Гіпоталамо-гіпофізарна кома
Гіпоталамо-гіпофізарна кома — це патологічний стан, який розвивається при збереженні в гіпоталамо-гіпофізарній ділянці менше 10 %_ функціонуючих елементів клітин гіnофіза.
Гіпоталамо-гіпофізарна кома виникає при ураженнях гіпоталамо- гіпофізарної ділянки пухлинним чи інфекційним процесом, травмі черепа з наступним крововиливом в аденогіпофіз i характеризується припиненням а6о зниженням секреції тропних гормонів передньої частки гіпофіза i периферійних залоз внутрішньої секреції.
Клінічні прояви. Частіше кома розвивається поступово: виникають загальмованість, птоз, блювання, диспептичні розлади. Потім приєднуються депресія, сонливість, галюцинації, ступор i кома.
Шкіра суха, атрофічна, бліда із землистим відтінком. Волосся рідке. Різка гіпотермія (30 `С i нижча). В пахвинних ділянках i на ло6ку волосся відсутнє. Брадикардія, гіпотонія, глухість тонів серця. Дихання поверхневе, рідке. Атонія кишечника, олігурія.
Лабораторно-інструментальні дані. Кров: лімфоцитоз, еозинофілія, лейкопенія, анемія; зниження гормонів: ТТГ (н. - 126,9! 7,3 нмоль/л), ФСГ (н. - 62,5-!-9,37 нмоль/л), ЛГ (н. - 31,25-!-12,5 нмоль/л), СТТ (н. - 65,5 } 16,7 нмоль/л); знижуеться кількість йоду, зв'язаного 3 білками сироватки крові (н. --- 30-70 пrкг/л), зменцryеться вміст у крові Т4 (н. - 8 мкг/100 мл), ТЗ (н. - 120 нг/100 мл), кортизону (н. - 27Э,9-18,7 нмоль/л), мають місце гіперхолес.теринемія (н. - 3,9~ 5,2 ммоль/л), гіпонатріепгія (н. - 138- 148 ммоль/л), гіпохлоремія (н. - 95-105 ммоль/л), гіперкаліемія (н. - 3,8- 5,2 ммоль/л), гіпоглікемія (н, - 6,6 ммоль/л).
При рентгенологічному дослідженні можуть виявлятися ознаки аденоми гіпофіза, деструкції стінки турецького сідла та ін. (рис. 25).
Невідкладна допомога i лікування
3
амісна
терапія глгококортикоїднипги i
тиреоїдними препаратами: в/в вводять
100 мг гідрокортизону гемісукцинату на
300 мл ізотонічного розчину натрію
хлориду. Надалі залежно від тяжкості
стану хворого, артеріального тиску
i рівня глікемії гідрокортизон вводять
в/в краплинно повільно - 50 - 100
мг кожні 4-6 год, 3 настутгним переходом
на внутрішньом'язове введення по 50 -100
мг через 12 год.
Для боротъби з колапсом застосовують норарреналіну гідротартрат 0,2 %- 2- 4 мл в 5 % розчині 1000 мл глюкози в/в під контролем пульсу, частоти дихання, артеріального тиску i ЕКГ.
З метою 6оротьби 3 дегідратацією i колапсом в перші 2 доби вводять в/в краплинно 5% розчин глюкози та ізотонічного розчину натрію хлориду до 1000 -1500 мл/добу. Рис. 25. Пухлина гіпофіза. Краніофарингіома.
З. При вираженій гіпотонії призначають 0,5 % масляний розчин ДОКСА в дозах 5- 10 мг/добу.
4. Дія покращання окисних процесів в/в краплинно вводять 5 мг 5 % розчину аскорбінової кислоти, 200 мкг вітаміну В12, 1 мл 6 % розчину вітаміну Вб, АТФ, кокарбоксилазу.
Стійку гіпонатріемію (115 ммоль/л i менше) ліквідують в/в введенням 10 - 20 мл 10 % розчину натрію хлориду.
Для лікування гіпоглікемії призначають глюкозу 5 % - 500 мл в/в краплинно.
7, 3 метою попередження i лікування інфекційних ускладнень призначають антибіотики широкого спектра дії.