Респіраторна кома

Респіраторна кома - стан, що розвивається внаслідок вираженого порушення зовнішнього дихання.

Залежно від механізмів виникнення та факторів, що спричиняють респіраторну кому, їі можна розподілити на три окремі патологічні стани:

1. Гіпоксична кома — це порушення функції дихання внаслідок обструкції дихальних шляхів. До факторів, що їі спричиняють, належать: аспірація чужорідного тіла, зовнішня механічна травма обличчя, опіки дихальних шляхів, некротична флегмона дна ротової порожнини, заглотковий абсцес, круп, аспірація блювотних мас, крові, рідини.

1. Гіперкапнічна кома — це порушення функції дихання внаслідок бронхообструктивного синдрому. Вона може бути наслідком астматичного стану або респіраторної форми анафілактичного шоку.

2. Респіраторна кома змішаного генезу — порушення функції дихання внаслідок загострення хронічних обструктивних захворювань легень у хворих на пневмоконіоз, пневмосклероз чи емфізему легень.

Гіпоксична кома розвивається швидко. Хворий збуджений. Температура тіла знижується. Шкірні покриви вологі, бліді. Слизові та ніггьові ложа ціанотичні. Дихання судомне, рідке, відкритим ротом, за участю допоміжної мускулатури. Артеріальний тиск підвищений, пульсовий - знижений, тахікардія. Виражений загальний ціаноз, з'являється стійка артеріальна гіпертензія. Свідомість затьмарена, швидко згасає, можливості немотивовані, агресія та рухове збудження, судоми. Настає кома.

Лабораторно-інструментальні дані. Метаболічний ацидоз. Газовий ацидоз чи алкалоз. Високий гематокрит. На рентгенограмі органів грудної клітки спостерігаються ознаки ураження легень.

Невідкладна допомога i лікування

1. Відновлення прохідності дихальних шляхів:

• туалет ротоглотки (видалити слиз, блювотні маси, згортки крові, чужорідні тіла);

• інтубація трахеї (при неможливості - трахеотомія чи конікотомія);

• відсмоктування трахеобронхіального вмісту;

• штучна вентиляція легень 3 опором на видиху;

• декомпресія шлунка (через зонд видаляють вміст шлунка).

2. Корекція метаболізму та симптоматична терапія:

• натрію хлорид 0,9 % - 800 мл в/в краплинно, до відновлення гематокриту;

• натрію оксибутират 20 % - 10 мг. в/в дуже повільно, вводити лише після інкубації трахеї у спеціалізованому відділенні;

• гепарин - 5000 -10 000 О,д, під шкіру живота;

• натрію гідрокарбонат 4 % - 100 - 200 мл в/в під контролем рН крові;

• антибактеріальна терапія за показаннями.

Гіперкапнічна кома розвиваеться поступово, що дозволяє відмітити стадії процесу:

1. Початкова стадія. Характерні тяжкі напади ядухи, які не вдається зняти звичайними засо6ами. Розвивається резистентність до бронходилатуючих засобів із формуванням кардіотоксичних реакцій, які проявляються болем за грудниною, перебоями в роботі серця. Хворий загальмований. Положення тіла вимушене - сидячи 3 опорою на руки. У диханні беруть участь допоміжні групи м'язів. Шкірні покриви бліді, можуть бути 3 ціанотичним відтінком.

2. Розгорнута стадія. Постійно виражена ядуха, непродуктивний кашель, шкіра волога, сіро-ціанотична, можливий дифузний ціаноз, дихання часте. Аускультативно: «німа легеня» , артеріальний тиск високий, тахікардія. Має місце виражений токсичний ефект від застосування бронходилататорів - серцебитгя i біль за грудниною, нудота i блювання, тремор пальців рук. На фоні загальної загальмованості виникають тріади збудження, судоми, можливий делірозний стан.

3. Стадія гіперкапнічної коми. Свідомість відсутня, шкірні покриви вологі, холодні, кінцівки сіро-ціанотичні, дифузний ціаноз. Тахіпное змінюється на брадипное. При аускультації - «німа легеня». Виражена тахікардія, гіпотонія. М'язовий тонус знижений. Рефлекси мляві, можлива арефлексія. Викликаються патологічні рефлекси. 3іниці розширені.

Лабораторно-інструментальні дані. Метаболічний ацидоз, різко виражена гіпокапнія, високий гематокрит. На ЕКГ - аритмія, ознаки перевантаження правого відділу серця.

Невідкладна допомога i лікування

1. Відновлення реологічних показників крові:

• натрію хлорид 0,9 % - 400 - 600 мл в/в краплинно;

• розчин Рінгера-Локка - 200 мл в/в краплинно;

• реополіглюкін - 400 мл в/в краплинно;

• гепарин по 2500 ОА на кожні 400 мл інфузійного розчину.

2. Відновлення прохідності бронхіального дерева:

• штучна вентиляція легень 3 опором на видиху;

• преднізолон - 60-120 мг в/в;

• гідрокортизон - 250 мг в/в;

• еуфілін 2,4 % - 10 мл в/в;

(3г-антагоністи, опіати, седативні та антигістамінні засоби протипоказані у зв'язку 3 ризиком пригнічення дихального центру.

При неефективності:

1. Інкубація трахеї.

2. Інгаляційний фторований наркоз.

3. Лікувальна бронхоскопія 3 посегментарним лаважем бронхіального дерева.

4. ШВЛ.

5. Оксигенотерапія.

Респіраторна кома змішаного генезу виникає повільно. Хворий скаржиться на відчутгя нестачі повітря, неспокій, ейфорійний стан. Шкірні покриви бліді, вологі, акроціаноз. Частота дихання - 25-30 за 1 хв. Артеріальний тиск підвищений.

Далі у хворого з'являються збудження, марення, галюцинації. Шкіра ціанотична, вкрита профузним потом. Частота дихання - 35 - 40 за 1 хв. Діяльність серця аритмічна, тахікардія, артеріальний тиск підвищений. Свідомість згасає, розвивається кома.

Виявляються ознаки, характерні для хронічної гіпоксії (нігті у вигляді «годинникових скелець», пальці у вигляді «барабанних паличок», бочкоподібна грудна клітка). Шкіра ціанотична, холодна, волога. дихання поверхневе, 3 частотою понад 40 разів за 1 хв. Артеріальний тиск прогресивно знижується. 3іниці широкі. Виникають клонічні та тонічні судоми.

Лабораторно-інструментальні дані. Висока ШОЕ, лейкоцитоз, ацидоз. На рентгенограмі органів грудної клітки - ознаки ураження легень.

Невідкладна допомога i лікування

1. Відновлення прохідності верхніх дихальних шляхів:

• туалет ротоглотки;

• інтубація трахеї (при неможливості - трахеотомія чи конікотомія);

• штучна вентиляція легень з опором на видиху;

• подача зволоженого кисню.

2. Симптоматична терапія:

• еуфілін 2,4 % — 10 мл в/в;

• гепарин — 5000 —10000 ОД під шкіру живота;

• натрію хлорид 0,9 % — 400 — 600 мл в/в краплинно;

• розчин Рінгера—Локка — 200 мл в/в краплинно;

• реополіглюкін — 400 мл в/в краплинно;

• ндтрію гідрокарбонат 4 % — 1 ОО — 2ОО мл в/в під контролем pH крові;

• антибіотики в/в краплинно.