Отруєння алкоголем і його сурогатами

Алкоголь - це загальна назва класу органічних сполук, дo якого входять такі речовини: етиловий, метиловий, бутиловий, гідролізний, мурашиний спирти.

Під впливом великих доз алкоголю виникає виражене пригнічення функцій ЦНС (наркоз), параліч дихального i судинорухового центрів, порушення функції печінки, пригнічення кровообігу, підвищення тепловіддачі, внаслідок чого знижується температура тіла.

В медичній практиці етиловий спирт використовують переважно як зовнішній антисептичний та подразнювальний засіб рля обтирань, компресів. Інколи вводять внутрішньовенно при гангрені та абсцесi легень у вигляді 20- 33 % розчину в стерильному ізотонічному розчині натрію хлориду.

Токсична дія етилового спирту пов'язана 3 наркотичним ефектом. Великі дози алкоголю викликають виражене пригнічення функцій ЦНС, виникає параліч дихального та судинорукового центрів.

Основні клінічні ознаки при отруєнні етиловим спиртом (етанол, алкогольні напої).

Виділяють дві стадії алкогольної коми: поверхнева (ускладнена i неускладнена) i глибока (ускладнена i неускладнена).

Поверхнева кома проявляється втратою свідомості, відсутністю мовного контакту, зниженням корнеальних, зіничних рефлексів, різким пригніченням больової чутливості, підвищенням м'язового тонусу, появою менінгеальних симптомів. Вміст алкоголю в крові — 2– 6 г/л.

Глибока кома проявлиєтъся повною втратою больової чутливості, відсутністю або різким зниженням корнеальних зіничних, сухожилкових рефлексів, м'язовою атонією, зниженням температури тіла. Вміст алкоголю в крові — 3-8,5 г/л.

Порушення зовнішнього дихання зумовлені різними обтураційно-аспіраційними ускладненнями у вигляді западання язика, гіперсалівації i бронхореї, аспірації блювотних мас, ларингобронхоспазмом. Клінічно відмічається стридорозне часте дихання, акроціаноз, набухання вен, пyхирцеві хрипи над великими бронхами, розширення зіниць.

3 боку серцево-судинної системи: тахікардія, нерідко різні види аритмії. АТ при поверхневій комі коливається вiд помірного підвищення до незначного зниження. В глибокій комі знижується судинний тонус, що зумовлює падіння АТ аж до колапсу. ЕКГ — зниження сегмента ST, від'ємний зубець Т, екстрасистолія.

Невідкладна допомога i лікування

1. Хворі в стані коми потребують інтенсивної терапії i реанімації. У випадках аспіраційно-обтураційних розладів дихання проводять туалет порожнини рота, накладання язикотримача, відсмоктування слизу 3 порожнини рота.

Промивання шлунка через зонд 5— 8 л води кімнатної температури до чистих промивних вод, сольові проносні, форсований діурез.

2. Відновлення порушеного дихання для зменшення гіперсалівації i бронхореї: атропіну сульфат 0,1 %— 1 мл, кордіамін — 2,0 мл п/ш, в/м або в/в.

2. При відсутності ковтальних рефлексів — інтубація i штучне апаратне дихання.

3. 3 метою корекції мета6олічного ацидозу в/в вводять гідрокарбонат натрію 4 % — 400 — 1000 мл.

2. Для прискорення окислення алкоголю в/в вводять 500 мл 20 % глюкози 3 20 од. інсуліну i комплексом вітамінів: В₁ 5% B65%, нікотинова кислота 1% по 3— 5 мл, 5-10 мл 5% аскорбінової кислоти, які мають дезінтоксикаційну дію i нормалізують обмінні процеси.

3. При отруєнні метиловим спиртом: промивання шлунка, сольові проносні. Форсований діурез 3 олужненням крові. Ранній гемодіаліз. Етиловий спирт 30 % — 100 мл всередину, потім кожні 2 год по 50 мл 4— 5 разів. В коматозному стані — в/в краплинно 5 % етиловий спирт (1 г/кг/добу). Преднізолон — 30 мг в\в. Вітамін В, 5 % — 5 мл, аскорбінова кислота 5 % — 20 мл в/в. Глюкоза 5 % — 300 мл, новокаїн 2 % — 30 мл в/в краплинно, АТФ 1 % — 2— 3 мл в/м повторно.

2. Лікування токсичного шоку: в\в введення поліглюкіну (400 мл), 5 % глюкоза (400 мл), ізотонічний розчин хлориду натрію (400 мл), серцево-судинні середники (корглікон), при стійкій гіпототтії преднізолон (60— 100 мг) в/в краплинно на розчині глюкози.

3. Серцево-судинні середники за показаннями.

2. 3а наявності розладу зору — каnьцію хлорид (10 мл 10 % розчину в/в через кожні 6 год, вітамін В1 (1— 2 мл 5% розчину інтралюмбально), преднізолон (до 5 мг ретробульбарно).

3. Введення белігриду або великих доз аналептиків протипоказано через небезпеку розвитку епілептифорлтних нападів i обтураційних порушень дихання.