Тромбогеморагічний синдром

Тромбогеморагічний синдром (ТГС) - вид патології гемостазу, в основі якого лежить розсіяне зсідання крові в циркуляції 3 утворенням множинних мікрозгустків i агрегатів клітин крові.

Клінічні прояви. ТГС складаються 3 симптомів основного захворювання, яке послужило причиною, ознак гемокоаляційного або змішаного шоку.

Лабораторні та інструментальні дані. Діагностика ТГС базується на супупній оцінці результатів групи найбільш інформативних тестів (тромбоцитопенія споживання, менше 150х10⁹/л), різноспрямовані порушення тромбінованого, протромбінованого й активованого парціального тромбопластичного часу; позитивні етаноловий i протамінсульфатний тести; підвищення продуктів фібринолізу, зниження антитромбіну ІІІ в плазмі, зниження рівня плазміногену в плазмі.

Гіпофібриногенемія, фрагментація еритроцитів у мазку i депресія інших факторів згортання, якщо вони є служать додатковим підтвердженням діагнозу.

Невідкладна допомога i лікування

1. Боротьба 3 патологічними процесами, які викликають i поглиблюють ТГС, та лікування змішаного шоку: внутрішньовенне введення сольових розчинів, трансфузії плазми, реополіглюкіну (до 500 мл/доб), глюкокортикоїдів (преднізолон внутрішньовенно по 80 мг), гепарину (5000 од.).

1. 3 метою покращання мікроциркуляції в органах, попередження тромбування судин, послаблення агрегації призначають трентал i курантил (по 100 - 200 мг в/в, гепарин в подальшому - по 5000 кожні 4 год до подовження часу згортання крові в два рази).

2. Інгібітори протеїназ (контрикал по 50 000- 100 000 од. в/в краплинно

(в фазі гіпокоагуляції).

РОЗДІЛ 7

Захворювання опорно-рухового апарату гострий алергічний артрит

Гострий алергічний артрит - один із проявів підвищеної чутливості організму до чужорідного антигену (алергену).

В основі запалення суглобів i більшості інших симптомів лежить імунокомплексний механізм, пов'язаний з формуванням антитіл проти білка сироватки (протиправцевої, протидифтерійної та ін.) чи ліків гаптену, який набуває антигенних властивостей після з'єднання 3 білками крові чи тканин.

Клінічні прояви. 3ахворювання розвивається відразу після введення (переважно повторного) сироватки або протягом 4- 12 днів. Уражаються переважно великі суглоби. Крім артриту, спостерігається лихоманка, набряк Квінке, кропив'янка, еритематозні висипання на шкірі, бронхоспазм, тахікардія, нудота та ін. Характерні біль, припухлість, обмеження рухомості суглобів, іноді випіт.

Лабораторні та інструментальні дані. В крові виявляють лейкоцитоз (н, - 4,0 - 9,0х10⁹/л), еозинофілію (н. - 0,5-5,0 %), помірне збільшення ШОЕ до 20 - 25 мл/год. 3більшується вміст серомукоїду, сіалової кислоти, гамоглобіну, фібриногену. Як правило, клінічні прояви алергічного поліартриту поступово повністю зникають. діагноз встановлюють на основі чіткого зв'язку процесу 3 введенням алергену, характерної загальної клінічної картини i швидкого оборотного розвитку.

Невідкладна допомога i лікування

1. Кортикостероїдна терапія: преднізолон - 30 - 60 мг в/в а6о гідрокортизон - 125 мг в/в; тріамцинолон - 4 мг по 1 таблетці 4 рази на добу.

2. Антигістамінні препарати; супрастин 2 % - 1 мл в/м; задитен - 1 мл в/м; піпольфен 2,5%- 1 мл в/м 2- 3 рази на день, а також хлорид кальцію 10 % - 10 мл в/в а6о глюконат кальцію 10 % - 10 мл в/в.

1. Нестероїдні протизапальні: ортофен - 0,025, напроксен - 0,25, ацетилсаліцилова кислота - 1,0 - 3-4 рази на день.