взаємозв'язку між ознаками. При вивченні взаємозв'язків розглядають щонайменше дві ознаки: одна з них відображає причину, друга – наслідок. Групування проводять за атрибутивними (якісними) і кількісними (варіаційними) ознаками. Якщо групування виконують за атрибутивною ознакою, то число груп відповідає числу її різновидів. При групуванні за кількісною ознакою необхідно вибрати кількість груп та інтервали групування.