Дефектоскопічний контроль

Неруйнівний контроль (НК) зварних з'єднань та основного металу проводять із метою виявлення дефектів, що утворилися в процесі експлуатації.

Вибір методу НК та обсяг контролю визначається конкретними задачами і залежить від матеріалу, конструкції досліджуваного об'єкта, стану його поверхні, характеристик дефектів, що підлягають виявленню, умов роботи об'єкта (корозійних впливів середовища, режиму експлуатації і т.ін.), умов контролю та техніко-економічних показників. Для виявлення дефектів в основному металі та зварних з'єднаннях застосовують такі методи неруйнівного контролю:

— ультразвуковий (УЗК);

— радіаційний (РК);

— капілярний (КК);

— магнітний (МК);

— акустичної емісії (АЕ)

Метод контролю (або поєднання методів) вибирають таким чином, щоб забезпечити максимальний ступінь виявлення дефектів:

• УЗК металу корпусу та швів зварних з'єднань проводять відповідно до вимог ГОСТ 14782, ГОСТ 22727', ОСТ 26-2044 з метою виявлення внутрішніх дефектів (площинних, об'ємних протяж­них та непротяжних). Ідентифікацію виявлених дефектів проводять відповідно до ГОСТ 14782;

Оформлення результатів контролю

Результати контролю повинні бути записані в журналі або висновку, або на схемі зварного з'єднання, або в іншому документі, де мають бути зазначені:

- тип контрольованого з'єднання, індекси, присвоєні даному виробу та зварних з'єднань та а довжина проконтрольованої ділянки;

- технічна документація, відповідно до якої виконувався контроль;

- тип дефектоскопа;

- непроконтрольовані або не повністю проконтрольовані ділянки зварних з'єднань, що підлягають ультразвуковому контролю;

- результати контролю;

- дата контролю;

- прізвище дефектоскопіста.

Додаткові відомості, що підлягають запису, а також порядок оформлення і зберігання журналу (висновків) повинні бути обумовлені в технічній документації на контроль, затвердженої в установленому порядку.

Класифікацію стикових зварних з'єднань за результатами ультразвукового контролю проводять за обов'язковим додатком 8 ГОСТа 14782-86.

Необхідність класифікації обумовлюється в технічній документації на контроль, затвердженої в установленому порядку.

При скороченому описі результатів контролю слід кожен дефект або групу дефектів вказувати окремо і позначати:

- буквою, що визначає якісно оцінку допустимості дефекту по еквівалентній площі (амплітуді луна-сигналу) і умовній протяжності (А, або Д, або Б, або ДБ);

- буквою, що визначає якісно умовну довжина дефекту, якщо вона виміряна (Г або Е);

- буквою, що визначає конфігурацію дефекту, якщо вона встановлена;

- цифрою, що визначає еквівалентну площа виявленого дефекту, мм, якщо вона вимірювалася;

- цифрою, що визначає найбільшу глибину залягання дефекту, мм;

- цифрою, що визначає умовну довжина дефекту, мм;

- цифрою, що визначає умовну ширину дефекту, мм;

- цифрою, що визначає умовну висоту дефекту, мм або мкс.

Для скороченої записи мають застосовуватися такі позначення:

 А - дефект, еквівалентна площа (амплітуда луна-сигналу) і умовна довжина якого рівні або менше допустимих значень;

Д - дефект, еквівалентна площа (амплітуда луна-сигналу) якого перевищує допустиме значення;

Б - дефект, умовна довжина якого перевищує припустиме значення;

Г - дефекти, умовна довжина яких ;

Е - дефекти, умовна довжина яких ;

В - групи дефектів, розміщених одна від одної на відстанях ;

Т - дефекти, які виявляються при розташуванні перетворювача під кутом до осі шва і не виявляються при розташуванні перетворювача перпендикулярно до осі шва.

Умовну протяжність для типів дефектів Г і Т не вказують.

У скороченою записі числові значення відокремлюють один від одного і від літерних позначень дефісом.

Необхідність скороченою запису, що застосовуються для позначення та порядок їх запису оговорюються технічною документацією на контроль, затвердженою в установленому порядку.

• РК радіографічним методом проводять відповідно до вимог ГОСТ 7512, ГОСТ 20426, ГОСТ 23055, ОСТ 26-11-03 з метою виявлення непроварів, газових пор, шлакових та неметале­вих включень, тріщин у шві зварного з'єднання та навколошовній зоні;

• КК кольоровим або люмінісцентним методами проводять відповідно до вимог ГОСТ 18442, ОСТ 26-5 для виявлення невидимих або слабковидимих неозброєним оком дефектів типу несуцільностей матеріалу, що виходять на поверхню (тріщин, раковин, непроварів і т.ін);

• МК магнітопорошковим методом проводять відповідно до вимог ГОСТ 21105, ОСТ 26-01-84 для виявлення поверхневих та підповерхневих порушень суцільності металу (волосовин, тріщин різно­го походження, надривів, закатів, непроварів зварних з'єднань і т.ін);

• акустико-емісійний метод контролю застосовують для виявлення місцезнаходження де­фектів та визначення ступеня їх небезпеки. Контроль проводять відповідно до вимог чинних НД;

Можливе використання інших методів та технічних прийомів НК, якщо вони сертифіковані за встановленим порядком, а засоби контролю відповідають встановленим вимогам.

Результати НК реєструють у протоколі, який оформлюють відповідно до вимог НД на метод контролю.

Результати металографічного аналізу слід оформляти як звіт, у якому мікроструктура металу повинна бути представлена в фотографіях та поданий опис її характерних особливостей.

Результати лабораторних випробувань визначення механічних характеристик матеріалу повинні бути подані як звіт, оформлений згідно з ДСТУ 3008, або протоколом на кожний вид випробувань, який задовольняє вимоги відповідно­го стандарту.

На основі первинної документації та виконаних розрахунків складають технічний висновок, до і якого додають первинну документацію.

У технічному висновку зазначають:

— характеристику мети проведення технічного діагностування;

— основні відомості про об'єкт контролю;

— результати аналізу технічної документації;

— результати контролю за різними діагностичними операціями;

— розрахунки на міцність;

— висновки та рекомендації із зазначенням дозволених параметрів, умов та термінів подаль­шої експлуатації об'єкта або обсягу ремонту.

Висновок затверджується за встановленим порядком.

Технічний висновок щодо об'єкта є невід'ємною частиною документації на обладнання і додається до паспорта обладнання.

_____________________________________________________________________________