Отруєння пестицидами, що застосовуються в сільському господарстві

Пестициди (лат. Pestis — чума, зараза, caedere — вбивати) — хімічні речовини, що використовуються в сільському господарстві для боротьби 3 хворобами i шкідниками культурних рослин та знищення бур'янів. 3астосування таких речовин є основою для підвищення урожайності, разом 3 тим широке використання пестицидів при виконанні сільськогосподарських робіт постійно збільшує контингент осіб, які контактують 3 ними.

Переважна більшість хімічних речовин, які застосовуються в сільському господарстві для захисту рослин — токсичні.

Пестициди, залежно від призначення, діляться на кілька основних груп. Речовини, які застосовуються ,для боротьби 3 комахами, називаються інсектицидами, для лікування рослин від грибкових захворювань — фунгіцидами. Препарати, що використовуються для видалення листя рослин, мають назву дефоліанти, для знищення бур'янів — гербіциди, проти бактерій — бактерициди, для знищення кліщів — акарициди, гризунів — зооциди, личинок i гусені — овіциди. Але частіше користуються класифікацією пестицидів за хімічною структурою.

Наводимо найбільш поширені 3 них:

1. Хлорорганічні сполуки (хлориндол, гептахлор, хлортен, поліхлорпінен).

1. Фосфороорганічні сполуки (карбофос, хлорофос, метафос, тіофос).

3. Ртутнорганічні сполуки (гранозан, меркуран, меркургексан).

3. Сполуки миш'яку (арсенат натрію, арсенат кальцію, паризька зелень).

3. Похідні карбамінової кислоти (бетанол, карбін, севін та ін.).

3. Препарати (бордоська рідина, бургундська рідина, мідний купорос).

Хлорорганічні сполуки

Хлорорганічні сполуки були першими засобами, які знайшли широке застосування для боротьби 3 різними шкідниками сільського господарства.

Для більшості хлорорганічних сполук характерна велика стійкість у зовнішньому середовищі i до дії високої температури. Внаслідок цього вони протягом тривалого часу (близько місяця) після обробки зберігають свою інсектицидну активність i токсичну дію для людини i тварин. Харчові продукти, що містять домішки хлорорганічних сполук, не втрачають своєї токсичності i після термічної кулінарної обробки.

Вони нерозчинні у воді i добре розчинні в спиртах та органічних розчинниках. Легко проникають в організм не тільки через дихальні шляхи i шлунково- кишковий тракт, але i через непошкоджену шкіру.

Хлорорганічні інсектициди належать до нервових i паренхіматозних отрут.

Клінічна картина гострого отруєння досить різноманітна i залежить від індивідуальної чутливості організму, шляху проникнення i дози або концентрації токсичної речовини.

При надходженні хлорорганічних сполук через органи дихання найбільші зміни відмічаються 3 боку верхніх дихальних шляхів i бронхів; з'являється кашель, носові кровотечі, пізніше приєднуються трахеїти, бронхіти, можливий розвиток бронхопневмонії.

При потраплянні токсичних речовин у шлунок відмічаються виражені диспептичні розлади - блювання, біль за ходом стравоходу, виражений 6іль в епігастрії та правопгу підребер'ї.

Для гострої інтоксикації досить характерні i загальні симптоми інтоксикації - головний біль, запаморочення, загальна слабість, нудота, підвищення температури тіла, тремор. У більш тяжких випадках можуть виникати напади клонікотонічних судом, порушення зору, з^`являються задишка, ціаноз, серцево-судинні розлади. Можливі ускладнення у вигляді паралічів, токсичного енцефаліту, які поєднуються із симптомами токсичного гепатиту та нефриту.

При потраплянні отрутохімікатів на шкіру виникають дерматити різного ступеня вираження. У деяких випадках виражені алергічні прояви: набряк Квінке, алергічний дерматит, висипання у вигляді геморагічного васкуліту, астматичний бронхіт, агранулоцитоз.

У периферичній крові - лейкопенія, лімфоцитоз, збільшення ШОЕ. У сечі знаходять білок.

Діагностика. Характерних ознак інтоксикації немає. Допомагає до6ре зібраний анамнез, вивчення умов праці, професійних шкідливостей, встановлення токсичних речовин, 3 якими контактував хворий.

Невідкладна допомога i лікування

1. При гострих інтоксикаціях необхідно швидко винести потерпілого 3 забрудненої зони. Шкіру та слизові оболонки промивають 2 % розчином гідрокарбонату натрію. Для зменшення подразнення в ніс закапуготь 2 % розчин новокаїну, в очі — 3 % розчин альбуциду.

2. При потраплянні отру ги в шлунково-кишковий тракт нео6хідно терміново промити шлунок. Після промивання доцільно дати протиотрутну суміш ТВМ (25 г таніну, 50 г активованого вугілля, 25 г окису магнію), яку розмішуготь у воді i дають випити. Через 10 —15 хв дають сольове проносне. Показана інгаляція киснем. Внутрішньовенно вводять 20 мл 40 % розчину глюкози i 500 мг аскорбінової кислоти, внутрішньом'язоно — вітамін В1.

3, При явищах пригнічення дикання показаний лобелін, при колапсі — кофеїн.