
- •Загальні принципи надання невідкладної медичної допомоги на догоспітальному етапі
- •Захворювання серця і судин ішемічна хвороба серця
- •Стенокардія
- •Гострі коронарні синдроми (гкс)
- •Гострий інфаркт міокарда
- •1. Зняття гострого болю на догоспітальному етапі:
- •Порушення серцевого ритму (аритмії)
- •Синусова тахікардія
- •Одночасне порушення функції автоматизму і провідності Тріпотіння передсердь, тахісистолічна форма миготливої аритмії
- •Шлуночкова пароксизмальна тахікардія
- •Надшлуночкова пароксизмальна тахікардія
- •Гостра серцева недостатність
- •Раптова смерть
- •Гостра судинна недостатність Непритомність
- •Гіпертензивний криз
- •Тромбози та емболії великих артеріальних судин Гостра розшаровуюча аневризма аорти
- •Емболія біфуркації аорти
- •Тромбоз селезінкової артерії
- •Тромбоз I емболія мезентеріальних судин
- •Тромбоз ниркових артерій
- •Тромбоемболія артерій нижнік кінцівок
- •Гострий тромбофлебіт
- •Гострий флеботромбоз
- •Хвороби органів дихання
- •Бронхообструктивний синдром
- •Бронхіальна астма, астматичний стан (тяжке загострення бронхіальної астми)
- •Гемоторакс (внутрішньоплевральна кровотеча)
- •Дихальна недостатність
- •Сухий та ексудативний плеврит
- •Інфекційно-токсичний шок
- •Кровохаркання і легенева кровотеча
- •Медіастинальний синдром
- •Пневмонія
- •Респіраторний дистрес-синдром
- •Cпoнtaнний пневмоторакс
- •Тромбоемболія легеневої артерії
- •Респіраторна кома
- •Набряк легень
- •Гострий гастрит
- •Гострий холецистит
- •Гострий панкреатит
- •Гострий апендицит
- •Гостра кишкова непрохідність
- •Гострий ентерит
- •Гостра інтестинальна ішемія
- •Діарея, метеоризм
- •Перфоративна виразка
- •Перитоніт
- •Жовчна коліка
- •Гострі шлунково-кишкові кровотечі
- •Голодна кома (аліментарна дистрофія, безбілковий набряк)
- •3Ахворювання сечової системи анурія
- •Гостра затримка сечовипускання
- •Гостра ниркова, недостатність
- •Дизурія
- •Ниркова еклампсія
- •Гострий уретрит
- •Гострий пієлонефрит
- •Гострий простатит
- •Гострий цистит
- •Ендокринні 3ахворювання
- •Гіпоталамо-гіпофізарна кома
- •Тиреотоксична кри3а
- •Гіпотиреоїдна кома
- •Гіперпаратиреоїдна кри3а
- •Гіпокальціємічна кри3а
- •Кетоацидотична кома
- •Гіперосмолярна кома
- •Гіперлактацидемічна кома
- •Гіпоглікемічна кома
- •Первиннo-церебральна кома
- •Алергія на інсулін
- •Феохромоцитомна кри3а
- •Клімактеричний синдром
- •Вегетативно-судинна кри3а (пароксизм)
- •Хвороби крові та судин агранулоцитоз
- •Апластична анемія
- •Гемолітичні анемії
- •Геморагічний синдром при геморагічному васкуліті
- •Амінокапронова кислота — 0,2 г/кг маси тіла кожні 4 год всередину (протипоказано при ниркових кровотечах).
- •Гостра кровотеча при тромбоцитопенії
- •Призначають вітаміни р, с(зміцнення судинної стінки), хлорид кальцію. Гемолітична кома
- •Дисеміноване bнутрішньосудинне згортання крові (двз-синдром)
- •Панмієлофтиз
- •Перніціозна кома
- •Посттрансфузійні ускладнення
- •Тромбогеморагічний синдром
- •Захворювання опорно-рухового апарату гострий алергічний артрит
- •Гострий подагричний артрит
- •Деформівний остеоартро3
- •Ревматоїдний артрит
- •Алергічні захворювання
- •Анафілактичний шок
- •Кропив'янка
- •Лікарська (медикаментозна) алергія
- •Набряк квінке
- •Сінна лихоманка
- •Сироваткова хвороба
- •Харчова алергія
- •Синдром лайєлла
- •Алергічні контактні дерматити
- •Гострі отруєння, інтоксикації
- •Загальні принципи надання невідкладної допомоги при гострих отруєннях
- •Отруєння лікарськими препаратами отруєння барбітуратами
- •Otpуєння похідними фенотіазину
- •Отруєння кофеїном
- •Отруєння атропіном (беладона, блекота, дурман)
- •Отруєння парацетамолом (ацетамінофеном)
- •Отруєння трициклічними антидепресантами
- •Отруєння амлодипіном
- •Отруєння клофеліном
- •Otруєння оцтовою есенцією
- •2 Мл, атропін 0,1 % - 1 мл (для зменшення болю, зняття спазмy) в сукупності
- •Отруєння сполуками тяжких металів
- •Отруєння дихлоретаном
- •Otруєння отруйними грибами
- •Отруєння чадниm газом
- •Отруєння алкоголем і його сурогатами
- •Отруєння сірководнем
- •Отруєння otpуйними рослинами
- •Отруєння пестицидами, що застосовуються в сільському господарстві
- •Хлорорганічні сполуки
- •Фосфороорганічні сполуки
- •Ртутьорганічні сполуки
- •Мишяковмісні сполуки
- •Невідкладні стани при дії зовнішніх факторів тепловий удар
- •Сонячний удар
- •Переохолодження та замерзання
- •Електротравма
- •Утоплення
- •Укуси отруйних змій
- •Укуси бджіл та ос
- •Синдром закачування
- •Гіпохлоремічна кома
- •Менінгеальна кома
- •Травматична кома
- •Енцефалітична кома
- •Епілептична кома
- •Хвороба маньєра
- •Мігрень
- •Неврози: неврастенія, істеричний невроз, невро3 нав'язливих станів
- •Непрямий масаж серця
- •Електрична дефібриляція серця
- •Електрокардіостимуляція
- •Е ндотрахеальне bbeдeння ліків
- •Гемосорбція
- •Плазмосорбція
- •Ентеросорбція
- •Гемодіаліз
- •Плазмаферез
- •Ультрафільтрація крові
- •Перитонеальний діалі3
- •Форсований діурез
- •Обмінне переливання крові
Тромбоз ниркових артерій
Захворювання у більшості випадків проявляється вираженим больовим синдромом раптово з'являється різкий біль в поперековій ділянці.
Основні ознаки: часто вони супроводжуються блюванням, затримкою випорожнень, олігурією. Можуть також спостерігатися лейкоцитоз із нейтрофільним зсувом, збільшення ШОЕ, а в деяких випадках i підвищення температури. Раптове підвищення артеріального тиску є одним із характерних симптомів тромбозу ниркової артерії i може супроводжуватись гострою серцевою недостатністю. Характерним є більш значне підвищення діастолічного тиску, ніж систолічного. 3'являється виражена протеїнурія i кров'яниста сеча (при внутрішньониркових тромбозах на фоні олігурії).
Тромбоемболія артерій нижнік кінцівок
Буває найчастіше ускладенням при захворюваннях серця, аорти, при вираженому атеросклерозі.
Основні ознаки: початок захворювання гострий. Раптово з'являються біль в нозі, блідість шкірних покривів, зникає пульс на уражених артеріях. 3рідка такий бурхливий початок захворювання супроводжується колапсом. Шкірні покриви набувають мармурового забарвлення, яке змінюється пізніше ціанозом, а при розвитку гангрени тканини чорніють, з'являються парестезії, які змінюються повним зникненням чутливості. В міру приєднання трофічних порушень наростає інтоксикація.
Гострий тромбофлебіт
3ахворювання характеризується первинним ураженням венозної стінки 3 подальшим розвитком тромбозу.
Причиною такого ураження може бути перехід запального процесу на венозну стінку із навколишніх тканин (при фурункульозі, флегмоні), 3 інфікованої рани чи при введенні в вену концентрованих розчинів солей або інших подразнювальних речовин).
Основні ознаки: захворювання характеризується поєднанням симптомів розладів регіонарного венозного кровообігу 3 ознаками гострого запалення - підвищенням температури тіла, слабістю, адинамією, лейкоцитозом 3i зсувом лейкоцитарної формули вліво, різкою болючістю за ходом тромбованої ділянки вени, регіонарним лімфаденітом.
Гострий флеботромбоз
Це захворювання зумовлено первинним розвитком тромбу в просвіті тієї чи іншої неушкодженої запальним процесом вени внаслідок порушень в згортальній i протизгортальній системах крові 3 місцевим сповільненням венозного кровотоку. Пізніше до тромбозу приєднуються вторинні запальні зміни венозної стінки.
Основні ознаки: флеботромбоз характеризується набряком i ціанозом кінцівки при менш вираженому больовому синдромі, майже без загальної реакції організму: якщо вона є, то проявляється субфебрильною температурою тіла, легким нездужанням i слабістю. При флеботромбозі великих вен (до них належать глибокі вени) завжди є небезпека ем6олії легеневої артерії.
Невідкладна допомога i лікування
Антикоагулянтна i фібринолітична терапія.
фібринолітичну терапію бажано проводити в стаціонарі, де є можливість більш детального контролю, але ефективність цієї терапії прямо залежить від часу, який минув із початку захворювання, тому слід прагнути до проведення фібринолітичної терапії ще на догоспітальному етапі.
фібринолізин вводять в дозі 60 000 - 90 000 од. на 300 - 500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, який для зменшення пірогенності готують на бідистильованій воді. Розчин фібринолізину вводять в/в краплинно по 10 - 15 крапель за 1 хв. фібринолізин сприяє збільшенню активності згортальної системи крові, що потребує паралельного введення 10 000 -15 000 од. гепарину через кожні 6 год в/в або в підшкірну клітковину живота протягом 7-10 днів, потім непрямі антикоагулянти i антиагреганти.
3астосовуються також активатори ендогенного плазміногену, які мають виражену фібринолітичну дію. Серед них найбільш розповсюджена стрептокіназа (стрептаза, авелізин). Методика лікування стрептокіназою враховує велику різницю індивідуальної чутливості. Спочатку вводять пробну дозу - 250 000 од. на 50 мл ізотонічного розчину натрію хлориду із швидкістю 30 крапель за 1 хв протягом 15 хв. Пізніше тривало продовжується краплинне вливання 750 000 од. на 400 мл розчину із швидкістю 20 крапель за 1 хв. В подальшому можливе введення такої ж дози для підтримання досягнутого фібринолітичного ефекту, при цьому необхідний детальний спеціальний лабораторний контроль.
Стрептодеказа - оригінальний вітчизняний препарат стрептокінази, мобілізований на водорозчинній полісахаридній матриці. 3авдяки цьому стрептокіназа тривало циркулює в кров'яному руслі i підвищення фібринолітичної активності після одноразового застосування зберігається 2- 3 доби. Препарат випускається у флаконах, у сухому вигляді. В упаковці 2 флакони по 1,5 млн ФО (фібринолітичних одиниць). Суху речовину розводять безпосередньо перед вживанням в 10 мл 0,9 % розчину натрію хлориду. Першу пробну дозу стрептодекази, яка складає 300000 од., вводять в/в струминно. Вона розрахована для зв'язування можливих антитіл до стрептодекази i визначення індивідуальної чутливості до препарату. При відсутності побічних явищ через годину вводять останні 2,7 млн ФО стрептодекази в/в струминно протягом 8 хв.
Целіаза - 250 000 МО розчинити в 2 мл розчинника, який додається, i повторно розчинити в 500 мл 5 % глюкози чи ізотонічното розчину, в/в краплинно протягом 6- 8 год. добова доза 3 млн МО.
Контроль за введенням тромболітиків здійснюється за допомогою багатокомпонентної коагулограми (час згортання крові подовжується в 2- 3 рази, час кровотечі зростає в 2- 3 рази, зниження фібриногену плазми до 200-150 мл, зниження протромбінового індексу до 30 %).
Тестом контролю за гепаринотерапією є час згортання крові, який збільшується в 2-3 рази (н. 5-7 хв).
Активна фібринолітична i антикоагулянтна терапія протипоказана при геморагічних діатезах, виразковій хворобі шлунка i дванадцятипалої кишки в стадії загострення, сечокам'яній хворобі, пухлинах, порушеннях мозкового кровоо6ігу, вагітності.
У процесі лікування можливий розвиток геморагій в результаті передозування та індивідуальної високої чутливості. Кровотечу, викликану гепарином, купірують в/в введенням протаміну сульфату 1 % - 5 мл, який нейтралізує його дію, повторно через 15 хв до бажаного ефекту.
При кровоточивості, пов'язаній із введенням фібринолітичних препаратів, застосовують амінокапронову кислоту 5 % - 50 мл в/в через 4 год до усунення медикаментозного геморагічного синдрому.
РОЗДІЛ 2