
- •Лекція 4 Структура нормативної документації яка оформляється в процесі виконання завдань технічної діагностики та неруйнівного контролю зварних з’єднань в складі металоконструкцій та трубопроводів
- •Порядок проведення технічного діагностування Аналіз технічної документації
- •Візуально-оптичний та вимірювальний контроль
- •Неруйнівний контроль товщини стінки.
- •Визначення твердості металу
- •Дефектоскопічний контроль
Дефектоскопічний контроль
Неруйнівний контроль (НК) зварних з'єднань та основного металу проводять із метою виявлення дефектів, що утворилися в процесі експлуатації.
Вибір методу НК та обсяг контролю визначається конкретними задачами і залежить від матеріалу, конструкції досліджуваного об'єкта, стану його поверхні, характеристик дефектів, що підлягають виявленню, умов роботи об'єкта (корозійних впливів середовища, режиму експлуатації і т.ін.), умов контролю та техніко-економічних показників. Для виявлення дефектів в основному металі та зварних з'єднаннях застосовують такі методи неруйнівного контролю:
— ультразвуковий (УЗК);
— радіаційний (РК);
— капілярний (КК);
— магнітний (МК);
— акустичної емісії (АЕ)
Метод контролю (або поєднання методів) вибирають таким чином, щоб забезпечити максимальний ступінь виявлення дефектів:
УЗК металу корпусу та швів зварних з'єднань проводять відповідно до вимог ГОСТ 14782, ГОСТ 22727', ОСТ 26-2044 з метою виявлення внутрішніх дефектів (площинних, об'ємних протяжних та непротяжних). Ідентифікацію виявлених дефектів проводять відповідно до ГОСТ 14782;
Оформлення результатів контролю
Результати контролю повинні бути записані в журналі або висновку, або на схемі зварного з'єднання, або в іншому документі, де мають бути зазначені:
- тип контрольованого з'єднання, індекси, присвоєні даному виробу та зварних з'єднань та а довжина проконтрольованої ділянки;
- технічна документація, відповідно до якої виконувався контроль;
- тип дефектоскопа;
- непроконтрольовані або не повністю проконтрольовані ділянки зварних з'єднань, що підлягають ультразвуковому контролю;
- результати контролю;
- дата контролю;
- прізвище дефектоскопіста.
Додаткові відомості, що підлягають запису, а також порядок оформлення і зберігання журналу (висновків) повинні бути обумовлені в технічній документації на контроль, затвердженої в установленому порядку.
Класифікацію стикових зварних з'єднань за результатами ультразвукового контролю проводять за обов'язковим додатком 8 ГОСТа 14782-86.
Необхідність класифікації обумовлюється в технічній документації на контроль, затвердженої в установленому порядку.
При скороченому описі результатів контролю слід кожен дефект або групу дефектів вказувати окремо і позначати:
- буквою, що визначає якісно оцінку допустимості дефекту по еквівалентній площі (амплітуді луна-сигналу) і умовній протяжності (А, або Д, або Б, або ДБ);
- буквою, що визначає якісно умовну довжина дефекту, якщо вона виміряна (Г або Е);
- буквою, що визначає конфігурацію дефекту, якщо вона встановлена;
- цифрою, що визначає еквівалентну площа виявленого дефекту, мм, якщо вона вимірювалася;
- цифрою, що визначає найбільшу глибину залягання дефекту, мм;
- цифрою, що визначає умовну довжина дефекту, мм;
- цифрою, що визначає умовну ширину дефекту, мм;
- цифрою, що визначає умовну висоту дефекту, мм або мкс.
Для скороченої записи мають застосовуватися такі позначення:
А - дефект, еквівалентна площа (амплітуда луна-сигналу) і умовна довжина якого рівні або менше допустимих значень;
Д - дефект, еквівалентна площа (амплітуда луна-сигналу) якого перевищує допустиме значення;
Б - дефект, умовна довжина якого перевищує припустиме значення;
Г -
дефекти, умовна довжина яких
;
Е -
дефекти, умовна довжина яких
;
В - групи
дефектів, розміщених одна від одної на
відстанях
;
Т - дефекти, які виявляються при розташуванні перетворювача під кутом до осі шва і не виявляються при розташуванні перетворювача перпендикулярно до осі шва.
Умовну протяжність для типів дефектів Г і Т не вказують.
У скороченою записі числові значення відокремлюють один від одного і від літерних позначень дефісом.
Необхідність скороченою запису, що застосовуються для позначення та порядок їх запису оговорюються технічною документацією на контроль, затвердженою в установленому порядку.
РК радіографічним методом проводять відповідно до вимог ГОСТ 7512, ГОСТ 20426, ГОСТ 23055, ОСТ 26-11-03 з метою виявлення непроварів, газових пор, шлакових та неметалевих включень, тріщин у шві зварного з'єднання та навколошовній зоні;
КК кольоровим або люмінісцентним методами проводять відповідно до вимог ГОСТ 18442, ОСТ 26-5 для виявлення невидимих або слабковидимих неозброєним оком дефектів типу несуцільностей матеріалу, що виходять на поверхню (тріщин, раковин, непроварів і т.ін);
МК магнітопорошковим методом проводять відповідно до вимог ГОСТ 21105, ОСТ 26-01-84 для виявлення поверхневих та підповерхневих порушень суцільності металу (волосовин, тріщин різного походження, надривів, закатів, непроварів зварних з'єднань і т.ін);
акустико-емісійний метод контролю застосовують для виявлення місцезнаходження дефектів та визначення ступеня їх небезпеки. Контроль проводять відповідно до вимог чинних НД;
Можливе використання інших методів та технічних прийомів НК, якщо вони сертифіковані за встановленим порядком, а засоби контролю відповідають встановленим вимогам.
Результати НК реєструють у протоколі, який оформлюють відповідно до вимог НД на метод контролю.
Результати металографічного аналізу слід оформляти як звіт, у якому мікроструктура металу повинна бути представлена в фотографіях та поданий опис її характерних особливостей.
Результати лабораторних випробувань визначення механічних характеристик матеріалу повинні бути подані як звіт, оформлений згідно з ДСТУ 3008, або протоколом на кожний вид випробувань, який задовольняє вимоги відповідного стандарту.
На основі первинної документації та виконаних розрахунків складають технічний висновок, до і якого додають первинну документацію.
У технічному висновку зазначають:
— характеристику мети проведення технічного діагностування;
— основні відомості про об'єкт контролю;
— результати аналізу технічної документації;
— результати контролю за різними діагностичними операціями;
— розрахунки на міцність;
— висновки та рекомендації із зазначенням дозволених параметрів, умов та термінів подальшої експлуатації об'єкта або обсягу ремонту.
Висновок затверджується за встановленим порядком.
Технічний висновок щодо об'єкта є невід'ємною частиною документації на обладнання і додається до паспорта обладнання.
_____________________________________________________________________________