Гіпотиреоїдна кома

Гіпотиреоїдна кома (мікседематозна i гіпотермічна) — тяжке ускладнення гіпотиреозу, що характеризується різким посиленям всіх клінічних проявів нeдocmaтнocmi щитоподібної залози, нacaмnepeд, 3 боку центральної нервової i серцево-судинної систем.

Розвивається кома у хворих i3 нелікованим або недостатньо лікованим гіпотиреозом. Частіше спостерігається в осіб похилого, старечого віку (переважно у жінок), в холодну пору року внаслідок різних стресових ситуацій, у хворих після приймання деяких лікарських препаратів (наркотики, анестетики та ін.). Провокуючими факторами лтожуть бути: охолодження, пневмонії, тахікардії, кровотеча, інфаркт міокарда, гіпоглікемії, різні травми, хірургічні втручання, припинення приймання тиреоїдних гормонів.

Патогенез гіпотиреоїдної коми зумовлений гострою недостатністю тиреоїдних гормонів, що супроводжується численними порушеннями обміну i пошкодженням внутрішніх органів (сповільнюється швдкість мозкового кровообігу, порушується 6ілковий, вуглеводний, ліпідний та водно-сольовий обмін). Вода затримується в організмі, знижується діурез, розвиваються набряки.

Клінічні прояви. Хворі сонливі, мерзнуті відмічатоть кровоточивість ясен, випадання зу6ів, періодичний 6іль ниючого характеру в ділянці серця, гіпотермію, хриплість голосу.

Обличчя: одутле з набряковими «подушечками» навколо очей, великими

губами, набряклими кінцівками (рис. 27). Шкіра товста, холодна на дотик,

суха, лущиться, 6ліда 3 жовтяничним відтінком. Волосся ламке, випадає на

глухість тонів серця. Утруднене носове дихання; дихання рідке, ослаблене. Нудота, блювання, закрепи. Психічні порушення типу галюцинаторно-параноїдного синдрому.

Лабораторно-інструментальні дані. Кров: гіпохромна анемія, відносний лімфоцитоз, еозинофілія, моноцитоз, з6ільшення ШОЕ, гіперхолестеринемія, гіпоглікемія, гіпонатріемія (и. — 138— 148 ммоль/л), гіпокаліемія (н. — 3,5— 5,2 ммоль/л), гіпохлорелтія (н. — 95 — 105 ммоль/л), різке зменшення тиреоїдних гормонів ТЗ (н. — 120 мг/100 мл), Т₄ (н. 2 мкг/100 мл), підвищення ТТГ (н. — 2-3,7 мкг/мл).

Невідкладна допомога i лікування

1. Помістити хворого в палату 3 температурою повітря 25 °С.

Проводиться замісна терапія тиреоїдними гормонами — трийодтироніном i тироксиномолові, 6 Трийодтиронін вводять в/в по 25 мкг кожні 4 год до нормалізації температури тіла, Поступово знижують його дозу до 50 мкг/добу. Тироксин вводять в/в в перший день лікування i зменшують до 50 — 100 мкг в наступні дні.

3. Для попередження гострої недостатності кори надниркових залоз перед замісною терапією вводять глюкокортикоїди. Починають i3 в/в введення гідрокортизону одномоментно 50 —100 мг. До6ова доза — до 200 мг.

3. Боротьба 3 гіповентиляцією i гіперкапнією (оксигенація). При нео6хідності проводиться штучна вентиляція легень.

3. Для поліпшення окисних процесів в/в краплинно вводять 5 мл 5 % розчину аскорбінової кислоти, 200 мкг вітаміну 13₁₂, 1 мл 5 % розчину вітаміну Вб, АТФ, кокарбоксилазу.

6. 3 метою профілактики i лікування гіпоглікемії вводять в/в краплинно 300-500 мл 5 % розчину глюкози.

7.Для підвищення АТ призначають ангіотензинамід в/в краплинно 1мг в 250 мл 5 % розчину глюкози.