
- •Тема: Школа як відкрита|відчинена| соціально-педагогічна система
- •1. Поняття про школу як «відкриту соціально-педагогічну систему».
- •2. Соціально-педагогічний центр.
- •3. Соціально-педагогічний комплекс.
- •4. Територіальна соціально-педагогічна служба.
- •5. Психологічна і медико-валеологічна служби.
- •6. Принципи діяльності соціально-педагогічної служби.
- •7. Основні функції соціально-педагогічної служби.
3. Соціально-педагогічний комплекс.
Соціально-педагогічний комплекс «Школа—мікрорайон» є|з'являється,являється| результатом розвитку в сучасних умовах ідеї «Школа—центр виховної роботи в мікрорайоні». Основний сенс|зміст,рація| об'єднання школи з|із| сім'єю, громадськістю, об'єктами культурного і виховного оточення полягає у використанні виховного потенціалу соціуму шляхом його максимальної педагогізації|.
Соціально-педагогічний комплекс «Школа—мікрорайон» припускає|передбачає| безперервну, педагогічно доцільну організацію учбового виховного процесу:
а) за участю всіх суб'єктів виховання (педагоги, вихователі спеціальних установ, батьки, суспільні|громадські| вихователі);
б) у різних сферах мікросередовища особи|особистості| (сім'я, клас, школа, виробництво, ділові кола, будинок|дім,хата|, клуб, неформальна група і ін.);
в) в умовах конкретної соціально-економічної і соціокультурної обстановки;
г) на всіх вікових етапах (дошкільник, молодший школяр, підліток, старшокласник, випускник).
Робота соціально-педагогічного комплексу будується на наступних|слідуючих| принципах:
перетворення школи з|із| переважно просвітницької|освітньої| установи в школу духовної культури, з|із| школи навчання|вчення| — в школу виховання;
побудова|шикування| людиноорієнтованої| школи, гуманно-особового підходу до дитини|дитяти|, партнерських відносин з|із| батьками;
соціальна рівність дітей в отриманні|здобутті| освіти|утворення|, відсутність особової сегрегації або селекції;
педагогізація| навколишнього середовища, з'єднання|сполучення,сполука| виховних зусиль школи і сім'ї, створення|створіння| єдиної системи виховання дитини|дитяти| в школі, сім'ї і соціумі;
адаптуюча|пристосувати| педагогіка, що забезпечує сумісність дитячого саду, сім'ї і школи, їх взаємодію і співпрацю|співробітництво|.
Комплекс — це інноваційна структура, в якій представлені|уявлені| три основні системи;
Зміст|вміст,утримання| освіти|утворення|, що задовольняє інтереси і соціальне замовлення з боку дітей і батьків.
Система виховної роботи, що робить|чинить| батьків партнерами школи, що ефективно використовує можливості|спроможності| сім'ї у вихованні дитини|дитяти|.
Шкільна соціально-педагогічна служба, яка здійснює соціальну турботу про сім'ю і соціально-педагогічну підтримку і психологічний супровід особи|особистості|, що росте|зростає|.
Задоволення інтересів і соціального замовлення на зміст|вміст,утримання| освіти|утворення| здійснюється на основі щорічного соціально-педагогічного і психологічного дослідження, в якому беруть участь всі діти і батьки першокласників. Надалі скринінгові дослідження продовжуються|тривають| по всіх вікових групах Орієнтуючись на одержані|отримані| дані, школа визначає основні напрями|направлення| диференційованого навчання|вчення|: наприклад, музично-естетичне, образотворче мистецтво, прикладна творчість, мовна культура, етична культура, екологія, математична культура. Напрями|направлення| об'єднуються в освітні комплекси, що мають профільовані учбові плани з першого по випускного класи. Тим самим створюється висока мотивація до учення|навчання,вчення| і передумови для надходження|вступу| учнів в професійні учбові заклади.
Комплектування відділень|відокремлень| відбувається|походить| при наборі дітей в школу і під час переходу їх в середню і старшу ланку. При цьому вибір відділення|відокремлення| не є|з'являється,являється| остаточним. Існує також система заходів компенсаційного характеру|вдачі|, що дозволяють дитині|дитяті| перейти з одного відділення|відокремлення| на інше (кухлі, семінари, факультативи, індивідуальні учбові плани і т.п.).
Виховання в комплексі розглядається|розглядується| як різно-цінний|коштовний| компонент освіти|утворення| нарівні з вивченням основ наук і припускає|передбачає| єдність процесу у всіх сферах: у навчанні|вченні|, в позаурочній клубній діяльності, в соціумі і сім'ї.
У сфері позаурочної внутрішньошкільної роботи з|із| дітьми використовується модель центрів, об'єднуючих численні|багаточисельні| кухлі, секції, студії. У діяльності виховних центрів педагоги, діти і батьки складають різновікові загони (РВО|), що об'єднуються для спільної творчої діяльності на добровільній основі. Діти і підлітки можуть не тільки|не лише| задовольняти різноманітні|всілякі| інтереси, лежачі поза|зовні| учбовою діяльністю, але і пробувати|випробовувати| себе в різних, найбільш вигідних для них соціальних ролях, позиціях і умовах.
Зміст|вміст,утримання| виховної роботи задається програмою виховання, в якій закладені послідовність і акценти формування особових якостей дитини|дитяти| на основі вікового підходу. Програма служить рекомендацією не тільки|не лише| для педагогів, але і для батьків.
Організаційну структуру виховної роботи складає річний цикл колективних творчих справ|речей|: «Істина», «Краса|врода|», «Добро», «Інтелект». У структуру виховної роботи комплексу входять також загальнонародні і загальнокультурні свята і традиції, в яких беруть участь вага педагоги, що вчаться, випускники різних років, батьки, друзі школи. У. такому різновіковому спілкуванні зміцнюються зв'язки школи з|із| сім'єю і соціумом.
Соціально-педагогічна служба школи-комплексу має чотири підструктури|:.
територіальна соціально-педагогічна служба, яку здійснюють соціальні педагоги;
внутрішньошкільна служба соціальної турботи, яку здійснюють класні керівники, вихователі груп продовженого дня, організатори позакласної роботи;
психологічна служба, що функціонує під керівництвом педагога-психолога;
медико-валеологічна служба, що відстежує стан здоров'я учнів і педагогів і що забезпечує формування культури здоров'я шкільного колективу в особі шкільного медперсоналу, вчителів|учителів| фізвиховання|, валеологів|.