Анафілактичний шок

Анафілактичний шок (АШ) — вид алергічної реакції негайного типу, що виникаеїє при повторному введенні в організм алергену. Розвивається цілий комплекс патологічних змін у внутрішніх органах.

Найчастіше виникає внаслідок медикаментозної алергії, а також при введенні різних вакцин, сироваток, проведенні специфічної гіпосенси6ілізації різними алергенами, укусах комах. Рідше анафілактичний шок можуть викликати харчова i холодова алергії. Найчастіше розвивається після парентерального введення антибіотиків групи пеніциліну i стрептоміцину.

Анафілактичний шок може розвиватися тільки в сенсибілізованому організмі. Для сенсибілізації необхідний кількаразовий контакт організмy i речовини, що є алергеном. Частіше виникає в осіб, які хворіють на алергічні захворюванням (бронхіальну астму, полінози, набряк Квінке), а також в осіб з алергічною спадковістю.

Розрізняють такі форми анафілактичних реакцій:

1. Блискавична — розвивається бурхливо, без будь-яких попередніх симптомів. Через кілька хвилин післи контакту 3 алергеном хворий на фоні колапсу непритомніє, розвиваються набряк гортані, ціаноз, клонічні судоми. При неадекватному лікуванні може настати смерть.

2. Шкірна — проявляється свербежем шкіри, кропив'янкою, набряком Квінке.

1. Респіраторна — характеризується бронхоспазмом, ларингоспазмом, ядухою i набряком гортані.

3. Абдомінальна — скарги на різкий біль в животі, спостерігаються блювання, пронос.

2. Васкулярна — проявляється розладами серцево-судинної i нервової систем, іноді можуть нагадувати інфаркт міокарда, набряк легень, гостре порушення мозкового кровообігу.

Клінічні прояви. Шок характеризується швидким розвитком, тяжкістю перебіrу i наслідків. Вид алергену не впливає на клінічну картину i тяжкість перебігу АШ.

АШ може починатись з«малої» симптоматики в продромальному періоді від декількох секунд до години. При миттєвому розвитку АШ продромальні прояни зникатоть - у хворого раптово розвивається тяжкий колапс i3 втратою свідомості, корчами, який нерідко закінчується летально.

При менш тяжкому перебігу шоку у хворого з'являється відчуття жару 3 різкою гіперемією шкіри, загальне збудження або, навпаки, в'ялість, депресія, неспокій, страх смерті, пульсуючий головний біль, шум у вухах, тиснучий біль за грудниною.

Звичайно з'являється спазм гладкої мускулатури внутрішніх органів i3 клінічними проявами бронхоспазму (кашель, експіраторна задишка), спазм мускулатури шлунково-кишкового тракту (спастичний біль по всьому животі, нудота, блювання, пронос), а також спазм матки у жінок. Спастичні явища погіршуються набряками слизових о6олонок внутрішніх органін. Можуть розвинутись асфіксія, тахікардія, біль в ділянці серця стискального характеру.

При нетяжкій анафілактичній реакції спостерігаються гіпоксемія i гіпокапнія. При тяжкому АШ гіпоксемія більш виражена, розвиваються гіперкапнія i ацидоз. АТ помірно знижений до тяжкої гіпотензії з тривалою втратою свідомості. При огляді: різка блідість шкіри (інколи синюшність), загострені риси обличчя, холодний липкий піт, інколи піна 3 рота.

АТ низький або не визначається. Пульс ниткоподібний, тони серця глухі. В легенях жорстке дихання, сухі розсіяні хрипи. Можуть спостерігатися тонічні та клонічні судоми, парези, паралічі. Нерідко виникають мимовільні дефекація i сечовипускання. При відсутності своєчасної та інтенсивної терапії можлива смерть.

Лабораторні та інструмептальні дані. В аналізі крові - еозинофілія, підвищення вмісту гістаміну та серотоніну. На ЕКГ - порушення серцевого ритму, дифузні зміни в міокарді 3 нормалізацією в динаміці.

Проведення прямих алергічних проб (шкірних, назальних, кон'юктивальних) протипоказано. Диференціювати АШ слід від гострої серцево-судинної недостатності, інфаркту міокарда, епілепсії, позаматкової вагітності, сонячних та теплових ударів, синокаротидних запаморочень тощо.

Невідкладна допомога і лікування

1. 3упинити надходження алергену в організм. Вище місця ін'єкції (укусу) накласти джrут. Це місце обколоти адреналіном 0,1 % - 0,2 - 0,3 мл i прикласти до нього лід для зменшення всмоктування алергену. В іншу ділянку ввести ще 0,3 - 0,5 мл адреналіну. Краще адреналін вводити малими дозами (0,1 % по 0,3 - 0,5 мл) в різні ділянки тіла. кожні 10 -15 хв до виведення хворого із колаптоідного стану. Покласти хворого в таке положення, щоб попередити западання язика й аспірації блювотними масами, дати кисень, ввести кордіаміну 2 мл або кофеїну 10 % 2 мл.

2. При відсутності покращання, внутрішньовенно струминно ввести дуже повільно адреналін 0,1 % - 0, 5-1,0 мл в 10 - 20 мл 40 % глюкози або ізотонічного

розчину хлориду натрію, або 1 мл 0,2 % норадреналіну. 3агальна доза норадреналіну не повинна перевищувати 2 мл.

3. Якщо після цього не вдається добитись нормалізації АТ, необхідно налагодити крапельницю: глюкоза 5 % — 300 мл, норадреналін 0,2 %-1— 2 мл або мезатон 1 % — 1— 2 м.л. 125 — 200 мг одного із глюкокортикоїдних препаратів (краще гідрокортизон-гемісукцинат), 90 —120 мг преднізолону, 8 мr дексазону а6о 8-16 мг дексаметазону. При набряку легень дозу гормонів збільшують. В гострому періоді анафілактичного шоку п/ш вводять 30 — 60 мг преднізолону або 125 мг гідрокортизону, в тяжких випадках — в/в струминно 3 глюкозого 40°/_о 10 мл або NaCI або в крапельниці (див. вище). Ці дози можна повторювати кожні 4 год до зняття гострої реакції.

4. При набряку легень, нормалізації АТ призначають діуретики.

5. Для корекції серцевої недостатності в крапельницю вводять серцеві глікозиди: строфантин 0,05 % — 0,5 мл або корглікон 0,06 % — 1 мл 3i швидкістю 40 — 50 крапель за 1 хв.

3. Для попередження алергічних ускладнень рекомендується застосовувати глюкокортикоїдні препарати в середньому протягом 4— 6 діб 3 поступовим зниженням дози по 1/4 —1 /2 таблетки на добу. Тривалість лікування i доза препарату залежать від стану хворого.

3. 3 метою ліквідації явищ бронхоспазму додаткрво до адреналіну рекомендуеться в/в ввести еуфілін 2,4 % — 10 мл 3 10 мл натрію хлориду а6о 40 % глюкози, 0,5 % розчин ізадрину, алупенту 1-2 мл — 0,25 % п/ш. При появі стридорозного дихання i відсутності ефекту від терапії необхідно за життевими показаннями провести трахеостомію. При корчах — в/в дроперидолу 1— 2 мл, 20 % розчин натрію оксибутирату, 0,5 % розчин седуксену, сибазону. При наростанні асфіксії — 1 % розчин лазиксу внутрішньовенно струминно.

4. При анафілактичному шоці, викликаному пеніциліном, ввести в/м пеніциліназу 1 лин ОД в 2 мл NaCI.

5. Хворого необхідно тепло вкрити, обкласти грілками i постійно давати кисень. Термін госпіталізації не менше одного тижня.