Сироваткова хвороба

Сироваткова хвороба (СХ) — алергічне захворювання, яке вuнuкaє при введенні гетерологічних чи гомологічних сироваток або преnаратів із них i характеризується переважними запальними пошкодженнями cyдuн i слолучної тканини.

Клінічні прояви. При первинному введенні сироватки несенси6ілізованій людині розвитку гострої реакції передує інкубаційний період тривалістю 7-10 днів від ін'єкції. В продромальний період спостерігається гіперемія i гіперестезія шкіри, збільшення регіональних лімфатичних вузлів, незначне висипання навколо місця ін'єкції. Гострий період починається 3 підвищення температури тіла до 39 — 40 °С. Поліартралгія, скованість в суглобах, сверблячі висипання. Висипання може носити еритематозний, папульозний, папуловезикулярний характер, в рідких випадках — геморагічний. Висипання виникають найчастіше в місці введення сироватки, розповсюджуючись по всьому тілу, i супроводжуються набряками, локалізованими на обличчі. Поліаденіт, може бути збільшення селезінки.

Ураження серцево-судинної системи проявляється задишкою, слабістю, серцебиттям, болем в ділянці серця, тахікардією, зниженням АТ, приглушеністю серцевих тонів. При тяжкому пере6ігу в патологічний процес включається харчовий тракт (нудота, блювання, проноси), нирки (гломерулонефрит), легені (емфізема легень), печінка (гепатит).

3а тяжкістю та тривалістю виділяють декілька форм: легка, середньої тяжкості i тяжка форма та анафілактична форма («сироватковий шок»).

3 боку суглобів спостерігається припухлість, почервоніння шкіри, підвищення їі температури, зменшення амплітуди рухів у суглобах.

Лабораторні дані. В крові в продромальний період — невисокий лейкоцитоз, сповільнена ШОЕ; на висоті захворювання — лейкопенія, відносний лімфоцитоз, незначне збільшення ШОЕ, тромбоцитопенія, високі титри ІдМ та IgG, депонованих імунних комплексів. На ЕКГ — знижений вольтаж зубців,

Невідкладна допомога i лікування

Лікування залежить від форми прояву захворювання.

1. При розвитку тяжкої загальної реакції (анафілактичного шоку) лікують анафілактичний шок.

2. Лікування легкої форми обмежується призначенням препаратів кальцію, аскорутину i антигістамінних середників (супрастин, димедрол, лоратадин, гіманол). Для зменшення свербіння рекомендують теплі ванни i протирання шкіри розчином метилового спирту 5 % або розчином столового оцту.

1. При середній i тяжкій формах — антикоагулянти (гепарин — 10 — 20 тис. од.) в/в в стаціонарних умовах під контролем згортання крові.

3. При вираженин суглобових проявах призначають вольтарен — 0,05 г 3 рази на добу, бруфен — 0,2 г 3 рази на добу, ацетилсаліцилову кислоту — 0,5 г З— 4 рази на добу, — анальгін — 0,25 — 0,5 г 2— 3 рази на добу.

4. При ураженнях серця i нервової системи рекомендують кортикостероїдні препарати, доза яких залежить від тяжкості захворювання, При больовому синдромі в ділянці серця — еуфілін в/в 2,4 % — 10 мл. Виражені набряки потребують призначення сечогінних (лазикс, гіпотіазид).

У випадку зупинки дихання та серця провести штучну вентиляцію легень, непрямий масаж серця, дефібриляцію тощо.