4. Роботодавець;

5. представник лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство;

6. представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

64. Розслідування випадку професійного захворювання проводиться протягом:

1. 3 робочих днів;

2. 5 робочих днів;

3. 10 робочих днів;

4. 15 робочих днів.

65. До основних параметрів мікроклімату виробничих приміщень не належить:

1. температура повітря;

2. іонізація повітря;

3. вологість повітря;

4. швидкість руху повітря.

66. Оптимальна температура повітря виробничого приміщення становить:

1. 15⁰С-18⁰С;

2. 18⁰С-22⁰С;

3. 22⁰С-25⁰С.

4. 26⁰С-28⁰С.

67. Оптимальна вологість повітря виробничого приміщення становить:

1. 20-40 %;

2. 40-60%;

3. 60-80%;

4. 80-100%.

68. Оптимальна швидкість руху повітря у виробничих приміщеннях взимку становить:

1. 0,5-1 м/с;

2. 0,3-0,5 м/с;

3. 1- 2 м/с;

4. 3-3,5 м/с.

69. Прилад, за допомогою якого вимірюють вологість повітря виробничого приміщення, називається:

1. термометр;

2. психрометр;

3. анемометр;

4. газоаналізатор.

70. Прилад, за допомогою якого вимірюють швидкість руху повітря виробничого приміщення, називається:

1. термометр;

2. психрометр;

3. анемометр;

4. газоаналізатор.

71. Прилад, за допомогою якого визначають хімічний склад повітря виробничого приміщення, називається:

1. термометр;

2. психрометр;

3. анемометр;

4. газоаналізатор.

72. Вентиляція, що здійснюється за рахунок сили вітру і природних гравітаційних сил – це:

1. природна;

2. неорганізована;

3. механічна (штучна);

4. витяжна.

73. Система опалення, в якій усі елементи конструктивно об’єднані в одному агрегаті, розміщеному в опалювальному приміщенні або поряд, називається:

1. місцева;

2. автономна;

3. центральна;

4. районна.

74. Система опалення, в якій генератор міститься ззовні оплювальних приміщень, а теплота до них передається за допомогою теплоносія і нагрівальних приладів, називається:

1. місцева;

2. автономна;

3. центральна;

4. районна.

75. Освітлення виробничих приміщень не буває:

1. природним;

2. штучним;

3. загальним;

4. комбінованим

76. Залежно від призначення штучне освітлення не буває:

1. робоче;

2. локалізоване;

3. аварійне;

4. евакуаційне;

6. охоронне.

77. Сприймаються органом слуху людини як звук механічні коливання у діапазоні частот:

1. 1000-4000 Гц;

2. 20-20000 Гц;

3. 3000-5000 Гц;

4. 15-1500 Гц.

78. Шум – це коливальний процес, який поширюється:

1. в будь-якому середовищі;

2. в твердих тілах;

3. в воді;

4. в газоподібному середовищі.

79. Вібрація – це коливальний процес, який поширюється:

1. в будь-якому середовищі;

2. в твердих тілах;

3. в воді;

4. в газоподібному середовищі.

80. Прилад, за допомогою якого вимірюють звукові характеристики, називається:

1. газоаналізатор;

2. анемометр;

3. шумомір;

4. психрометр.

81.Вібрації, що передаються через опорні поверхні на тіло людини у положенні стоячи або сидячи - це:

1. загальні;

2. місцеві;

3. автономні;

4. локальні.

82. Вібрації не викликають негативних змін таких органів та систем органів людини:

1. нервової системи;

2. серцево-судинної системи;

3. травної системи;

4. опорно-рухової системи.

83. Тепловим називається такий вид випромінювання:

1. ультрафіолетове;

2. радіоактивне;

3. електромагнітне;

4. інфрачервоне.

84. Чи може звичайний одяг захистити від дії ультрафіолетового випромінювання:

1. так;

2. ні.

85. Чи може звичайний одяг захистити від дії інфрачервоного випромінювання:

1. так;

2. ні.

86. Система організаційних заходів і технічних засобів, що запобігають дії на працюючих небезпечних виробничих факторів – це:

1. гігієна праці;

2. виробнича санітарія;

3. техніка безпеки;

4. фізіологія праці.

87. Технічні засоби, що створюють перешкоду між людиною і небезпечним виробничим фактором і запобігають проникненню людини або частин її тіла в небезпечну зону – це:

1. захисні огородження;

2. запобіжні пристрої;

3. блокуючі пристрої;

4. гальмівні пристрої.

88. Технічні пристрої, що використовуються, коли певний контрольований параметр може з різних причин виходити за встановлені межі, створюючи при цьому аварійну ситуацію – це:

1. захисні огородження;

2. запобіжні пристрої;

3. блокуючі пристрої;

4. гальмівні пристрої.

89. Технічні пристрої, які використовуються, якщо в процесі роботи не можна досягти повної гарантії абсолютної безпеки обслуговуючого персоналу – це:

1. захисні огородження;

2. запобіжні пристрої;

3. блокуючі пристрої;

4. гальмівні пристрої.

90. Технічні пристрої, які призначені для швидкої зупинки машин, рухомих частин виробничого обладнання, утримання машин на схилах та інше – це:

1. захисні огородження;

2. запобіжні пристрої;

3. блокуючі пристрої;

4. гальмівні пристрої.

91. Сигнальний колір, який застосовують для позначення безпосередньої небезпеки, заборони – це:

1. червоний;

2. жовтий;

3. синій;

4. зелений.

92. Сигнальний колір, що означає попередження, можливу небезпеку – це:

1. червоний;

2. жовтий;

3. синій;

4. зелений.

93. Сигнальний колір, що означає вказівку, інформацію – це:

1. червоний;

2. жовтий;

3. синій;

4. зелений.

94. Сигнальний колір, який застосовують для ламп, що сигналізують про нормальну роботу машини, для позначення евакуаційних виходів – це:

1. червоний;

2. жовтий;

3. синій;

4. зелений.

95. Знаки безпеки, що мають форму кола, по периметру якого є червона смуга, а біле поле з нанесеним чорною фарбою відповідним символом, перекреслюється червоною смугою такої ж ширини – це:

1. забороняючі;

2. попереджуючі;

3. зобов’язуючі;

4. вказівні.

96. Знаки безпеки, що мають форму трикутника, по периметру якого нанесена чорна смуга, а на жовтому полі знака-відповідні символи чорного кольору – це:

1. забороняючі;

2. попереджуючі;

3. зобов’язуючі;

4. вказівні.

97. Знаки безпеки, що мають форму кола, по периметру якого нанесена тонка біла смуга, а на синьому полі білою фарбою-відповідні символи – це:

1. забороняючі;

2. попереджуючі;

3. зобов’язуючі;

4. вказівні.

98. Знаки безпеки, що що мають форму прямокутника синього кольору з білим полем посередині, на якому нанесені відповідні символи – це:

1. забороняючі;

2. попереджуючі;

3. зобов’язуючі;

4. вказівні.

99. Сукупність факторів виробничого середовища, що впливають на працездатність і здоров’я людини в процесі праці – це:

1. виробнича санітарія;

2. умови праці;

3. гігієна праці;

4. безпека праці.

100.Умови праці, за яких виключено несприятливий вплив на здоров’я працюючих виробничих факторів, створюються передумови для зберігання високого рівня працездатності, відносяться до:

1. І класу;

2. ІІ класу;

3. ІІІ класу;

4. ІV класу.

101.Умови праці, при яких рівень виробничих факторів не перевищує ГДР, а можливі функціональні зміни, викликані трудовим процесом, відновлюються під час регламентованого відпочинку, відносяться до:

1. І класу;

2. ІІ класу;

3. ІІІ класу;

4. ІV класу.

102.Умови праці, при яких внаслідок порушення санітарних норм, можливе перевищення ГДР, що викликає функціональні зміни організму і може призвести до стійкого зниження працездатності і порушення здоров’я працюючих, відносяться до:

1.І класу;

2. ІІ класу;

3. ІІІ класу;

4. ІV класу.

103. Умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя, відносяться до:

1.І класу;

2. ІІ класу;

3. ІІІ класу;

4. ІV класу.

104. Система організаційних заходів і технічних засобів, що запобігають або зменшують дію на працюючих шкідливих виробничих факторів – це:

1.виробнича санітарія;

2. умови праці;

3. гігієна праці;

4. безпека праці.

105. До технічних засобів виробничої санітарії не належать:

1. засоби індивідуального захисту;

2. гальмівні пристрої;

3. установки для опалення;

4. установки для освітлення;

5. прилади для контролю параметрів виробничого середовища;

106. Наука, що вивчає трудову діяльність і виробниче середовище та їх вплив на організм людини, розробляє санітарно-гігієнічні заходи, спрямовані на створення сприятливих умов праці і підвищення її продуктивності-це:

1. виробнича санітарія;

2. умови праці;

3. гігієна праці;

4. безпека праці.

107. Працівник отримав травму під час обідньої перерви на території підприємства. Чи вважається така травма виробничою?

1. так;

2. ні.

108. Працівник отримав травму під час проїзду на роботу в громадському транспорті. Чи вважається така травма виробничою?

1. так;

2. ні.

109. Працівник отримав травму під час проїзду з роботи на власному транспорті, який використовувався в інтересах виробництва. Чи вважається така травма виробничою?

1. так;

2. ні.

110.Термічна дія електричного струму на організм людини призводить до:

1. нагрівання тканин і виникнення опіків;

2. розкладу рідин, включаючи і кров;

3. механічних пошкоджень тканин організму;

4. порушення деяких біологічних процесів.

111. Електролітична дія електричного струму на організм людини призводить до:

1. нагрівання тканин і виникнення опіків;

2. розкладу рідин, включаючи і кров;

3. механічних пошкоджень тканин організму;

4. порушення деяких біологічних процесів.

112. Механічна дія електричного струму на організм людини призводить до:

1. нагрівання тканин і виникнення опіків;

2. розкладу рідин, включаючи і кров;

3. механічних пошкоджень тканин організму;

4. порушення деяких біологічних процесів.

113. Біологічна дія електричного струму на організм людини призводить до:

1. нагрівання тканин і виникнення опіків;

2. розкладу рідин, включаючи і кров;

3. механічних пошкоджень тканин організму;

4. порушення деяких біологічних процесів.

114. Травма, викликана дією електричного струму або електричної дуги у вигляді місцевих пошкоджень тканин і органів – це:

1. електроофтальмія;

2. електричний удар;

3. фібриляція;

4. електротравма.

115.Збудження живих тканин організму електричним струмом, що проходить через нього, і виникнення довільних судомних скорочень м’язів – це:

1. електроофтальмія;

2. електричний удар;

3. фібриляція;

4. електротравма.

116. Електричний струм силою 0,6-1,5 мА, який при проходженні через організм людини, спричиняє відчутні подразнення, називається:

1. відчутним;

2. відпускаючим;

3. невідпускаючим;

4. фібрилярним.

117.Електричний струм силою 8-10 мА, який викликає подразнення чутливих нервів, наприклад, сильний біль у пальцях, називається:

1. відчутним;

2. відпускаючим;

3. невідпускаючим;

4. фібрилярним.

118. Електричний струм, що викликає при проходженні через людину неподоланні судомні скорочення м’язів рук, у яких затиснутий провідник, називається:

1. відчутним;

2. відпускаючим;

3. невідпускаючим;

4. фібрилярним.

119. Навмисне електричне з’єднання із землею або її еквівалентом металевих струмонепровідних частин, на яких може з’явитися напруга – це:

1. захисне заземлення;

2. захисне занулення;

3. захисне відмикання;

4. захисне розділення мереж.

120. Навмисне електричне з’єднання з нульовим захисним провідником металевих струмонепровідних частин, на яких може з’явитися напруга – це:

1. захисне заземлення;

2. захисне занулення;

3. захисне відмикання;

4. захисне розділення мереж.

121. Швидкодіючий захист, що забезпечує автоматичне відмикання електричної установки при виникненні в ній небезпеки ураження людей електричним струмом – це:

1. захисне заземлення;

2. захисне занулення;

3. захисне відмикання;

4. захисне розділення мереж.

122. Розділення електричної мережі на окремі, електрично не з’єднані між собою, ділянки за допомогою розділяючого трансформатора – це:

1. захисне заземлення;

2. захисне занулення;

3. захисне відмикання;

4. захисне розділення мереж.

123.Загальне керівництво і організація навчання з охорони праці на підприємстві покладається на:

1. керівників структурних підрозділів;

2. інженера з охорони праці;

3. керівника підприємства;

4. спеціаліста служби охорони праці.

124. Своєчасність навчання з охорони праці контролює: