Укуси бджіл та ос

Бджолина отрута (апітоксин) містить різні фізіологічно активні компоненти (гістамін, холін, органічні кислоти, ферменти та ін.). Дія отрути залежить від їі дози, кількості укусів, локалізації уражень та індивідуальної чутливості організму.

В одних випадках інтоксикація проявляється лише місцевими симптомами, в інших виникає картина тяжкого резорбтивного ураження, яке проявляється нейротоксичною i гематотоксичною дією. Апітоксин має суттєвий вплив на серцево-судинну, нервову системи, порушує проникність судин, змінює в'язкість і згортання крові, впливає на обмін речовин. Трапляються випадки розвитку анафілактичного шоку.

Укуси до 10 бджіл i ос, як правило, викликають лише місцеву реакцію, хоча можлива поява i загальнорезорбтивних симптомів отруєння, одноразові укуси 200 - 400 призводять до тяжких отруєнь, 500 i більше укусів бджіл або ос зумовлюють розвиток смертельної інтоксикації внаслідок паралічу дихального центру.

Після укусу місцево з'являється пекучий біль, а через кілька хвилин - гіперемія i гострий набряк, що досягають максимуму через 15 - 20 хв.

Особливо виражений набряк виникає при укусах в обличчя. Поодинокі укуси закінчуються повним одужанням протягом 1-2 діб.

3агальнотоксичні прояви при великій кількості укусів характеризуються розвитком пропасниці, підвищенням температури тіла, задишкою, запамороченням, загальною слабістю. Іноді з'являється нудота, блювання. Спостерігаються зниження артеріального тиску, судоми, пригнічення дихання. Можливий розвиток гемолізу, гемоглобінурії.

У деяких потерпілих із підвищенною чутливістю до отрути на фоні загального отруєння організму розвивається алергічна реакція - анафілактичний шок.

Невідкладна допомога i лікування

1. Необхідно терміново видалити 3 місця укусу жало комахи. Чим довше воно буде перебувати в тканинах потерпілого, тим більше в організм потрапить отрути. Жало краще видаляти пінцетом. На місце укусу кладуть лід, проводять кругову новокаїнову блокаду.

2. При вираженому набряку i загальних проявах інтоксикації проводять форсований діурез із олужненням крові, в/в вводять 10 мл 10 % розчину хлориду кальцію, підшкірно - димедрол, гідрокортизон до 500 мг.

3. При анафілактичному шоці потерпілого слід покласти i низько опустити голову. На кінцівки кладуть грілки. В/в вводять 1% розчин мезатану, 2- 3 мл 2,5 % розчину піпольфену (димедролу), 0,5 - 0,75 мл 0,05 % розчину сгрофантину, 5 мл 5% розчину вітамінів В_I i В6, 1- 2 мл 10 % кофеїну, а також 10 - 15 мл 10 % розчину кальцію хлориду (глюконату).

4. Місцево навколо ураженої ділянки вводиться (підшкірно, а потім в/м) 0,5 - 0,75 мл 0,1% розчину адреналіну. При бронхоспазмі необхідне введення 10 мл 2,4 іо розчину еуфіліну в 5-10% розчині глюкози i 30 мг преднізолону. При відсутності ефекту протягом 10 —15 хв i низькому артеріальному тиску та тяжкому стані вводять в/в 1— 2 мл 0,1 % розчину адреналіну (норадреналіну) в 300 — 400 мл фізіологічного розчину або поліглюкіну.

5. 5. При термінальних станах, крім надання описаної вище невідкладної допомоги, в/в краплинно вводять лікувальну сироватку i проводять реанімаційні заходи: непрямий масаж серця, в/в (внутрішньосерцево) 1 мл 0,1 % розчину адреналіну, штучну вентиляцію легень за допомогою апарата ДП-1, при його відсутності — дихання «рот до рота» або «рот до носа». Після виходу кворого із стану анафілактичного шоку та виконання описаних заходів продовжують щоденно давати хворому 5— 10 мг преднізолону, тавегіл, тріоксазин. При набряку гортані терміново проводять інтубацію або трахеотомію.