Отруєння сполуками тяжких металів

«Металічна ртуть» та їі сполуки широко використовуються в народному господарстві та медицині (для виробництва термометрів там інших вимірювальних приладів, як реактиви для хімічного аналізу).Каломель, сулема i оксид ртуті виявляють протимікробну та протизапальну дію. Меркузал, промeран використовують як діуретичні засоби.

Ртуть при попаданні в організм через шлунок майже не токсична, оскільки вона не розчиняється в шлунковому соці i не всмоктується в кров, а виводиться 3 організму 3 калом.

Дуже токсичною є пари ртуті та їі сполук, які проникають в організм при вдиханні з повітрям.

Потрапляючи в організм, ртуть та їі сполуки зв'язуються 3 ферментами i фізіологічно важливими білками. Ртуть пошкоджує капіляри головного мозку, викликає набряк мозку, порушує функцію печінки i нирок. Можливий опіковий шок при отруєнні через рот (частіше сулемою). Мідно-червоне забарвлення слизової оболонки порожнини рота, пізніше - темна облямівка сірчистої ртуті на яснах i зубах. На 2- 3 день появляються симптоми гострої ниркової недостатності (некронефроз, сулемова нирка).

Симптоми ураження ЦНС – збудження, судоми литковик м'язів, епілептичні напади, коматозний стан.

Основні ознаки: при отруєнні препаратами ртуті, сулеми, каломелем, меркузалом в перші години переважають явища подразнення й опіку слизових оболонок шлункового тракту: різкий біль в горлі i за rрудиною (в ділянці стравоходу), блювання, через деякий час з'являються проноси 3 тенезмами. При тяжких отруєннях уже в перші години люже розвинутись стан повної прострації.

Розвиваються виразковий стоматит i гінгівіт, виразковий геморагічний коліт i ураження нирок (некротичне ураження канальців). Смерть може настати протягом перших діб при явищах колапсу або на кінець першого – початку другого тижня від уремії i сепсису. У сприятливих иипадках настає регенерація пошкодженого канальцевого епітелію, загоєних пошкоджень шлунково- кишконого тракту i видужання.

Невідкладна допомога i лікування

1. Промивання шлунка 3 уведенням 50 -100 мл 5% розчину унітіолу через зонд на початку i в кінці промивання для зв'язуваннн отрути, що не всмокталась. Шлунок необхідно промивати 2- 3 рази на добу.

2. Для очищення кишечника хворим дають проносні (рицинову або вазелінову олію – 1-2 столові ложки). Призначають сифонні клізми 3 унітіолом 5 % – 100 - 150 мл.

1. При легких отруеннях – форсований діурез (манітол 15 - 20 %-1- 1,5 г/кг, сечовина 30% – 1- 1,5 г/кг). Олужнення плазми. форсований діурез проводиться на фоні в/в введення 200 - 300 мл 5% розчину унітіолу; кальцій- натрієвої: суміші, 5 % розчином глюкози, натрію тіосульфату.

3. При тяжких отруєннях найбільш ефективний гемодіаліз, розпочатий не пізніше ніж через 12 год після прийпіання отрути i протягом 8- 9 год. Обов'язковою умовою успішного гемодіалізу є в/в краплинне введення 5% унітіолу впродовж усієї операції 30 - 40 мл/год при тяжких отруєннях, 20 - 30 мл/год – при середній тяжкості.

Вітамінотерапія: аскорбінова кислота, вітамін В₁, В6, Вг₅10 % розчин натрію хлориду в/в повторно по 10 мл (під контролем іонограми). При різкому болю в животі- платифіліну гідротартрат 0,2 %- 1мл, атропіну сульфат 0,1 % -1 мл підшкірно, паранефральна блокада 3 новокаїном; серцево-судиині середники.

При гемоглобінурії - глюкозо-новокаїнова суміш (глюкоза 5 % - 500 мл, новокаїн 2 % - 50 мл в/в, гіпертонічний розчин (20 - 30 %), Глюкоза - 200 - 300 мл, еуфілін 2,4 °/_о - 10 мл, гідрокарбонат натрію 4 % - 1000 мл в/в.

5. При отруєнні парами ртуті - лікування токсичної пневмонії в стаціонарі - антибіотикотерапія, унітіол 5 ^% - 10 мл 2 рази на день в/м. Форсований діурез. При токсичному набряку легень в/в 100 - 150 мг преднізолону, 100 - 150 mr 30 % сечовини або 90 - 100 мл лазиксу. Оксигенотерапія.

6. При отруєнні миш'яковмісним воднем вводять мекаптид (по 1- 2 лтл 40 % розчину в/м до 6- 8 мл/добу); при отруєнні препаратами заліза, свинцю i хрому також призначають 10 % розчин тетрацин-кальцію (ЕДТА) по 1-2 мл\кг в 100 мл 5% розчину глюкози в\в 2-3 рази на добу.