2. Система морально-психологічного забезпечення адаптації молодого поповнення у військах

Організація вивчення соціально-психологічних якостей призовників та проведення професійно-психологічного відбору у районних (міських) військових комісаріатах.

Всебічне і глибоке вивчення особистості призовника є найважливішим завданням військових комісаріатів у діяльності щодо забезпечення якісного комплектування військ.

Вивчення особистості призовника здійснюється на підставі планомірного накопичення у військових комісаріатах відомостей про їх ділові, моральні і психологічні якості, стан здоровя, фізичний розвиток, загальноосвітню і спеціальну підготовку та сімейний стан кожного юнака.

Вивчення особистості призовника здійснюється:

- шляхом індивідуальних бесід з призовниками, їхніми батьками або особами, які їх замінюють, а також, з представниками адміністрацій підприємств (навчальних закладів), в яких працюють (навчаються) призовники;

- в процесі вивчення документів, одержаних на призовників районними військовими комісаріатами від органів внутрішніх справ, судів та слідчих органів, лікувально-профілактичних закладів, підприємств тощо.

- проведенням аналізу результатів тестувань за встановленими методиками.

В ході вивчення особистості призовника необхідно виключити можливість призову осіб, які притягувались до кримінальної відповідальності, які перебувають під слідством чи судом, які перебувають на обліку у психіатричних, туберкульозних, венерологічних, наркологічних диспансерах та інших лікувально-профілактичних закладах. Результати вивчення підтверджуються відповідними документами, на підставі яких призовні комісії приймають відповідне рішення.

Матеріали вивчення особистості призовника зі своїми висновками районні (міські) військові комісари доповідають призовним комісіям, які відповідно до результатів вивчення приймають рішення щодо направлення призовників для проходження строкової служби.

У районних (міських) військових комісаріатах завданнями професійно-психологічного відбору є:

- військово-професійна орієнтація допризовної і призовної молоді;

- оцінка придатності призовників до різних видів військово-професійної діяльності;

- виявлення осіб з ознаками нервово-психічної нестійкості.

Підсумки соціально-психологічного вивчення, психологічного і психофізіологічного обстеження, оцінка нервово-психічної стійкості, фізичної підготовки і попередній висновок про професійну придатність призовника до конкретної військової спеціальності заносяться до карти професійного психологічного відбору, яка заводиться під час приписки на кожного призовника, та до журналу обліку роботи групи профвідбору.

Групи професійно-психологічного відбору міських та районних військових комісаріатів з метою поглибленого вивчення психологічних якостей призовників на всіх етапах роботи з призовним контингентом повинні використовувати наступні психологічні та психофізіологічні методики:

ПІДБІР СЛІВ ; ЧИСЛОВІ РЯДКИ;

ФІГУРИ; АРИФМЕТИЧНИЙ РАХУНОК;

СЛУХО-МОВНА ПАМ’ЯТЬ; ПРОГНОЗ ;

АЙЗЕНКА; СУЇЦИД.

Завдання та послідовність роботи посадових осіб групи професійно-психологічного відбору збірного пункту обласного військового комісаріату.

Головним завданням особового складу відділення професійно-психологічного відбору є завершення розпочатої в районних (міських) військових комісаріатах роботи по виявленню осіб, які за станом здоров’я, морально-діловими якостями, особистими рисами, рівнем освіти і психологічними якостями найбільш придатні до військово-професійної діяльності в конкретних видах і родах військ Збройних Сил України, в інших військових формуваннях України.

Робота відділення професійно-психологічного відбору здійснюється з метою виключення випадків направлення у Збройні Сили України осіб непридатних до строкової військової служби за станом здоров’я, тих, які мають право на відстрочку від призову, тих, які не відповідають встановленим вимогам служби у відповідних військових частинах.

При психологічному обстеженні за спеціальними методиками оцінюються індивідуальні особливості нервової системи, темперамент.

В обов’язковому порядку перевіряється наявність результатів досліджень за анкетою "Прогноз", контролюється правильність визначення групи нервово-психологічної стійкості. У випадку наявності IV групи нервово-психологічної стійкості (НПС), що є незадовільною, уточнюється питання про додаткове медичне обстеження психіатром, невропатологом.

У взаємодії з представниками військових частин здійснюється: вивчення офіцерами частин призовників шляхом безпосереднього спілкування з ними; вивчення документів призовної комісії, результатів останніх медичних обстежень; прийняття рішень про включення призовників до відповідних команд.

Критеріями оцінки особистості призовника є його морально-ділові якості, стан здоров’я, рівень розвитку загальноосвітніх здібностей, рівень нервово-психічної стійкості.

Завдання та алгоритм роботи посадових осіб військових частин, установ:

З виданням Указу Президента України та наказу Міністра оборони України “Про звільнення в запас військовослужбовців та черговий призов громадян на строкову військову службу” необхідно:

1). Визначити конкретні завдання посадовим особам щодо організації морально-психологічного забезпечення виконання заходів звільнення військовослужбовців строкової служби та призову молодого поповнення, організувати підготовку учбово-матеріальної бази, наочної агітації, медичного, речового та продовольчого забезпечення молодих солдатів, організації навчального процесу.

2). Відпрацювати “План основних заходів на період підготовки та проведення звільнення у запас військовослужбовців, прийому та адаптації молодого поповнення, випускників навчальних підрозділів” в якому окремим розділом визначити заходи морально-психологічного забезпечення.

3). Провести відбір посадових осіб до складу адміністрації зборів молодого поповнення, команд для отримання та супроводу молодого поповнення з військових комісаріатів до військових частин, комісії професійно-психологічного відбору, з виданням відповідного наказу командира частини. До складу адміністрації, команд включити найбільш підготовлених, вимогливих і бездоганних офіцерів, прапорщиків та сержантів, які мають досвід роботи з особовим складом. Підготувати та провести триденний методичний збір з адміністраціями молодого поповнення, інструктивно-методичні заняття зі складом команд.

4). Визначити приміщення для молодого поповнення у з'єднаннях та частинах, привести їх у відповідність до вимог статуту внутрішньої служби ЗС України. Народознавчі світлиці оформити з дотриманням вимог керівних документів.

5). З числа найбільш підготовлених та досвідчених командирів підрозділів, офіцерів штабів, начальників родів військ та служб, офіцерів органів гуманітарних питань, фахівців з медичної служби, створити комісію професійно-психологічного відбору з'єднання (частини) для здійснення розподілу молодого поповнення по підрозділах та спеціальностях, яка відпрацьовує та затверджує план проведення професійно-психологічного відбору.

В день прибуття молоді до частини необхідно:

1). Провести зустріч молодого поповнення на вокзалі та перевезення його у частину.

2). Організувати урочисту зустріч молоді особовим складом частини.

3). Розмістити поповнення у приміщеннях відведених для зборів та ізольованих від інших підрозділів, організувати харчування та відпочинок.

4). Здійснити санітарну обробку та переодягнення молоді у військову форму одягу (якщо не переодягнені). Навчити молодих солдатів правилам догляду за обмундируванням та взуттям, прасуванню, користуванню онучами, розповісти про основні правила гігієни.

5). Визначити кожному солдату його місце в казармі, їдальні, строю, клубі.

6). Розповісти про основи військової ввічливості, порядок звернення військовослужбовців один до одного, основні заходи безпеки.

7). Довести до молодого поповнення порядок відправки поштової кореспонденції, поштову адресу, телефон частини з міжміським кодом.

8). Особисті речі надіслати за вказаними новачками адресами.

9). Забезпечити молоде поповнення періодичними виданнями та технічними засобами виховання.

10). Направити до медичного пункту призовників, які заявили скарги на стан здоров'я.