Тромбози та емболії великих артеріальних судин Гостра розшаровуюча аневризма аорти

Розшаровуюча аневризма аорти — раптовий дефект внутрішньої оболонки стінки аорти 3 подальшим проникненням потоку крові в дeгeнeративно змінений середній прошарок, утворенням внутрішньостінної гематоми та продольним розшаруванням стінки аорти.

Це ускладнення гіпертонічної хвороби в поєднанні 3 атеросклерозом аорти, сифілітичним ураженням аорти, синдромом Марфана. На сьогодні це дуже відповідальний діагноз, оскільки при своєчасному розпізнаванні можливе негайне хірургічне лікування.

Основні ознаки: при ураженні грудного відділу аорти характерний різкий біль за грудниною, в ділянці спини чи епігастрії, а при розшаровуванні аневризми черевного відділу аорти з'являється біль в животі та попереку. Нерідко настає втрата свідомості. В більшості випадків розвивається колапс, але іноді різкого падіння АТ не спостерігається. Доказом наявності розшаровуючої аневризми служить поява вслід за болем симптомів, пов'язаних із розповсюдженням розшарування аорти в ділянці відгалуження магістральних судин (асиметрія пульсу на верхніх i нижніх кінцівках, геміпарез, параплегія чи інсульт, біль^, в попереку, гематурія, набряк калитки).

Перкуторно визначається розширення судинного пучка, при аускультації (не завжди) вдається вислухати систолічний шум над аортою.

ЕКГ не має характерних ознак. Спостерігається також зниження вмісту в крові еритроцитів i гемоглобіну.

Невідкладна допомога i лікування

Форма перебігу: гостра до 2 діб; підгостра — до 2-4 тижнів; хронічна — місяці, роки.

1. Купірування больового синдрому: а) морфін 1 % — 1 мл в/в чи п/ш; б) промедол 1% 1— 2 мл в/в чи п/ш; в) пантон 2 % — 2 мл в/в чи п/ш; г) анагельзивна суміш: анальгін 50 % — 2 мл, піпольфен 2,5 % — 1 мл в/м.

2. Інгаляція суміші закису азоту (50 %) з киснем (50 %) через газонаркозний апарат.

3. Підтримання АТ на рівні 110 — 100 мм рт. ст.: а) клофелін 0,1 % — 1 мл в 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду в/в краплинно; 6) наніпрус (натрію нітропрусид) — 50 мг розчинити в 150 — 500 мл 5 % розчину глюкози в/в повільно; в) арфонад 5 % — 5 мл в/в краплинно на 50 мл фізрозчину; г) рауседил 0,1 — 0,25 %— 1 мл в/м (осо6ливо при психоемоційному збудженні); д) пентамін 5 % — 1-3 мл в 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду в/в повільно; е) 6ензогексоній 2,5 % — 1-1,5 мл в 10 мл фізрозчину в/в або в/м.

4. Суворий ліжковий режим.

5. Негайно зробити рентгенограму грудної клітки i вирішити питання про ангіографічне обстеження.

1. Після уточнення діагнозу — хірургічне лікування

7. Під час розшарування стінки аорти може відбутись вторинний - дистальний розрив внутрішньої оболонки аорти 3 утворенням дистальної фенестрації. Це варіант «самовиліковування».

8. 3а даними більшості досліджень, правильний діагноз встановлюеться лише в 50% випадків. 3а підозри на розшаровуючу аневризму необхідно негайне проведення ЕхоКГ, ЕКГ, МРТ або аортографії.

Тром6оз синусів твердої мозкової оболонки

Виникає при наявності в організмі гнійних вогнищ (мастоїдит, отит, флегмона орбіти, фурункульоз). Розвиваються лихоманка з ознобом, головний біль, блювання, брадикардія, менінгеальні i вогнищеві симптоми залежно від локалізації процесу. При тромбозі кавернозного синуса відмічається екзофтальм, набряк повік i кон'юнктиви, кореня носа, паралічі окорухових м'язів, біль у ділянці іннервації першої гілки трійчастого нерва.

При тромбозі поперечного синуса - припухлість у ділянці соскоподібного відростка, біль при поворотах голови в здоровий бік, іноді двоїння в очах, сопорозний стан.

Тромбоз верхнього сагітального синуса супроводжується появою епілептичних нападів, гемі- i параплегією, сопорозним станом, який переходить у кому. В частині подібних випадків при люмбальній пункції отримують кров'янисту спинномозкову рідину. Можливість тромбофлебіту мозкових вен потрібно враховувати при виникненні церебральної симптоматики у породілей.