Набряк квінке

Набряк Квінке (ангіоневротичний набряк, гігантська кропив'янка) - чітко локалізована ділянка набряку дерми i підшкірної клітковини.

В ін розвивається внаслідок накопичення в шкірі значних концентрацій медіаторів запалення i збільшення під їх впливом проникності судинної стінки. Розвиток захворювання зумовлений дією різних факторів ендо- й екзогенного походження: аліментарнин, медикаментозних, отрут комах тощо.

Клінічні прояви. Набряк Квінке має вигляд великого блідого щільного несверблячого інфільтрату, при надавлюванні на який не залишаються ямки. Локальні ураження часто спостерігаються в місцях i3 рихлою клітковиною, можуть виникати i на слизовик оболонках. Найчастіша локалізація їх - губи, повіки, калитка, слизові оболонки порожнини рота (язик, м'яке підне6іння, мигдалики) (рис. 34). Найбільш небезпечним є набряк у ділянці горла, який зустрічається в 25 % випадків. Спочатку з'являється охриплість голосу, «гавкаючий» кашель, потім наростає утруднення дихання 3 задишкою інспіраторного, а потім інспіраторно-експіраторного характеру. Дихання стає голосним, стридорозним. Колір обличчя ціанотичний, потім блідий. Хворі неспокійні. При розповсюдженні набряку на слизову трахіохіального дерева приєднуеться синдром бронхіальної астми.

При набряку слизової шлунково-кишкового тракту виникає абдомінальний синдром (нудота, блювання, спочатку їжею, потім жовчю). Виникає гострий біль, спочатку локалізований, потім розлитий по всьому животі, метеоризм. Може спостерігатись позитивний синдром Щоткіна- Блюмберга. Напад закінчується профузним проносом.

У процес можуть захоплюватись серозні мозкові оболонки 3 появою менінгеальних симптомів (ригідність м'язів потилиці, різкий головний біль, блювання, інколи корчі)

Невідкладна допомога i лікування

1. Припинити надходження алергену.

2. Антигістамінні препарати: адреналін 0,1 %— 0,2 — 0, 3 мл п/ш; піпольфен 2,5 %— 2 мл в/м, тавегіл, кларитин; супрастин 2 % — 2 мл або димедрол 1 % — 2 мл в/м.

3. 10 % розчин кальцію глюконату або кальцію хлориду внутрішньовенно 10,0, лоратадин, астемізол або цетризин по 10 мг/добу.

4. При відсутності ефекту: преднізолон — 60 — 90 мг в/м або в/в; сальбутамол або алупент — інгаляції.

5. Гарячі ванни для ніг: лазикс 1 % — 2— 4 мл в/в струминно в ізотонічному розчині NaCI; амінокапронова кислота 5 % — 100 — 200 мл в/в; контрикал (трасилол) 30 000 од. в/в в 300 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.

6. При набряку гортані хворі потребують термінової госпіталізації в ЛОР- відділ, де при необхідності їм буде проведена інтубація або трахеостомія.

1. При лікуванні спадкового ангіоневротичного набряку Квінке антигістамінні i кортикостероїдні препарати неефективні. Для ліквідації гострого набряку Квінке потрібна замісна терапія, що доповнюе дефіцит інгібітора С-1. Хворому вводиться свіжа або свіжозаморожена нативна плазма краплинно 250-300 мл. За кордоном виготовлений ліофілізований інгібітор С-1, який вводиться залежно від тяжкості випадку i маси тіла від 3000 до 6000 од. 1— 2 амп. Можна застосовувати амінокапронову кислоту, в/в краплинно 5%— 100 — 200 мл, потім по 100 мл в/в краплинно кожні 4 год або 4— 5 разів на день по 4 г перорально до повної ліквідації загострення.

2. Хворим зі спадковим набряком дихальних шляхів у гострий період необхідне в/в краплинне введення 200 — 300 мл свіжозамороженої плазми; 200 — 300 мл 5% амінокапронової кислоти; 40 — 80 мг лазиксу; 8— 12 мг дексаметазону; інгаляції судинозвужуючгих середників (0,1 % адреналін, 5% ефедрин, нафтизин або бета-адреностимулятори).

3. При абдомінальній локалізації ангіоневротичного набряку в гострий період хворих госпіталізують в хірургічне відділення, де поряд із специфічною терапією застосовують знеболювальні, спазмолітики.

4. При наявності загальнотоксичних симптомів i синдромів призначають інфузійну посиндромну терапію.

1. Профілактика загострення спадкового набряку: амінокапронова кислота 5 % — 100 мл разом 3 20 мл 40 % глюкози або 4— 8 г кожного дня всередину протягом одного місяця; інколи вводять інгібітор калікреїну — трасилол 30 000 од. в 30 мл ізотонічного розчину натрію хлориду (краплинна протягом 3 год); ефективні курси андрогенів, які активують синтез в печінці інгібітора С-1. Курс метилтестостерону починають 3 0,01 г(по 0,005 г) 2 рази на день.