5. Амінокапронова кислота — 0,2 г/кг маси тіла кожні 4 год всередину (протипоказано при ниркових кровотечах).

6. Неспецифічні гемостатичні препарати: гемостатична губка, гемофобін.

7. При інгібіторних формах гемофілії — плазмаферез.

Гостра кровотеча при тромбоцитопенії

Тромбоцитопенічна пурпура — це група захворювань, зумовлених зникненням кількості тромбоцитів у периферичній крові нижче 150х10⁹/л, яке може бути спричинене підвищеним їх руйнуванням i недостатнім утворенням.

Виділяють спадкові i набуті форми тромбоцитопеній.

Етіологія i патогенез тромбоцитопеній у кожному випадку можуть бути різними, але для них характерний загальний симптомокомплекс кровоточивості, зумовлений дефіцитом тромбоцитів.

Клінічні прояви. Кровоточивість зі слизових оболонок i петехії. Найчастіше характерні профузні кровотечі 3 носа, довготривалі i рясні менструації, кровоточивість 3 ясен, після екстракції зуба, тонзилектомій. Одне 3 небезпечних ускладнень тромбоцитопенії — крововилив у мозок. Іноді спостерігають крововиливи в склеру або сітківку ока, у жінок - в яечники. Ниркові i шлунково-кишкові кровотечі виникають рідко.

Особливостями шкірних геморагій при тромбоцитопеніях є переважно спонтанне їх виникнення, поліморфний характер, утворення невеликих синців. Колір їх змінюється залежно від давності — від червоного до синього, жовтуватого, зеленкуватого. Найчастіше екхімози локалізуються на передній поверхні тулуба, кінцівках, особливо в ділянках тертя i здавлення. Характерно утворення крововиливів у місцях ін'єкцій без великих гематом. У більшості хворих - позитивний симптом джгута, щипка. Лімфатичні вузли, печінка, селезінка, як правило, не збільшені.

Лабораторні та інструментальні дані. В периферичній крові спостерігають зниження кількості тромбоцитів нижче 150х 10⁹/л, анемію, анізоцитоз, пойкілоцитоз, збільшення часу кровотечі за Дюком (в нормі 3-4 хв). Час згортання крові в нормі. Рефракція кров'яного згустка недостатня або відсугня (в нормі 48 — 64 %).

Невідкладна допомога i лікування

1. Ліжковий режим.

1. Калорійна дієта з великою кількістю рідини.

З. Хворим протипоказане введення препаратів, які знижують агрегаційну функцію тромбоцитів (саліцилати, H₂-блокатори, курантил, трентал, фуросемід, еуфілін, діазолін, димедрол, ПАСК, реополіглюкін).

4. Глюкокортикоїди (преднізолон — 30 — 60 мг per os) із врахуванням добового ритму. При внутрішньовенному введенні преднізолону його дозу збільшують на 1 /3.

5. При загрозливих для життя кровотечах призначають трансфузії тромбоцитарної маси. У випадку необхідності повторних трансфузій тромбоцитів кров донора потрібно підбирати за системою HLA.

5. При відсутності тромбомаси в ургентних випадках призначають амінокапронову кислоту.

5. 0,25 % розчин адроксону — 1-2 мл підшкірно 2-3 рази на добу.

6. Дицинон (етамзилат) внутрішньом'язово — 0,25 — 0,5 г 1— 2 рази на добу або по 2-3 таблетки 3— 4 рази на день.

7. В деяких випадках непоганий ефект дае призначення АТФ (1 —2 мл щоденно внутрішньом'язово) i препаратів магнію (25 % розчин 10 мл внут- рішньом'язово, після чого переходять на приймання per os).