Гострі шлунково-кишкові кровотечі

Шлунково-кишкові кровотечі можуть бути 3 верхніх відділів травного тракту, 3 нижнього відділу.

Найчастіше кровотечі 3 верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ) пов'язані 3 виразковою хворобою. Рідше — 3 варикозно розширених вен стравоходу, при синдромі. Меллорі — Вейса (надриви слизової) та гострому геморагічному гастриті.

Основні причини кровотечі 3 нижніх відділів ШКТ — дивертикульоз, ангіодисплазія, ноноутворення, запальні захворювання кишечника, ішемічний i інфекційний коліт та хвороби аноректальної ділянки.

Про шлунково-кишкові кровотечі нез'ясованої етіології говорять тоді, коли причину їі: не вдається встанонити звичайними діагностичними методами. До цієї категорії кровотеч відносяться такі клінічні випадки:

1. У хворого позитивна проба на наявність прихованої крові в калі.

2. У хворого не спостерігається ознак коагулопатії.

3. При ректороманоскопії, рентгенологічному дослідженні верхнього i нижнього відділів ШКТ 3 баріевим контрастуванням i панендоскопії патології не виявлено.

Клінічні прояви. Кровотечі в просвіт шлунково-кишкового тракту мають два періоди. Латентний період починається відразу після надходження крові в просвіт харчової трубки i проявляється загальними ознаками крововтрати. Запаморочення, шум у вухах, слабість, холодний піт, ниткоподібний частий пульс, зниження АТ. 3алежно від темпу й об'єму кровотечі прихований період коливається від декількок хвилин до доби. Це найскладніший Для діагностики період. Явний період починається 3 блювання кров'ю або появи мелени, що робить легким діагносгику синдрому кровотечі. Важче визначити джерело кровотечі. Лікар, переконавшись у факті кровотечі, повинен почати невідкладні заходи на місці i на шляху госпіталізації.

Лабораторні та інструментальні дані. Обов'язкове ректальне о6стеження, що дозволяє встановити не тільки факт кровотечі, але i локалізацію джерела за забарвленням випорожнень. Дьогтеподібні випорожнення вказують на тяжку крововтрату 3 верхніх віділів харчотравного тракту. Оформлений кал чорного забарвлення при легкому i середньому ступенях крововтрати. Незмінений колір крові у випорожненнях вказує на кровотечу 3 нижніх відділів кишечника. Кровотеча 3 прямої кишки i 3 гемороїдальних вен визначається за наявністю згустків крові.

ЕФГС дозволяє не тільки виявити джерело кровотечі з верхніх відділів, але i виконати лікувальні маніпуляції (зрошення ділянки кровотечі охолодженим рідинами ЕАКК 5%, кальцію хлориду 10 %, новокаїну 5% з адреналіном, обробка виразки плівкоутворюючими засо6ами, лазерна фотокоагуляція) .

Невідкладна допомога i лікування

1. Хворого транспортують в гастрохірургічний відділ на ношах (при колапсі 3 піднятим ножним кінцем).

2. 3абороняється приймання води. На живіт кладуть міхур із льодом чи холодною водою. Стан хворого полегшує інгаляція кисню через маску або трансназальний зонд. При різкому зниженні АТ при транспортуванні проводять переливання плазмозамінюючих розчинів. Судинні засоби не признацають.

3. Визначають групу крові i резус-фактор. Організовують переливання одногрупної крові.

4. З гемостатичною метою призначають препарати крові i кровозамінники (фібриноген - 1- 2 г, поліглюкін - 400 мл, желатиноль - 450 мл, амінокровін - 450 мл, фібриносал - 450 мл). Призначають засо6и, що гальмують шлункову секрецію (циметадин, ранітидин), антациди i адсорбенти (альмагель, фосфалюгель).