3.7. Бізнес-планування у ветеринарному підприємництві

Суть та завдання бізнес-плану

Сучасний стан ветеринарної медицини нашої держави вимагає від спеціаліста не тільки глибоких фахових знать, а й знань основ економіки, права та підприємництва.

Робота на ринку ветеринарних товарів та послуг як приватного підприємця або керівника приватного підприємства ставить перед лікарем ветеринарної медицини специфічні управлінські завдання, які напряму не пов’язані з його фахом.

Лікарю ветеринарної медицини, який приступає до роботи як підприємець, слід розуміти своє становище у ринковій системі і остерігатись помилкового припущення: „Що якщо він розуміє спеціальну сторону свого бізнесу, то він вже достатньо розбирається і у самому бізнесі як діяльності, направленій на отримання прибутку”. Хоча спеціальна сторона ветеринарного бізнесу і ведення власне підприємницької діяльності – це зовсім різні речі.

Значно зменшити комерційні ризики, упорядкувати роботу підприємця, спрогнозувати розвиток справи покликане бізнес-планування, яке є одним з основних елементів підприємницької діяльності.

Бізнес-план – це детальний, чітко структурований і ретельно підготовлений письмовий документ, який описує сутність підприємницької ідеї, шляхи і засоби її реалізації та визначає ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу.

У бізнес-плані формулюються перспективи та поточні цілі реалізації ідеї, оцінюються сильні і слабкі сторони бізнесу, наво­дяться результати аналізу ринку та його особливостей, виклада­ються подробиці функціонування підприємства за цих умов, ви­значаються обсяги фінансових і матеріальних ресурсів для реалізації проекту.

Бізнес-план має відповісти на три ключових питання:

- Яке підприємство сьогодні?

- Яких показників підприємство має досягти?

- Які засоби та методи досягнення поставлених завдань?

і повинен показати, як перейти від існуючого стану до бажаного, відобразити поточні завдання і завдання середньострокової і довгострокової перспективи.

Функції бізнес-плану. Бізнес-план у ринковій системі господарювання виконує дві найважливіші функції (рис. 64):

1) зовнішню — оформлення підприємницької ідеї для представлення її потенційним кредиторам, партнерам тощо;

2) внутрішню (життєво важливу для діяльності самого підприємства) – опрацювати механізм самоорганізації, тобто цілісну, комплексну систему управління реалізацією підприємницького проекту.

У першому випадку бізнес-план розглядається як інструмент залучен­ня необхідних для реалізації проекту фінансових ресурсів, документ, який у вигідному світлі демонструє бізнес-ідею, прибутковість проекту. Якщо бізнес-проект підкріплений ретельно розробленим, правдивим бізнес-планом, має чітку та ґрунтовану стратегію успіху, тоді він заслуговує на фінансову підтримку.

У другому випадку бізнес–план розглядається як робочий інструмент ветеринарного підприємця.

Можна виділити два напрямки його застосування:

1) як інструмент стратегічного планування та оперативного управління діяльністю підприємства. Розробка бізнес-плану вимагає визначення й оперативних дій для досягнення стратегічних цілей, тобто бізнес-план є основою поточного планування всіх аспектів діяльності підприємства, він сприяє глибшому усвідомленню працівниками особистих завдань, пов'язаних зі спільним для них бізнесом;

2) як механізм аналізу, контролю й оцінки діяльності підприємства. Бізнес-план дає змогу аналізувати, контролювати й оцінювати успішність діяльності в процесі реалізації підприємницького проекту, виявляти відхилення від плану та своєчасно коригувати напрямки розвитку бізнесу.

В умовах ринкової системи господарювання бізнес-план – це активний робочий інструмент управління, відправний пункт усієї планової та виконавчої діяльності підприємства; це документ, який визначає оптимальні за часом і найменш ризико­вані шляхи реалізації підприємницького проекту.

Рис. 64. Функції бізнес-плану.

Хто саме зацікавлений у бізнес-плані?

– По-перше – власник підприємства або приватний підприємець. Практика свідчить, що без ретельного планування взагалі не слід розпочинати підприємницьку діяльність, тому що тоді ризик невдачі занадто великий.

– По-друге – менеджер, керівник підприємства, якому необхідний інструмент для управління і контролю комерційної діяльності, еталон, на який необхідно рівнятись.

– По-третє – кредитор (банк, інвестор, майбутній партнер), якому бізнес-план необхідний для оцінки перспективності комерційної ідеї та окупності підприємства.

Бізнес-план потрібно складати у таких випадках:

• створення нового підприємства чи початок приватної практики;

• зміна власника підприємства;

• зміна напряму діяльності;

• зміна економічної ситуації;

• залучення додаткового капіталу;

• реконструкції та реструктуризації.

Можливості, які дає бізнес-план підприємцю:

1. Залучення фінансування.

2. Комунікація з партнерами, постачальниками та клієнтами.

3. Моделювання управління майбутнім бізнесом, розуміння сучасного стану, мети та планування переходів з одного стану в інший у міру виконання завдань.

4. Попереднє визначення перешкод та запобігання ризику втрат.

5. Розвиток особистих управлінських якостей підприємця.

6. Оцінка реалістичності й доцільності бізнес-ідеї.

Загальні правила бізнес-планування. Першим кроком створення бізнес-плану є розробка бізнес-ідеї. Основною мотивацією до підприємницької діяльності в галузі ветеринарної медицини можуть бути бажання зберегти вид фахової діяльності, прагнення до самореалізації.

З огляду на те, що ветеринарна медицина – це ліцензований вид діяльності, існує обмежена сфера для бізнесу у ветеринарній медицині, приватна практика, виробництво та торгівля медикаментами і ветеринарними товарами та роботи з дезінфекції, дезінсекції, дератизації. Але у починаючого підприємця завжди є можливість створити свою унікальну справу з погляду організації бізнесу.

У бізнес-плануванні має бути створення інформаційного поля планування, тобто збір достовірної інформації з необхідних питань.

Достовірність інформації відіграє важливу роль, оскільки на ній будуть базуватись усі висновки та розрахунки та сплановані дії, які реалізуватимуться на практиці. На цьому етапі інформація є фундаментом, на якому буде надалі будуватись підприємництво

Інформаційне поле бізнес-плану – це сукупність докумен­тів чи даних правового, економічного, комерційно­го, науково-технічного та соціального характеру, які забезпечують інформаційні потреби підприємця в процесі опрацювання бізнес-плану.

Яка конкретно інформація необхідна ветеринарному підприємцеві для розроб­ки бізнес-плану? Насамперед, відбирають маркетингову інформацію, про те, що саме споживач хоче купити. Це інформація про:

• наявність та кількість потенційних споживачів продукції майбутнього бізнесу, їхні запити і незадоволені потреби. Це, в першу чергу, власники продуктивних та домашніх тварин, дрібні тваринницькі господарства тощо, які не отримують ветеринарного обслуговування або не задоволені ним;

• характеристика аналогічних послуг, які вже надаються конкурентами, та ціни на них;

• особливості просування ветеринарних послуг і товарів на конкретний ринок;

• інші відомості, що характеризують ринок майбутнього ветеринарного бізнесу.

Також збирають виробничу, технологічну інформацію про:

• новітні способи лікування тварин, препарати;

• рівень кваліфікації конкурентів, можливість покращення професійних якостей;

• встановлення контактів та ведення переговорів з потенційними партнерами та постачальниками.

Збирають фінансову інформацію про:

- рівень рентабельності аналогічної продукції чи послуги;

• необхідний стар­товий капітал;

• особливості руху готівки та розрахунків за здійснення діяльності;

• оподаткування підприємництва;

• страхування комерційної діяльності тощо.

Не­обхідна також загальноекономічна інформація про:

• загальноекономічні й галузеві фактори, що впливають на процес реалізації підприємницького проекту (загальноекономічна ситуація, соціальні та політичні умови, законодавчі обмеження, сприятливі можливості й загро­зи, тенденції розвитку галузі).

Ринок ветеринарних послуг та товарів ще не досяг того рівня розвитку та системності, коли необхідну точну інформацію можна було б замовляти у спеціалізованих маркетингових компаніях, які виконують пошук і аналіз необхідних даних на замовлення.

Основними джерелами інформації для опра­цювання бізнес-плану ветеринарного підприємця, як правило, є:

• власний досвід практичної діяльності;

• безпосередні особисті контакти з майбутніми споживачами, постачальниками, торговими агентами;

• відомості про конкурентів, які отримують, збираючи всі наявні дані про них, контактуючи з їхніми працівниками;

• статистична інформація про стан і тенденції розвитку ветеринарного обслуговування;

• інформація від державних установ ветеринарної медицини;

• поточні аналітичні огляди економічної та ринкової ситуації, огляди проблем галузі у періодичних виданнях;

• рекламні матеріали, інформаційно-комерційні матеріали виставок, ярмарків та науково-практичних конференцій;

• публікації з питань підприємництва тощо;

• самостійне опитування потенційних споживачів.

Цінність бізнес-плану залежить від корисності інформації, яку він містить. У про­цесі формування інформаційного поля бізнес-плану особливу увагу звертають на якість базової інформації.

Основними показниками якості інформації вважають:

1. об'єктивність (інтегральний показник, що поєднує оцінки пов­ноти, точності та несуперечливості інформації);

2. актуальність (відповідність конкретним інформаційним пот­ребам);

3. своєчасність (здатність задовольняти інформаційні потреби у прийнятний для використання термін);

4. комунікативність (зрозумілість для підприємця);

5. наочність (очевидність).

Водночас інформаційне поле бізнес-плану не може складатися тільки з фактичної інформації.

Будь-яке передбачення майбутнього, у тому числі й розробка бізнес-плану, завжди характеризується тим чи іншим ступенем невизначеності. Навіть найліпший бізнес-план завжди ґрунтується на певних припущеннях стосовно можливих об­сягів продажу та їх динаміки, можливих цін на продукцію бізнесу, частки та місткості ринку тощо. Кожне з таких припущень треба стисло, але чітко охарактеризувати в бізнес-плані. Інвес­тори та кредитори зможуть оцінити ступінь їхньої ймовірності.

Після завершення створення інформаційного поля слід визначитися з ключовими задачами, які має вирішити бізнес-план, а саме:

• Мета, з якою розробляється бізнес-план:

• залучення зовнішнього капіталу;

• комунікації з партнерами;

• моделювання системи управління;

• попереднє визначення перешкод;

• розвиток власних управлінських навичок.

• Аудиторія, для якої призначається бізнес-план:

• потенційні кредитори;

• партнери по бізнесу;

• співробітники;

• сам підприємець.

• Розміри бізнесу і фінансові потреби підприємництва:

• великі;

• середні;

• малі.

• Характеристика продукту (послуги):

• простий/складний;

• новий/традиційний;

• для виробництва/для споживача.

• Сфера ветеринарного бізнесу:

• приватна практика;

• виробництво ветеринарних товарів;

• роздрібна, оптова торгівля;

• надання послуг зі здійснення ветеринарно-санітарних заходів.

Все це разом буде впливати на зміст бізнес-плану та напрямок подальшої підприємницької діяльності.

Технологія складання та структура бізнес-плану. Бізнес-план складається, як правило, на 3-5 років із деталізацією першого року роботи. Обов’язково у бізнес-плані мають бути висвітлені питання Менеджменту (управління), Маркетингу (створення і просування товару/послуги на ринок) та Фінансування (фінансовий план та детальний план витрат і прибутків – бюджет) (рис. 65). Ще ці елементи називають – 3М, на яких стоїть бізнес-план, від англійських слів Menegment, Marketing, Money.

Рис 65. Складові бізнес-плану.

Бізнес-план зазвичай не перебільшує 30 сторінок.

У діловому світі існує традиційна форма бізнес-плану, хоча залежно від кожного конкретного випадку структура бізнес-плану може змінюватись.

Так, типовий бізнес-план ветеринарного лікаря-підприємця складається з наступних розділів:

1. Титульний аркуш. На титульному аркуші вказується повна назва ветеринарної установи, або ім’я підприємця, адреса, контактні телефони, також одним реченням вказується напрямок проекту, його вартість.

На титульному аркуші слід зазначити заяву про конфіденційність інформації, викладеної у бізнес-плані, ця інформація є плодом інтелектуальної діяльності власника та може утримувати у собі комерційну таємницю.

2. Зміст. У змісті перераховуються розділи бізнес-плану із зазначенням номерів сторінок.

3. Резюме. Хоча резюме і знаходиться на самому початку бізнес-плану, воно складається у самому кінці написання бізнес-плану і є чи не найбільш важливим його елементом. Резюме має вміщуватись на одну сторінку і містити сконцентровану інформацію, яка є результатом кропіткої роботи, і повністю характеризує проект, починаючи від його суті і вартості, і до термінів окупності тощо.

4. Напрямок діяльності (спеціалізація) та продукція (послуга). У цей розділ входить інформація про вид підприємницької ветеринарної діяльності, якою згідно із правилами видачі ліцензії може бути:

- приватна практика;

- виробництво та реалізація медикаментів та ветеринарних товарів;

- ветеринарно-санітарні заходи.

Слід описати поточну ситуацію у галузі ветеринарної медицини. Охарактеризувати продукт (послугу), який буде запропонований на ринок, наприклад асортимент та цінову групу медикаментів, перелік лікувальних та профілактичних послуг тощо.

5. Дослідження ринку ветеринарних товарів (послуг). Загальна характеристика ринку продукту, стан ринку, рівень та еластичність попиту, ємкість ринку. Аналіз стану ветеринарної справи у передбачуваній зоні обслуговування, наявність та характеристика перспектив розвитку та конкурентної боротьби.

Повний аналіз конкурентів. Характеристика цільового сегменту ринку, якому є подібна за своїми ознаками група споживачів, тенденції зміни кількості поголів’я, попиту.

Ємкість ринку – кількість максимального прибутку, який можна отримати за здійснення приватної практики у зоні діяльності за визначений період часу. Важливий показник, обмежує ріст і розвиток підприємництва, визначити його можна, помноживши кількість тварин на середньорічну вартість ветеринарного обслуговування. Цю вартість можна вирахувати, аналізуючи рівень захворюваності серед тварин зони обслуговування, зважаючи на кількість обов’язкових обробок та коефіцієнтів захворюваності тварин, або скористатися запропонованими нормами.

Слід враховувати цінову еластичність попиту на товари та послуги.

6. План маркетингу. Перелік товарів і послуг (унікальні особливості товару чи послуги, які б вирізняли його серед інших). Корисним є створення нових товарів та постійне вдосконалення традиційних, при цьому дуже важливим є орієнтація на визначений сегмент ринку і врахування його особливостей.

Порядок ціноутворення. Ціноутворення може бути різним залежно від завдань бізнес-плану та кон’юнктури ринку.

Основні типи ціноутворення:

• собівартість плюс прибуток;

• приймання традиційної ціни товару або послуги;

• орієнтація на цінового лідера або на конкурентів;

• метод цільового прибутку;

• ціноутворення на основі суб’єктивної оцінки товару споживачем.

Рекламна компанія та організація збуту. Реклама розробляється відповідно до сегменту ринку. Також описуються заходи зі стимулювання збуту та стратегія проникнення на ринок.

7. Організаційний план та правове забезпечення діяльності лікаря-підприємця мають включати інформацію про наступне:

• організаційно-правова форма бізнесу (за можливими видами);

• розрахунок потреби в персоналі, враховуючи сезонність попиту;

• структура організації та схема управління нею;

• кадрова політика та стратегія організації;

- правове забезпечення створення організації чи приватної справи: державна реєстрація бізнесу, ліцензування, вибір системи оподаткування, вимоги ветеринарного обліку і звітності та їх організація тощо.

8. Оцінка ризиків та страхування. Ризики – невід’ємна частина підприємницької діяльності, але їх прогнозування та планування попереджувальних заходів може звести небезпеку до мінімуму (рис. 66).

Внутрішні фактори
Trength – сила	Weakness – слабкість
Зовнішні фактори
Opportunities – можливості	Treats – загрози

Рис. 66. Схема SWOT-аналізу

У розділі наводиться оцінка впливу на підприємство загальних економічних факторів (прогнозування ризиків), стратегія страхування підприємницької діяльності і тварин у зоні обслуговування.

9. Фінансовий план (бюджет). Під час розробки фінансового плану враховуються видатки, прибутки, амортизаційні відрахування, обслуговування кредиту, валовий прибуток, чистий прибуток, розподіл прибутку.

Бізнес-план має бути зрозумілим, охоплювати всі сфери діяльності фірми, всі дані та ідеї у бізнес-плані мають бути узгоджені між собою.

Контрольні запитання:

1. Що таке бізнес-план ветеринарного лікаря-підприємця?

2. На підставі яких даних складається бізнес-план?

3. Які функції виконує бізнес-план?

4. В яких випадках складається бізнес-план?

5. Які розділи має містити бізнес-план?

6. Яка технологія складання бізнес-плану?

Завдання для практичних занять. Скласти бізнес-плани різних закладів ветеринарної медицини та лікаря-підприємця, фізичної особи.