1. 0,2 Відсотка від фонду оплати праці за попередній рік;

2. 1,5 відсотка від валових витрат;

3. 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік;

4. 0,4 відсотка прибутку підприємства.

23. Державний нагляд за охороною праці в Україні не здійснюють:

1. спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;

2. спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань радіаційної безпеки;

3. професійні спілки;

4. спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань пожежної безпеки;

5. спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань гігієни праці.

24. Громадський контроль за охороною праці в Україні здійснюють:

1. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;

2. спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань радіаційної безпеки;

3. професійні спілки;

4. спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань пожежної безпеки;

5. спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань гігієни праці.

25. До основних функцій служби охорони праці не належить:

1.представляти підприємство в державних та громадських установах при розгляді питань охорони праці;

2. опрацьовувати ефективну цілісну систему управління охороною праці;

3. проводити для працівників увідний інструктаж з питань охорони праці;

4. організовувати паспортизацію цехів, дільниць, робочих місць;

5. брати участь у розслідуванні нещасних випадків та аварій;

6. контролювати дотримання чинного законодавства з охорони праці.

26. До основних прав спеціалістів служби охорони праці не належить:

1.представляти підприємство в державних та громадських установах при розгляді питань охорони праці;

2. безперешкодно в будь-який час відвідувати виробничі об’єкти;

3. перевіряти стан безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на об’єктах підприємства;

4. брати участь у розслідуванні нещасних випадків та аварій;

27. На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати:

1. сторонні спеціалісти на договірних засадах;

2. в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку;

3. один спеціаліст;

4. кількість спеціалістів розраховується за формулою.

28. На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати:

1. сторонні спеціалісти на договірних засадах;

2. в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку;

3. один спеціаліст;

4. кількість спеціалістів розраховується за формулою.

29. На підприємстві з кількістю працюючих від 51 до 500 осіб включно функції служби охорони праці можуть виконувати:

1. сторонні спеціалісти на договірних засадах;

2. в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку;

3. один спеціаліст;

4. кількість спеціалістів розраховується за формулою.

30. На підприємстві з кількістю працюючих більше 500 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати:

1. сторонні спеціалісти на договірних засадах;

2. в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку;

3. один спеціаліст;

4. кількість спеціалістів розраховується за формулою.

31.Чисельність служби охорони праці розраховується за формулою:

1. К_ч= 1000* Т/П;

2. П=1,5 * Д *З_ср;

^Р_ср* ^К_в

3. М₁=1+ --------- ;

Ф

4. К_в= Д / Т.

32. Жінки не можуть залучатися до понадурочних робіт або направлятися у відрядження без їх згоди:

1. в будь-якому випадку;

2. якщо вони мають дітей віком від 1 до 14 років;

3. до досягнення дітьми віку 18 років;

4. відповідно до лікарського висновку.

33. Кодекс законів про працю не допускає прийом на роботу осіб молодше:

1. 15 років;

2. 16 років;

3. 17 років;

4. 18 років.

34. Тривалість робочого дня для осіб від 16 до 18 років складає:

1. 4 години;

2. 5 годин;

3. 6 годин;

4. 7 годин.

35. Жінкам надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю:

1.150 календарних днів;

2.140 календарних днів;

3. 136 календарних днів;

4. 126 календарних днів.

36. За бажанням жінки їй надається відпустка з догляду за дитиною з виплатою допомоги за державним страхуванням до досягнення нею:

1. трирічного віку;

2. п’ятирічного віку;

3. дворічного віку;

4. чотирьохрічного віку.

37. Тривалість відпустки неповнолітнім складає:

1. 24 робочих дні;

2. 32 робочих дні;

3. 1 календарний місяць;

4. 31 календарний день.

38.Для неповнолітніх віком 15 років тривалість робочого дня складає:

1. 4 години;

2. 5 годин;

3. 6 годин;

4. 7 годин.

39.Жінці, яка працює і має двох і більше дітей віком до 15 років, за її бажанням щорічно надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю:

1. 7 календарних днів;

2. 8 календарні днів;

3. 9 календарних днів;

4. 10 календарних днів.

40. Фактор, що призводить до загибелі людини, називається:

1. вражаючим;

2. шкідливим;

3. небезпечним;

4. допустимим.

41. Фактор, що діє протягом певного часу і викликає захворювання чи зниження працездатності, називається:

1. вражаючим;

2. шкідливим;

3. небезпечним;

4. допустимим.

42. Фактор, що діє раптово і викликає травми, називається:

1. вражаючим;

2. шкідливим;

3. небезпечним;

4. допустимим.

43. До фізичних виробничих факторів не належать:

1. вологість;

2. температура;

3. свійські тварини;

4. барометричний тиск;

44. До хімічних виробничих факторів не належать:

1. мінеральні добрива;

2. температура;

3. пестициди;

4. кормові добавки;

45. До біологічних виробничих факторів не належать:

1. сільськогосподарські рослини;

2. свійські тварини;

3. хімічні сполуки;

4. патогенні мікроорганізми;

46. До психофізіологічних виробничих факторів не належать:

1. розумові перевантаження;

2. патогенні мікроорганізми;

3. перевантаження аналізаторів;

4. монотонність праці.

47. Дія встановленої тривалості, яка протягом усього трудового стажу не призводить до травми, захворювання або відхилень у стані здоров’я в процесі роботи або у віддалені строки життя сучасного і наступних поколінь – це:

1. гігієнічний норматив;

2. гранично - допустимий рівень;

3. гранично - допустима концентрація;

4. санітарна норма.

48. Суворо визначений діапазон параметрів виробничого середовища, безпечного з точки зору збереження нормальної життєдіяльності і здоров’я людини - це:

1. гігієнічний норматив;

2. гранично - допустимий рівень;

3. гранично - допустима концентрація;

4. санітарна норма.

49. Розслідування проводиться, якщо працівник отримав травму, що призвела до втрати працездатності:

1. на одну робочу зміну;

2. на один робочий день і більше;

3. на дві робочі зміни;

4. на один робочий тиждень.

50. До складу комісії з розслідування нещасного випадку не входять:

1. спеціаліст служби охорони праці;

2. керівник підприємства;

3. керівник структурного підрозділу;

4. представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду;

6. представник первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий.

51. Комісія з розслідування нещасного випадку працює на протязі:

1. 2 діб;

2. 3 діб;

3. 4 діб;

4. 5 діб.

52. Спеціальному розслідуванню не підлягають:

1. нещасні випадки із смертельними наслідками;

2. якщо потерпілий знаходився в стані алкогольного сп’яніння;

3. групові нещасні випадки;

4. випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків;

53.Спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протягом:

1. 3 діб;

2. 6 діб;

3. 10 діб;

4. 15 діб.

54. Метод аналізу виробничого травматизму, що призначений для визначення кількісних показників, які характеризують загальний рівень виробничого травматизму-це:

1. статистичний метод;

2. монографічний метод;

3. топографічний метод;

4. економічний метод.

55. Метод аналізу виробничого травматизму, що полягає в реальному розслідуванні і аналізі кожного нещасного випадку-це:

1. статистичний метод;

2. монографічний метод;

3. топографічний метод;

4. економічний метод.

56. Метод аналізу виробничого травматизму, що застосовують для виявлення кількості нещасних випадків за певний період на конкретних робочих місцях, дільницях, окремих виробництвах-це:

1. статистичний метод;

2. монографічний метод;

3. топографічний метод;

4. економічний метод.

57. Метод аналізу виробничого травматизму, що застосовують для визначення реальних збитків від виробничого травматизму-це:

1. статистичний метод;

2. монографічний метод;

3. топографічний метод;

4. економічний метод.

58. Показник частоти травм розраховують за формулою:

1. К_ч= 1000* Т/П;

2. П=1,5 * Д *З_ср;

3. К_в= 1000* Д/П;

4. К= Д / Т.

59. Показник важкості травм розраховують за формулою:

1. К_ч= 1000* Т/П;

2. П=1,5 * Д *З_ср;

3. К_в= 1000* Д/П;

4. К= Д / Т.

60. Показник втрат розраховують за формулою:

1. К_ч= 1000* Т/П;

2. П=1,5 * Д *З_ср;

3. К_в= 1000* Д/П;

4. К= Д / Т.

61. Матеріальні збитки від виробничого травматизму розраховують за формулою:

1. К_ч= 1000* Т/П;

2. П=1,5 * Д *З_ср;

3. К_в= 1000* Д/П;

4. К= Д / Т.

62.Остаточний діагноз професійного захворювання мають право встановлювати:

1. лікувально-профілактичний заклад, що обслуговує підприємство;

2. спеціаліст з профпатології міста (області);

3. науково-дослідні заклади гігієни праці;

4. визначені МОЗ спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади, перелік яких переглядається кожні 5 років.

63.До складу комісії з розслідування професійного захворювання не входить:

1. працівник санепідемстанції;

2. керівник структурного підрозділу;

3. представник профспілкової організації трудового колективу;