Вступ

Полтавська область представлена унікальним історико-культурним надбанням і характерним сполученням природних умов та ресурсів, які дають можливість створювати туристичний продукт як масового, так і нестандартного та елітарного ринків. Існують усі передумови для інтенсивного розвитку внутрішнього та іноземного туризму: особливості географічного положення та рельєфу, сприятливий клімат, багатство природного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалів.

Сьогодні область входить у 10 найпопулярніших областей України по рейтингу відомих брендів та місць відпочинку. З полтавською землею пов’язані життя та творчість багатьох видатних письменників і діячів науки, культури. Актуальними для області є питання розвитку і збереження народних промислів та ремесел. Традиційні народні ремесла є чудовим доповненням до загального колориту області, наочним відтворенням історико-культурної спадщини  Полтавської  області  та важливим додатком туристично-екскурсійних можливостей регіону. Розроблено понад 100 історико-культурних та етнографічних туристичних маршрутів, основними із яких є: “Полтава – духовна столиця України”, “Історичне поле Полтавської битви”; “Літературна Полтавщина”; “Гастрономічні шляхи Полтавщини”; “Гоголівські місця Полтавщини”; “Етнографічні туристичні маршрути, народні промисли ужитково-декоративного мистецтва” та інші. Популярністю користуються музеї із атракціями: рушника (село Степне, Полтавський район) та українського весілля (село Великі Будища, Диканський район) та багато інших.

Духовно-історична спадщина активно популяризується 34 державними і 100 громадськими музеями, які включені в туристичні та екскурсійні маршрути. Історичну цінність представляють безліч православних храмів, монастирів, соборів, що є пам’ятками архітектури і культури ХІІІ – XIX століть. Найбільш цікавими, ще й із точки зору релігійного паломництва, є Мгарський (місто Лубни) та Хрестовоздвиженський (місто Полтава) монастирі.

Туристично-рекреаційний потенціал Полтавщини представлений сприятливими кліматичними чинниками і цінними туристичними ресурсами, такими, як джерела мінеральних лікувально-оздоровчих вод, які використовуються у 12 санаторно-курортних закладах (Великобагачанський, Зіньківський, Миргородський, Новосанжарський, Полтавський райони). ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів “Миргородкурорт” – одна із найбільш потужних санаторно-курортних систем в нашій державі. У травні 2011 року прийнято Закон України “Про оголошення природних територій міста Миргорода Полтавської області курортом державного значення”.

До послуг відпочиваючих – 363 території та об’єкти природно-заповідного фонду: заказники, пам’ятки природи та садово-паркового мистецтва, регіональні ландшафтні парки, дендропарки, заповідні урочища та багато іншого. Розвинена мережа мисливських угідь, де дозволено контрольоване полювання на вовків, зайців, кабанів, лосів, оленів, косуль, лисиць, качок, зокрема в Диканському, Пирятинському, Миргородському та інших районах області.

Розвиток туристичного бізнесу забезпечує 226 туристичних фірм. Реєстр екскурсоводів області складається із 197 фахівців, який постійно поповнюється новими кадрами. Функціонує більш ніж 70 закладів розміщення, матеріальна база яких модернізується відповідно до вимог часу. Більшість із них зосереджена в Полтаві, Миргороді, Кременчуці. Вздовж основних магістралей до послуг мандрівників – мотелі та кемпінги, а також – затишні кафе з кухнею різних народів. В області функціонує 80 осель зеленого туризму.

Розроблено маршрути з активним способом пересування, які успішно доповнюють послуги сільського зеленого туризму: сплави на байдарках, катамаранах і плотах по річках Ворсклі, Пслу, Сулі, Орелі; кінноспортивні маршрути (активно діють кінноспортивні комплекси в Чутовому, Супрунівці, Кованьківці Полтавського та Білоцерківці Великобагачанського районів та багато інших); популярності набуває вітрильний туризм (яхтові тури по Дніпру).

Рішенням четвертої сесії шостого скликання обласної ради затверджено “Обласну програму розвитку туризму і курортів на 2011–2015 роки”, яка передбачає фінансування галузі туризму в сумі 200 тисяч гривень та фінансування комунальної установи “Рекреаційний центр “Криворудський” Полтавської обласної ради (підвідомчої установи відділу з питань туризму і курортів облдержадміністрації) у сумі 100 тисяч гривень щорічно.

Фінансування галузі з обласного бюджету дає можливість підтримки участі представництва області у всеукраїнських та міжнародних виставкових заходах, створення іміджевої продукції. Цього року представники області взяли участь у III туристичній виставці “Феодосія. Відпочинок. Туризм-2012” (м. Феодосія); виставці “Алушта — золоті ворота ПБК. Сезон-2012” (м. Алушта); XXI Міжнародному туристичному ярмарку “Крим. Курорти. Туризм-2012” (м. Ялта); Всеукраїнському благодійному Великодньому ярмарку (м. Київ, ДП “Український дім”), II Міжнародному туристичному форумі “Розвиток екологічного туризму в країнах Чорноморського басейну: ресурси та інновації” (м. Херсон); “Чернігівщина туристична” (м. Чернігів); Всеукраїнському молодіжному туристичному фестивалі “Дивосвіт” (м. Київ).

Актуальні питання розвитку туристичної галузі області вирішуються у співпраці з громадськими організаціями туристичної галузі: Обласний туристичний кластер (голова – Наталія Однойко), Спілка екскурсоводів Полтавщини (голова – Тамара Кулинич, почесний голова – Анатолій Чернов), Полтавське регіональне відділення спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні (голова спілки – Людмила Мартьянова), Громадська організація екологічного спрямування “Зелена хвиля” (голова – Віталій Пигарев), Полтавська обласна спілка краєзнавців (голова – Олексій Нестуля), Полтавська обласна федерація спортивного туризму (президент – Ольга Скляр).

Туризм розвивається завдяки заходам, які системно проводяться в районах та містах області:  чемпіонат Полтавської області з водного та велосипедного туризму (Полтавський район); “Пісні бузкового гаю” та “Диканські передзвони” (Диканський район); “Ярмарок – Техношоу” (м. Комсомольськ); еко-фестиваль “Лель” (с.Крива Руда Семенівського району); “Свято полтавської галушки” (м.Полтава); прес-тур для журналістів з провідних видань України, обласне свято Івана Купала (с.Гоголеве Шишацького району), Національний Сорочинський ярмарок (Миргородський район), туристичне культурно-мистецьке свято “Пісенні мандри” (Полтавський район).

Область системно готувалася до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Євро-2012. Проведено курси екскурсоводів на базі Полтавського університету економіки і торгівлі. Сформовано списки з більш ніж 200 волонтерів-перекладачів із числа студентів, школярів та представників населення, які були задіяні для роботи із органами державної влади та силовими структурами, медичними закладами області.

Організовано семінари, “круглі столи”, конференції для представників туристичного бізнесу області (екскурсоводів, працівників туристичних фірм, директорів закладів розміщення, ректорів вузів Полтави, начальників відділів культури і туризму райдержадміністрацій) з питання покращення якості та асортименту послуг.

Міжвідомчою робочою групою проводився моніторинг стану готовності туристичних об’єктів області (закладів харчування та об’єктів туристично-готельного комплексу Полтавщини), що розташовані за маршрутом руху учасників Євро-2012 і туристів.

На виконання доручення Президента України та Державного агентства України з туризму та курортів (яке на сьогодні є центральним органом виконавчої влади в галузі туризму) здійснено паспортизацію та інвентаризацію 180 туристичних об’єктів області.

Продовжується робота з розробки бігбордів про туристичні об’єкти області та їхнє розміщення вздовж основних автомагістралей. Друкувалися рекламно-інформаційні матеріали про туристичний потенціал регіону – путівник “Полтавщина туристична” (українською та англійською мовами).

Активно працюють туристично-інформаційні центри Полтавщини, більшість яких знаходиться в музейних закладах області, на автовокзалах, в готельних закладах. Серед найпопулярніших, які у споживачів мають найвищий рейтинг, – Полтавського краєзнавчого музею (двомовний – українською та англійською мовами), Полтавської райдержадміністрації та Державного історико-культурного заповідника “Поле Полтавської битви”.

З нагоди відзначення Всесвітнього дня туризму та Дня туризму в Україні в області проводиться низка заходів. Доброю традицією стало проведення регіонального професійного конкурсу фахівців туристичної галузі “Туристична гостинність Полтавщини”. Цього року конкурс проводиться вдруге. Виявлення теоретичних знань у конкурсантів пройшло шляхом проведення тестування. Проведення конкурсу сприяє підвищенню кваліфікації фахівців для сфери туризму, іміджу галузі, рекламування обласного туристичного продукту Полтавщини, це підбиває підсумки роботи галузі з відзначенням кращих представників на офіційних урочистостях.

Полтавщина з її історико-культурними пам’ятками, неповторними краєвидами та унікальними архітектурними комплексами, багатою спадщиною етносів та привітними щирими людьми має всі умови для розвитку туристичної індустрії.

Полтава - це найкрасивіший зелене місто на Лівобережній Україні. Його історія почалася ще з первісних людей. У VI-V століттях до н.е. тут проживали племена скіфів кочовиків і землеробів. Сама ж назва міста походить від назва річки Лтава. Вперше згадується як укріплення на р. Лтаві у 1174 році в Іпатіївському літописі. І від цієї дати було введено відлік. У 1974 роціПолтава відзначила 800-річчя. Але місто виникло набагато раніше. Цьому свідки розкопки, проведені в історичному центрі Полтави, які стали фундаментом офіційного визначення 1100-літнього віку міста в 1999 році. Зараз же вважається, що Полтава зародилася в 899 році.

Додаткові послуги

Сучасна наука поділяє розвиток туризму на декілька етапів залежно від

зміни наступних факторів: мотивації подорожей; способу подорожей і розвитку транспортних засобів; кількості подорожуючих і охоплення туризмом різних верств населення. За цими критеріями історичний шлях розвитку туризму можна поділити на чотири етапи:

• 1-й етап (до 1841 р.) – початковий етап;

• 2-й етап (1841–1914 pp.) – період елітарного туризму і становлення туризму як галузі;

• 3-й етап (1914–1945 pp.) – період становлення масового туризму і формування індустрії туризму;

• 4-й етап (з 1945 р. по теперішній час) - монополізація туристської індустрії.

Туризм – тимчасовий виїзд людини з місця постійного

проживання з оздоровчою, пізнавальною або професійно-діловою метою без заняття оплачуваною діяльністю.

турист – особа, яка здійснює подорож у межах своєї країни або

в іншу країну з різною, не забороненою законом країни перебування ме-тою, на термін від 24 годин до одного року, без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов’язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін.

Додаткові послуги – це обсяг послуг, що не належать до основних по-

слуг готелю, замовляються і сплачуються споживачем додатково за окремим

договором.

Додаткові послуги за загальними ознаками щодо задоволення попиту

можна поділити на групи, а саме:

• послуги для забезпечення комфортності перебування гостей в готелі та

в районі їх тимчасового знаходження:

• інформаційні (інформування про послуги, пропоновані готелем, роз-

• ташування готелю, транспортне обслуговування, пропозиції щодо придбання

• товарів, сувенірів тощо, наявність історико-культурних пам'яток і культурно-просвітних установ);

• –прально-побутові (прання, прасування одягу, ремонт взуття, годинни-ків, валіз, спортивного інвентарю тощо);

• – посередницькі (резервування місць у культурно-розважальних

установах, замовлення театральних квитків, резервування номерів в іншихмісцях перебування);

• автотранспортні послуги (гараж, стоянка, дрібний ремонт транспорт-

них засобів):

• продаж товарів, видань ЗМІ. сувенірів тощо;

• прокат спортивного, пляжного інвентарю, комп'ютерного обладнання,

автомобілів, розмножувальної техніки тощо;

• зберігання кореспонденції, цінних речей;

• послуги щодо поінформування подорожуючих про район, країну пере-

бування (організація екскурсій, зустрічей, перегляд фільмів, участь в урочистостях з нагоди національних свят тощо);

• послуги, що передбачають підвищення рівня комфорту в готельних

• номерах (харчування в номері, встановлення додаткового обладнання тощо);

• –послуги, пов'язані із задоволенням особливих побажань гостей-діячів

• мистецтва, спортсменів, бізнесменів та ін. (користування музичними інструментами, спортивним знаряддям, послуги особистих екскурсоводі, перекладачів, секретарів, забезпечення телексним, супутниковим зв'язком, комп'ютерним обладнанням тощо).

Готелі, які не можуть самостійно виконувати весь комплекс додаткових

послуг, укладають договори на надання відповідних послуг із комунальне-

побутовими, транспортними, банківськими, торговельними підприємствами й закладами культури. Поряд з послугами проживання і харчування пропонуються такі нові додаткові послуги, як: обслуговування ділових зустрічей, спортив-ні, медичні, посередницькі, комунально-побутові, послуги підприємств харчування та ін.

Перелік додаткових послуг істотно відрізняється в різних за видами та категоріями готелях. Готелі категорії "Люкс" або "5*" повинні надавати всі додаткові послуги самостійно. Для цього вони мають розгалужену мережу підрозділів (перукарню, ресторан, кафе, бар, відділення зв' язку та банку, крамниці, кіоски, хімчистку, касу з продажу квитків на всі види транспорту тощо), що виробляють і реалізовують різноманітні додаткові послуги.

Готелі, які не можуть самостійно виконувати весь комплекс додаткових послуг, укладають договори на їхнє надання із відповідними комунально-побутовими, транспортними, банківськими, торговельними підприємствами, закладами культури та ін.

За способом надання додаткові послуги можуть бути платними та безплатними. До безкоштовних послуг належать:

• зберігання багажу в камерах схову (не більше двох місць);

• доставка телеграфної кореспонденції в номер;

• виклик швидкої допомоги;

• доставка в номер термометра, медикаментів першої необхідності;

• побудка гостей готелю в будь-який час (на їхнє прохання);

• доставка в номер довідкової та сувенірної реклами, фірмових конвертів і паперу;

• зберігання грошей, цінних паперів (відповідно до опису);

• надання довідкової інформації про розташування й режим роботи пунктів побутового обслуговування та інших послуг.

Удосконалюючи систему вітчизняного сервісу, необхідно наближати її до загальноприйнятих світових норм і стандартів.

У сучасних готелях організація системи надання послуг досягла нової прогресивної технології обслуговування туристів. Так, великою зручністю для гостей готелю є запровадження пластикових карток. Закодовані картки містять дані, необхідні для готелю (вони можуть записуватись ще під час бронювання номеру), а електронний код слугує ключем для входу в номер.

Американські готельні фірми за допомогою такої картки забезпечують гостеві доступ до значної кількості послуг безпосередньо через телевізор у номері. Спеціальний пристрій, під'єднаний до телевізора, дозволяє туристові резервувати місця в ресторані, вибирати страви для подання їх у номер, порахувати баланс своїх витрат у готелі, забронювати авіаквитки, місця в готелях, взяти автомобіль напрокат тощо. Для ділового туриста готельні номери вже почали оснащувати автоматичними телефонами, комп'ютерами, машинами для передачі факсимільних зображень. Для отримання цих послуг туристові достатньо скористатися кредитною карткою, за допомогою якої всі витрати автоматично фіксуються і записуються на його рахунок.

Полтава духовна столиця України

Тривалiсть: 1 день

Місце збору групи: м.Полтава, Соборний майдан

Місце та час завершення програми: м.Полтава, Сонячний парк