Гіпоглікемічна кома

Гіпоглікемічна кома (ГК) — стан організму, зумовлений різким nадінням цукру в крові з настуnним зниженням засвоєння глюкози мозковою тканиною і розвитком гinoкciї мозку.

Гіпоглікемічна кома найчастіше розвивається у хворих на цукровий діабет внаслідок передозування введеного інсуліну або деяких цукрознижувальних препаратів, (3-адреноблокаторів, саліцилатів, протитуберкульозних ліків. Вона може виникати також при гіперінсулінізмі, обумовленому аденомою i рідко дифузною аденоматозною гіперплазіею 6ета-клітин острівців Лангерганса, при розвитку у хворих синдрому 3оллінгера — Еллісона, позапанкреатичних пухлин, що розміщуються в черевній або грудній порожнині i в ретроперитонеальному просторі.

При ГК знижується утилізація глюкози клітинами головного цозку. Оскільки він найбільш чутливий до зниження постачання глюкозою. Настає гостра гіпоксія клітин головного мозку, а потім дегенерація i смерть. Якщо гіпофізарно-наднирниковозалозна функція збережена, включаються захисні компенсаторні механізми i підвищується тонус симпатоадреналової системи, звільняються в кров контрінсулярні гормони.

Клінічні прояви. У продромальному періоді відмічається підвищена пітливість, тремор кінцівок, запаморочення, відчуття голоду.

Гіпоглікемічна кома розвивається раптово. Характерні рухове з6удження, клонічні i тонічні судоми. Підвищується тонус очних яблук. Відмічається зниження температури тіла, адинамія, тахікардія, гіпертонія, судоми. Як ускладнення їі — інсульт (протокол № 19).

Лабораторно-інструментальні дані. Кров: гіпоглікемія (н. — 6,6 ммоль/л), кетоацидоз відсутній.

Невідкладна допомога i лікування

1. В/в струминно вводять 40 —100 мл 40 % глюкози. При відсугності ефекту в/в введення 50 мл 40 % розчину глюкози повторюють. Надалі переходять на в/в краплинне введення 5 % розчину глюкози до рівня цукру крові 8 — 16 ммоль/л.

1. При неефективності вводять 0,1 %— 2 мл адреналіну п/ш.

2. В ряді випадків при тяжкій гіпоглікемії вводять 1 мл глюкагону в/в а6о в/м. При необхідності введення глюкагону повторюють.

4. Використовується також при тяжкій гіпоглікемії гідрокортизон (вводять в/м або в/в 150- 200 мг) , преднізолон - 30 - 60 мг.

4. Призначають в/в 5- 10 мл 25 % розчину магнію сульфату,

5. Для покращання метаболізму глюкози вводять в/м 5 мл 5 % розчину аскорбінової кислоти.

6. При затяжній комі призначають для попередження набряку головного мозку в/в краплинне вливання 15 % а6о 20 % розчину манітолу (0,5- 1,0 г/кг), застосовують серцеві i судинні препарати.

7. При інсуломах, що приводять до гіпоглікемічної коми, показано хірургічне лікування.

Первиннo-церебральна кома

Первинно-церебральна кома (мозкова, набряк мозку) - гострий патологічний стан, який зумовлений введенням інсуліну у великих дозах 3 метою лікування діабетичної коми i проявляється розвитком набряку мозку та дрібними крововиливами.

Як правило, кома розвивається у хворих на цукровий діабет при його поєднанні 3 гіпертонічною хворобою та атеросклерозом судин головного мозку.

Набряк мозку пов'язують i3 більш повільним падінням рівня глюкози в тканинах мозку, ніж у внутрішньоклітинній рідині під, впливом введення інсуліну. Внаслілок цього внутрішньоклітинна рідина проникає в мозкову тканину i викликає набряк. Дрібні крововиливи мозкової тканини пояснюються гострим розширення мозкових судин, підвищенням їх проникності під парасимпатикотропною дією великих доз інсуліну.

Клінічні прояви. Характерними є різкий головний біль, нудота, блювання, загальна слабість, сопорозний стан, іноді - вогнищеві симптоми (парез, афагія та ін.), зниження мозкового тонусу, АТ, звуження зіниць. Дихання за типом Куссмауля, іноді поверхневе, «парусне», тобто в клініці в основному переважає неврологічна симптоматика.

Лабораторно-інструментальні дані. Високий рівень цукру в церебрально- спінальній рідині при невисокій гіперглікемії (у 2 рази вище, ніж в крові), зрушення кислотно-лужної рівноваги. Кетоацидоз відсутній.

Діагностика базується на виявленні неврологічних порушень, наявності зрушень кислотно-лужної рівноваги, дихання типу Куссмауля, при відсутності ацетонурії.

Невідкладна допомога i лікування

Лікування мозкової коми не завжди ефективне, в ряді випадків закінчується летально. Відміняють або вводять в невеликих дозах інсулін (під контролем рівня глюкози в крові та сечі), Для усунення набряку мозку проводять дегідратацію, вводять серцеві та судинні препарати.