Ртутьорганічні сполуки

Ртутьорганічні сполуки мають досить високі бактерицидні властивості i при протравленні насіння не чинять негативного впливу на зерно, насіння бобових, овочевих і технічних культур. Через це вони є основними пестицидами, які застосовуються для протравлення насіння.

Найчастіше застосовують гранозан, меркуран, меркургексан, меркур- бензол. Пестициди цієї групи належать до високотоксичних речовин i характеризуються високою стійкістю в зовнішньому середовищі i здатністю до кумуляції в організмі.

Механізм токсичної дії ртутьорганічних сполук пов`язаний 3 їх взаемодією із сульфгідрильними групами тканинних білків, що призводить до порушення вуглеводневого, жирового i 6ілкового обміну та виражених функціональних розладів різних органів i систем організму.

Клінічна картина залежить від шляху надходження в організм, існує певна послідовність в розвитку інтоксикації: при потраплянні токсичних речовин через легені спочатку виникають ознаки ураження нервової системи, при оральному — переважають диспептичні явища.

При легкій формі інтоксикації на фоні астеновегетативного синдрому спостерігається незначне подразнення слизових верхніх дихальних шляхів, металевий присмак у роті, гіперсалівація, гінгівіт, нудота, блювання, пронос, явища ентериту. Відмічається також запаморочення, головний біль, безсоння, адинамія. Вказані явища оборотні i зникають протягом кількох тижнів.

Для інтоксикації середнього ступеня характерний поступовий розвиток картини гострої церебропатії 3 переважним ураженням мозочка, ядер слухового i зорового черепних нервів із нервово-психічними розладами. Посилюються i набувають постійного характеру головний 6іль, безсоння, виражена слабість, загальна втомлюваність, знижена пам'ять. Може з'явитись поліневротичний синдром — біль i парестезії в кінцівках, болючість при пальпації за ходом периферичних нервів, розлади поверхневої чутливості у вигляді рукавичок та шкарпеток, зниження показників динамометрії. При цій формі отруення патологічний процес оборотний, але іноді може набувати рецедивного характеру; погіршання провокується вживанням алкоголю, перенесеними інфекціями.

Тяжка форма госгрого отруєння характеризується глибоким дифузним ураженням нервової системи, розвитком токсичного поліневриту або енцефалополіневриту. Можуть виникати парези кінцівок. Страждає психічна сфера 3 розвитком зорових i слухових галюцинацій, марень, шизофреноподібного синдрому. Уражається серцево-судинна система з розвитком капіляротоксикозу i токсичного міокардиту; виникає гострий паренхіматозний гепатит, гломерулонефрит.

У крові спостерігається нейтрофільний лейкоцитоз, збільшення ШОЕ. В сечі — протеїнурія, гематурія, наявність ртуті (0,03 — 0,0 5 мг/л i більше). Перебіг тяжкої форми інтоксикації тривалий.

діагноз встановлюють 3 урахуванням клініки та даних анамнезу, що вказують на контакт iз ртутьорганічними сполуками, наявність ртуті в біологічних середовищах — в крові, сечі, а при тяжкому отруєнні — у спинномозковій рідині.

Невідкладна допомога i лікування

1. При гостромy отруєнні хворого необхідно винести iз зони розпилення препарату, звільнити від одежі, яка стискає та утруднює дихання.

2. При попаданні препарату в шлунково-кишковий тракт показане промивання шлунка, ентеросорбція.

2. В/м вводять антидот унітіол, який протидіє з'єднанню отрути 3 сульфгiдрильними групами ферментів i білка, утворюючи 3 ртуттю малотоксичні сполуки, які легко виводяться із сечею. 5 % розчин унітіолу призначають за схемою; в першу добу - 5 мл 3- 4 рази через 6- 8 год, на другу добу - 2- 3 рази, на третю - сьомy добу - 1- 2 рази на день.

2. В/в вводять також 30 % розчин тіосульфату натрію по 10 мл. При ацидозі в/в вводять 200 мл 3-5 % розчину гідрокарбонату натрію.

3. Проводиться також симптоматична терапія. У тяжких випадках антидотна терапія поєднуеться з обмінним переливанням крові, гемодіалізом.