
- •Загальні принципи надання невідкладної медичної допомоги на догоспітальному етапі
- •Захворювання серця і судин ішемічна хвороба серця
- •Стенокардія
- •Гострі коронарні синдроми (гкс)
- •Гострий інфаркт міокарда
- •1. Зняття гострого болю на догоспітальному етапі:
- •Порушення серцевого ритму (аритмії)
- •Синусова тахікардія
- •Одночасне порушення функції автоматизму і провідності Тріпотіння передсердь, тахісистолічна форма миготливої аритмії
- •Шлуночкова пароксизмальна тахікардія
- •Надшлуночкова пароксизмальна тахікардія
- •Гостра серцева недостатність
- •Раптова смерть
- •Гостра судинна недостатність Непритомність
- •Гіпертензивний криз
- •Тромбози та емболії великих артеріальних судин Гостра розшаровуюча аневризма аорти
- •Емболія біфуркації аорти
- •Тромбоз селезінкової артерії
- •Тромбоз I емболія мезентеріальних судин
- •Тромбоз ниркових артерій
- •Тромбоемболія артерій нижнік кінцівок
- •Гострий тромбофлебіт
- •Гострий флеботромбоз
- •Хвороби органів дихання
- •Бронхообструктивний синдром
- •Бронхіальна астма, астматичний стан (тяжке загострення бронхіальної астми)
- •Гемоторакс (внутрішньоплевральна кровотеча)
- •Дихальна недостатність
- •Сухий та ексудативний плеврит
- •Інфекційно-токсичний шок
- •Кровохаркання і легенева кровотеча
- •Медіастинальний синдром
- •Пневмонія
- •Респіраторний дистрес-синдром
- •Cпoнtaнний пневмоторакс
- •Тромбоемболія легеневої артерії
- •Респіраторна кома
- •Набряк легень
- •Гострий гастрит
- •Гострий холецистит
- •Гострий панкреатит
- •Гострий апендицит
- •Гостра кишкова непрохідність
- •Гострий ентерит
- •Гостра інтестинальна ішемія
- •Діарея, метеоризм
- •Перфоративна виразка
- •Перитоніт
- •Жовчна коліка
- •Гострі шлунково-кишкові кровотечі
- •Голодна кома (аліментарна дистрофія, безбілковий набряк)
- •3Ахворювання сечової системи анурія
- •Гостра затримка сечовипускання
- •Гостра ниркова, недостатність
- •Дизурія
- •Ниркова еклампсія
- •Гострий уретрит
- •Гострий пієлонефрит
- •Гострий простатит
- •Гострий цистит
- •Ендокринні 3ахворювання
- •Гіпоталамо-гіпофізарна кома
- •Тиреотоксична кри3а
- •Гіпотиреоїдна кома
- •Гіперпаратиреоїдна кри3а
- •Гіпокальціємічна кри3а
- •Кетоацидотична кома
- •Гіперосмолярна кома
- •Гіперлактацидемічна кома
- •Гіпоглікемічна кома
- •Первиннo-церебральна кома
- •Алергія на інсулін
- •Феохромоцитомна кри3а
- •Клімактеричний синдром
- •Вегетативно-судинна кри3а (пароксизм)
- •Хвороби крові та судин агранулоцитоз
- •Апластична анемія
- •Гемолітичні анемії
- •Геморагічний синдром при геморагічному васкуліті
- •Амінокапронова кислота — 0,2 г/кг маси тіла кожні 4 год всередину (протипоказано при ниркових кровотечах).
- •Гостра кровотеча при тромбоцитопенії
- •Призначають вітаміни р, с(зміцнення судинної стінки), хлорид кальцію. Гемолітична кома
- •Дисеміноване bнутрішньосудинне згортання крові (двз-синдром)
- •Панмієлофтиз
- •Перніціозна кома
- •Посттрансфузійні ускладнення
- •Тромбогеморагічний синдром
- •Захворювання опорно-рухового апарату гострий алергічний артрит
- •Гострий подагричний артрит
- •Деформівний остеоартро3
- •Ревматоїдний артрит
- •Алергічні захворювання
- •Анафілактичний шок
- •Кропив'янка
- •Лікарська (медикаментозна) алергія
- •Набряк квінке
- •Сінна лихоманка
- •Сироваткова хвороба
- •Харчова алергія
- •Синдром лайєлла
- •Алергічні контактні дерматити
- •Гострі отруєння, інтоксикації
- •Загальні принципи надання невідкладної допомоги при гострих отруєннях
- •Отруєння лікарськими препаратами отруєння барбітуратами
- •Otpуєння похідними фенотіазину
- •Отруєння кофеїном
- •Отруєння атропіном (беладона, блекота, дурман)
- •Отруєння парацетамолом (ацетамінофеном)
- •Отруєння трициклічними антидепресантами
- •Отруєння амлодипіном
- •Отруєння клофеліном
- •Otруєння оцтовою есенцією
- •2 Мл, атропін 0,1 % - 1 мл (для зменшення болю, зняття спазмy) в сукупності
- •Отруєння сполуками тяжких металів
- •Отруєння дихлоретаном
- •Otруєння отруйними грибами
- •Отруєння чадниm газом
- •Отруєння алкоголем і його сурогатами
- •Отруєння сірководнем
- •Отруєння otpуйними рослинами
- •Отруєння пестицидами, що застосовуються в сільському господарстві
- •Хлорорганічні сполуки
- •Фосфороорганічні сполуки
- •Ртутьорганічні сполуки
- •Мишяковмісні сполуки
- •Невідкладні стани при дії зовнішніх факторів тепловий удар
- •Сонячний удар
- •Переохолодження та замерзання
- •Електротравма
- •Утоплення
- •Укуси отруйних змій
- •Укуси бджіл та ос
- •Синдром закачування
- •Гіпохлоремічна кома
- •Менінгеальна кома
- •Травматична кома
- •Енцефалітична кома
- •Епілептична кома
- •Хвороба маньєра
- •Мігрень
- •Неврози: неврастенія, істеричний невроз, невро3 нав'язливих станів
- •Непрямий масаж серця
- •Електрична дефібриляція серця
- •Електрокардіостимуляція
- •Е ндотрахеальне bbeдeння ліків
- •Гемосорбція
- •Плазмосорбція
- •Ентеросорбція
- •Гемодіаліз
- •Плазмаферез
- •Ультрафільтрація крові
- •Перитонеальний діалі3
- •Форсований діурез
- •Обмінне переливання крові
Сінна лихоманка
Сінна лихоманка (поліноз, від лат. роllеп — пuлок) — алергічне захворювання 3 гpynu атопічних, яке спричиняється пилом рослин i характеризується гострими заnальними змінами в слизових оболонках, головним чином, дихальних шляхів i очей.
3ахворювання має сезонність, що збігається з періодом цвітіння деяких рослин. Хвороба відома під назвами: сінна лихоманка, весняний катар, пилова алергія, пилова ретинопатія, пилова бронхіальна астма.
Клінічні прояви. Найбільш частим є ринокон'юнктивальний синдром: свербіння i почервоніння повік, відчуття «піску в очах», світлобоязнь, сльозотеча, у тяжких випадках — блефароспазми. Одночасно виникають свербіж твердого піднебіння, горла, слизової оболонки носа, вушних проходів. Хворих турбує профузний нежить, постійні напади чхання, утруднення носового дихання до повної зупинки його.
3'являються втомлюваність, зниження апетиту, пітливість, плаксивість, порушення сну. Морфологічним проявом риніту є набряк i еозинофільна інфільтрація слизової оболонки носа. Риніт може супроводжуватись гострим синуситом.
При тяжкому прогресуючомy перебігу полінозу через 2— 4 год від початку захворювання може виникнути пилова бронхіальна астма.
При попаданні алергену 3 цією можуть приєднатись симптоми ураження шлунково-кишкового тракту: нутода, блювання, діарея, різкий біль в животі.
Невідкладна допомога i лікування
3упинити контакт з алергеном; призначити антигістамінні препарати у вигляді ін'єкцій, крапель, мазей, електрофорезу або приймати всередину (піпольфен, супрастин, тавегіл, димедрол, які потрібно чергувати кожні 10 днів).
При неефективності антигістамінних препаратів призначають глюкокортикоїдні гормони i очні краплі — димедрол 1%, гідрокортизон або дексаметазон 1%. Інтраназальні та інтратрахеальні інгаляції бекотиду всередину — тріамцинолон — 0,012-0,016 мг, полькортолон — 16 мг/добу преднізолон (20 — 30 мг/до6у) по схемі залежно від стану хворого; інтал — від 3 до 6 інгаляцій на добу; задитен — 1 мг на добу за два тижні до цвітіння, в період цвітіння — 1 мг 2 рази на добу. Курс лікування — 1— 2 місяці. Має виражену седативну дію, що утруднює його застосування в денний час.
Сдиним ефективним засобом у стадії ремісії є специфічна гіпосенсибілізація. Існує декілька їі видів:
а) метод класичної передсезонної профілактики гіпосенси6ілізації водно-сольовими екстрактами алергенів. Ін'єкції починаються 3 грудня-січня 2 рази на тиждень i закінчуються за тиждень до початку цвітіння відповідної рослини. Лікування проводять 3— 5 років, потім перерва на 1— 2 роки;
б) метод річної специфічної гіпосенсибілізації відрізняється від вище- описаного тим, що після досягнення найвищої концентрації i дози алергену для хворого лікування не припиняють, а призначають підтримувальні дози ін'єкцій один раз на 3 тижні без перерви в сезон цвітіння. Тривалість лікування — 4 — 5 років;
в) сезонна специфічна гіпосенсибілізація здійснюється методом шкірних квадратів. На долонну поверхню передпліччя наносять сітку скарифікаційних смуг (8 вертикальних i 10 горизонтальник), на сітку розміщують i розподіляють по ній 0,2 мл порогової концентрації алергену. Лікування проводять 2 рази на тиждены всього 4-7 сеансів, поступово збільшуючи концентрацію алергену;
г) метод інгаляційного введення алергенів (контакт алергенів із нюховим органом — слизова оболонка носа i дихальних шляхів) через спеціальний аерозольний інгалятор;
д) пероральний метод імунотерапії полінозів — один i3 перспективних. Лікування проводиться вітчизняними препаратами гліцалу. Ефект лікування не пов'язаний 3 утворенням блокуючик антитіл;
е) метод депонованих алергенів застосовують для скорочення кількості ін'екцій. Один 3 них — алпірал (піридинбікарбонатний екстракт пилу, адсорбований на гідроокисі алюмінію). При цьому методі кількість ін'екцій скорочується до 10 — 15, тобто приблизно в три рази. Лікування починають за 2— 3 а~ісsщі i закінчують за 2— 3 тижні до початку цвітіння алергічних рослин.
До неспецифічної терапії належить призначення гістаглобуліну. Протипоказаннями до його застосування є алергія до людського гамма-глобуліну, вагітність, міома матки, менструація, лихоманка. Лікування починають за 2 тпжні до сезону цвітіння. Препарат вводять п/ш, 2 рази на тиждень, починаючи з дози 0,5 i закінчуючи 2 мл. Всього 10 ін'екцій: гаммаглобуліну — 1,5 мл 2 рази на тиждень в/м, 5 ін'екцій; алергоглобуліну — 10 % розчину плацентарного гамаглобуліну людини. Вводиться в/м по 10 мл 1 раз на 15 днів. Всього 4 інєкції. Виробляється у Франції. Вітчизняний препарат, протиалергічний імуноглбуліну 10 % розчин, виготовляється 3 людської донорської плазми або сироватки. Вводиться в/м по 2 мл 3 інтервалом в 4 доби, на курс лікування — 5 ін'екцій.
В лікуванні полінозу використовують вілозен (стимулює проліферацію i диференціювання Т-лімфоцитів, пригнічує утворення реагінів). Випускається у вигляді ліофілізованого порошку в ампулахпо 0,2 г. Перед вживанням вміст амшули розводиться кип'яченою водою або ізотонічним розчином хлориду натрію в кількості 2 мл i протягом доби закапується то 5-7 крапель в кожну половину носа 5 разів на день. Препарат призначається за 1 тиждень до цвітіння аоо при появі перших клінічних ознак полінозу. Курс лікування 14 — 20 днів.